Ухвала суду № 58952176, 13.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2016 рокусправа № 186/603/16-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання:Фірсіка Д.Ю..

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Петршотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2016 року у справі №186/603/16-а за позовом ОСОБА_1 до Першотравенського міського голови Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови №33-р від 25 січня 2016 року «Про затвердження штатного розпису Першотравенської міської ради та її виконавчих органів», -

в с т а н о в и в :

26 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила: визнати дії міського голови м. Першотравенська Дніпропетровської області ОСОБА_3 в частині реорганізації структурних підрозділів Першотравенської міської ради та її виконавчих органів, виведення штатних посад у структурі Першотравенської міської ради та її виконавчих органів шляхом скорочення, відповідно до розпорядження міського голови №33-р від 25.01.2016 року «Про затвердження штатного розпису Першотравенської міської ради та її виконавчих органів» - протизаконними; скасувати п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 Розпорядження міського голови від 25.01.2016 року №33-р «Про затвердження штатного розпису Першотравенської міської ради та її виконавчих органів».

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що міський голова Першотравенська Дніпропетровської області прийняв розпорядження №33-р від 25.01.2016 року «Про затвердження штатного розпису Першотравенської міської ради та її виконавчих органів» із перевищенням власних повноважень, оскільки Законом не надано права міському голові приймати рішення стосовно реорганізації установи та умов її роботи, скорочення штату працівників та встановлення штатного розпису, натомість такі повноваження віднесено до виключних повноважень міської ради. Так, питання щодо умов праці, та кількості штату працівників на підприємстві, установі, організації віднесено до кола повноважень власника, в даному випадку міської ради, в свою чергу, у відповідності до Закону міська рада має вирішувати вказані питання лише на пленарних засіданнях. З огляду на наведене, на думку позивача, оскаржуване розпорядження є таким, що прийнято із порушенням вимог чинного законодавства внаслідок чого посаду позивача було протиправно виведено із штатного розпису УПСЗН Першотравеньскої міської ради, а позивача звільнено за скороченням штату.

Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

11 липня 2016 року від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких, він просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначає, що під час прийняття розпорядження відповідач діяв в порядку та в межах повноважень, визначених Конституцією України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», відтак, на думку відповідача, підстави для скасування розпорядження Першовтравенського міського голови №33-р «Про затвердження штатного розпису Першотравенської міської ради та її виконавчих органів» - відсутні в силу закону.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25 січня 2016 року Першотравенською міською радою Дніпропетровської області за пропозицією голови міської ради рішенням №9-5/УІІ від 25 січня 2016 року було: затверджено структуру та граничну чисельність працівників Першотравенської міської ради та її виконавчих органів, структуру з визначенням переліку Першотравенської міської ради та її виконавчих органів вирішено ввести в дію з 01.04.2015 року, доручено міському голові у строк до 30.01.2016 року затвердити своїм розпорядженням зведений штатний розпис управлінь, відділів та структурних підрозділів виконавчого комітету Першотравенської міської ради з визначенням посад та кількості штатних одиниць структури Першотравенської міської ради та її виконавчих органів у межах загальної чисельності штатних одиниць згідно із додатком.

Відповідно до Додатку №1 до рішення міської ради від 25.01.2016 року №9-5/УІІ структура та загальна чисельність самостійного структурного підрозділу виконавчого органу Першотравенської міської ради управління праці та соціального захисту населення становить 30.75 штатних одиниць, що на 1 штатну одиницю менше ніж чисельність штату управління станом до прийняття рішення ради. Фактично, рішенням ради, виведено посаду секретаря друкарки з штату працівників структурного підрозділу.

Розпорядженням голови м. Першотравенська на виконання рішення міської ради від 25.01.2016 року №9-5/УІІ прийнято розпорядження від 25.10.2016 року №33-р «Про затвердження штатного розпису Першотравенської міської ради та її виконавчих органів», яким, зобовязано:

1 Затвердити штатний розпис Першотравенської міської ради та її виконавчих органів згідно Додатку №1 до рішення ради;

2 Провести реорганізацію структурних підрозділів Першотравенської міської ради та її виконавчих органів згідно Додатку №2 до рішення ради;

3 Провести з 01 квітня 2016 року виведення штатних посад у структурі Першотравенської міської ради та її виконавчих органів шляхом скорочення згідно Додатку №3;

4 Увести за рахунок виведених штатних посад до штатного розпису Першотравенської міської ради та її виконавчих органів посади згідно Додатка №4;

5 Начальника відділу юридичного забезпечення, кадрової роботи та координаційної діяльності з правоохоронними та судовими органами, керівників відділів, управлінь та самостійних структурних підрозділів з метою виконання додатків 2 та 3 цього розпорядження провести кадрову роботу з безумовним дотриманням вимог ст. 32, 40-44, 47, 49-2 КЗпП України.

На вкидання розпорядження голови м. Першотравенська від 25 січня 2016 року №9-5/УІІ начальником управління було звільнено позивача з посади секретаря друкарки УПСЗН виконавчого комітету Першотравенської міської ради у звязку зі скороченням посади.

Вважаючи розпорядження голови м. Першотравенська від 25.01.2016 року №33-р протиправним позивач оскаржила його до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач приймаючи оскаржуване розпорядження діяв у порядку та в межах визначених Законом повноважень, а тому підстави для скасування розпорядження відсутні. Також, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Тобто, виходячи з системного аналізу зазначених норм, основними підставами для віднесення спірних правовідносин до юрисдикції адміністративного суду є субєктний склад спірних правовідносин та публічно-правовий характер спору.

Предметом спору, що виник між позивачем та відповідачем є дії та рішення (розпорядження) відповідача як керівника по відношенню до підконтрольної установи, вчинені на виконання рішення міської ради.

Так, повноваження міського голови визначені статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міський голова керує роботою міської ради та її виконавчого органу, видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Міський голова, на виконання доручення міської ради, та як керівник установи уповноважений вирішити питання щодо затвердження структури апарату відповідного структурного підрозділу виконавчого органу у відповідності до встановленого радою штату працівників, забезпечити виконання рішення шляхом прийняття відповідного акту що визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць, тощо.

Водночас, вказані дії не є управлінськими в розумінні ст. 17 КАС України, оскільки не направлені на владне керування діями підлеглого субєкта правовідносин, натомість, вони є організаційно-правовими, направленими лише на врегулювання відносин в сфері визначення кількості робочих місць працівників відповідних посад, відтак, відповідач під час прийняття оскаржуваного розпорядження не діяв як субєкт владних повноважень, а спір, що виник між сторонами не є публічно-правовим.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, фактично, спір між сторонами виник у звязку зі звільненням позивача з посади секретаря-друкарки УПСЗН виконавчого органу Першотравенської міської ради.

Так, в матеріалах справи наявний наказ від 25 березня 2016 року №26/к про звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря-друкарки УПСЗН 31 березня 2016 року у звязку зі скороченням посади. В якості підстави зазначено розпорядження міського голови від 25.01.2016 року №33-р, персональне повідомлення від 29.01.2016 року, п. 1 ст. 40 КЗпП України, ст. 44 КЗпП України.

Водночас, ст. 1 КАС України, кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що компетенція адміністративного суду полягає у наданні оцінки тим доводам та обставинам справи, що становлять предмет доказування у справі, та відповідають публічно-правовому характеру спору.

У відповідності до вимог КАС України, адміністративна юрисдикція поширюється на спори з приводу прийняття, проходження та звільнення особи з публічної служби.

Водночас, позивач займала посаду секретаря друкарки, та на публічній службі не перебувала, що свідчить про неможливість розгляду справи в порядку КАС України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що правомірність та обґрунтованість звільнення позивача є окремим предметом доказування, що не відповідає адміністративній юрисдикції, відтак, оцінка обставинам щодо звільнення позивача з посади може бути предметом окремого позову, який має бути поданий до відповідного суду з урахуванням характеру спору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що спірні правовідносини, що є предметом розгляду даної справи, не носять публічно-правовий характер та не відповідають субєктному складу, визначеному приписами КАС України, а відтак заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа не має встановлених нормами КАС України ознак адміністративної юрисдикції.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

Згідно із ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана постанову суду слід скасувати, а провадження у справі закрити з підстав викладених в п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Керуючись ч. 3 ст. 160, п. 1 ч. 1ст. 157, ч.2 ст. 203, ст. 206 КАС України суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2016 року у справі №186/603/16-а - скасувати та провадження у справі - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.О. Круговий

Суддя:Л.М. Нагорна

Суддя:О.В. Юхименко