Ухвала суду № 58952144, 13.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року справа №805/135/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Жаботинська С.В.

ОСОБА_2

Секретаря судового засідання: Борисова А.А.,

Представників:

позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі № 805/135/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства Великоанадольський вогнетривкий комбінат до Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2015 року № НОМЕР_1 у розмірі 1 650 432,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (далі апелянт, ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2015 року № НОМЕР_1, яким до позивача за неправомірне віднесення до складу податкового кредиту за травень 2015 року сум ПДВ за податковими накладними, складеними у лютому та квітні 2015 року збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 1 100 288 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 550 144 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року вищенаведений адміністративний позов задоволено, визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 від 07 серпня 2015 року (арк. справи 59-61).

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року та 29 квітня 2016 року виправлено помилки у вступній та резолютивній частині постанови суду в частині назви контролюючого органу (арк. справи 63, 65).

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції відповідач подав до Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу (арк. справи 71-72), в доводах якої зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що на час проведення перевірки підприємства позивача пункт 198.2 статті 198 ПК України діяв в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України деяких законодавчих актах України щодо податкової реформи» № 71-VII від 28 грудня 2014 року, який вступив в силу з 01 січня 2015 року, яка встановлю, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податків товарів/послуг. Зміни до пункту 198.6 вказаної норми стосуються лише частини 1 та частини 2. Залишені незмінними інші частини наведеної норми стосуються виключно формування податкового кредиту по ПДВ в разі наявності у платника податків накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації (арк. справи 80-82).

У судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача підтримав свою позицію, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, а також вбачається з матеріалів адміністративної справи, Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (код ЄДРПОУ 00191721, адреса: 85721, Донецька області, Волноваський район, селище міського типу Володимирівка, вул. Заводська, будинок 1) зареєстроване у якості юридичної особи 30 листопада 1993 року, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис, взято на податковий облік у ДПI у Волноваському районі ГУ ДФС у Донецькій області (арк. справи 57, 58). Здійснює свою діяльність на підставі статуту ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (арк. справи 60-67).

20 липня 2015 року Державною податковою інспекцією у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» за травень 2015 року, про що складено акт перевірки № 610/05-33-15-01/00191721 із встановленням порушень: пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, що виразилось в неправомірному віднесенні позивачем до складу податкового кредиту за травень 2015 року суму ПДВ за податковими накладними, складеними у лютому 2015 року у сумі 2 000,00 грн., у квітні у сумі 1 098 288,00 грн. (арк. справи 11-13).

28 липня 2015 року позивачем до контролюючого органу подано заперечення до акту перевірки, які рішенням контролюючого органу від 04 серпня 2015 року залишені без задоволення, а висновки акту перевірки залишені без змін (арк. справи 15-17, 21-22).

07 серпня 2015 року на підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачеві збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 1 650 432,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 1 100 288,00 грн., штрафними санкціями на 550 144,00 грн. (арк. справи 18).

Не погодившись із наведеним податковим повідомленням-рішенням відповідача позивачем до контролюючого органу подані скарги від 13 серпня 2015 року № 824, та від 21 жовтня 2015 року № 1159 на податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2015 року № НОМЕР_1, однак рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Державної фіскальної служби України скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (арк. справи 28-29, 31-34, 36-39, 44-46).

З урахуванням викладеного позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та просив суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення контролюючого органу.

Колегія суддів зазначає, що не є спірним питанням між сторонами включення позивачем до складу податкового кредиту за травень 2015 року сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від контрагентів у лютому та квітні 2015 року, які складені та зареєстровані в ЄРПН у лютому та квітні 2015 року, а спірним питанням є можливість віднесення позивачем наведених накладних за попередній період до складу податкового кредиту за травень 2015 року у відповідності до пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, з урахуванням редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин та як наслідок, правомірність донарахування позивачу грошового зобовязання з ПДВ на 1 100 288 грн. штрафних санкції в сумі 550 144 грн.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 29 липня 2015 року) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

-ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

-для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

-для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Отже з аналізу пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, можна зробити висновок, податкову накладну, складену у звітному періоді, оформлену з порушеннями можливо або включити її до податкового подальшого звітного періоду, але у межах 180 календарних днів (в редакції Податкового кодексу України, що діяла до 29 липня 2015 року); або подати уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість того звітного періоду, в якому складено податкову накладну, і виправити помилку в порядку, передбаченому статтею 50 Кодексу.

Крім цього суд вважає за необхідне звернути увагу, що у новій редакції, як і раніше, датою віднесення сум ПДВ до ПК вважається дата «першої події» (п. 198.2 ст. 198 Кодексу):

- списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

При цьому необхідно підтвердити таку операцію податковою накладною, правильно оформленою і своєчасно зареєстрованою в ЄРПН, митною декларацією або іншими документами передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу.

Згідно з абз. 4 п. 198.6 ст. 198 Кодексу (у новій редакції, що діє з 29 липня 2015 року) прямо встановлено, що, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до ПК суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 Кодексу).

Тобто, якщо податкову накладну, складену у звітному періоді, правильно оформлену і своєчасно зареєстровану в ЄРПН не включено до ПК звітного періоду, можливо:

-або включити її до ПК поточного звітного періоду, але у межах 365 календарних днів;

-або подати уточнюючий розрахунок до ПДВ-декларації того звітного періоду, в якому складено ПН, і виправити помилку в порядку, передбаченому статті 50 Кодексу.

Вимоги щодо документального підтвердження дати отримання податкової накладної покупцем товарів/послуг дійсним Кодексом не передбачені.

При цьому, згідно з абз. 4 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу Кодексу, якщо платник податку на додану вартість не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (Лист МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування ВП від 23 вересня 2015 року № 22171/10/28-10-06-11). Таким чином, це є правом, а не обовязком платника податку на додану вартість.

Отже з аналізу наведених норм вбачається, що чинним законодавством не передбачено норми, яка б забороняла підприємству не включати до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, що передують звітному податковому періоду, які вчасно зареєстровані у ЄРПН.

Окрім викладеного суд звертає увагу, що від дати податкових накладних, отриманих позивачем від його контрагентів у лютому та квітні 2015 року (з урахуванням редакції, що діяла до 29 липня 2015 року) для формування податкового кредиту повинен враховуватись 180 денний строк для: або включення її до ПК поточного звітного періоду, але у межах 180 календарних днів; або подати уточнюючий розрахунок до ПДВ-декларації того звітного періоду, в якому складено ПН, і виправити помилку в порядку, передбаченому статті 50 Кодексу. Тобто кінцевим строком для вчинення наведених дій є жовтень 2015 року.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом перевірка проведена 20 липня 2015 року, а податкове повідомлення-рішення відносно позивача складено 07 серпня 2015 року, тобто до спливу кінцевого строку, який встановлений законодавством для включення позивачем до податкового кредиту сум податкових накладних, або надання відповідного уточнюючого розрахунку, а отже контролюючим органом передчасно прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2015 року № НОМЕР_1, а тому апелянтом не доведена правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 07 серпня 2015 року, отже суд погоджується з рішенням суду першої інстанції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 07 серпня 2015 року, тому судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнята постанова з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже наявні підстави у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі № 805/135/16-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі № 805/135/16-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 14 липня 2016 року.

Головуючий суддя: Васильєва І.А.

Судді: Жаботинська С.В.

ОСОБА_2