Постанова № 58951771, 13.07.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.07.2016 справа №908/680/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністювід відповідача:Не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької області від26.05.2016 року по справі№ 908/680/16 (суддя: Сушко Л.М.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськдо відповідача:Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжяпростягнення 14 933,33 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ (далі «Позивач») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя (далі «Відповідач») суму збору за охорону вантажу в розмірі 14 933,33 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.05.2016 року у справі № 908/680/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» задоволено частково.

Стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму 14 356,75 грн. збору за охорону вантажу та суму 1 324,79 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.05.2016 року у справі № 908/680/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі, невірно зроблені висновки стосовно нарахування плати за охорону вантажу та безпідставно відхилене клопотання Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про зупинення провадження у справі.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

12.07.2016 року до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, звернувся до судової колегії з проханням рішення господарського суду Запорізької області від 26.05.2016 року у справі № 908/680/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, поважність причин не явки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника Відповідача.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 24.07.2007 року між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (далі «Залізниця») та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (найменування якого відповідно до п. 1.1 шістнадцятої редакції статуту ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» змінено на Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі «Власник») укладений договір № ПР/М-07-3/1-1509 НЮ20/2007/2018 про експлуатацію залізничної підїзної колії ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі «Договір»), яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Пунктом 1 договору встановлено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується підїзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці через стрілку № 12 до парної горловини парку А, через стрілку № 172 до парної горловини парку «Б», яка обслуговується локомотивом власника. Межею підїзної колії є знаки «Межа підїзної колії», які встановлено проти вхідних світлофорів «ЧВ» парку «А» станції Запоріжжя-Ліве і «НБ» станції Східна власника колії.

Згідно з п.п. 5, 6, 8 договору на підїзну колію усі вагони передаються через інтервал 2,0 години. Вагони для підїзної колії подаються локомотивом залізниці. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. З підїзної колії вагони повертаються через інтервал часу 30 хвилин.

Приписами п. 14 договору в редакції додаткової угоди № 6 від 12.11.2009 року із протоколом розбіжностей від 15.12.2009 року, власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ними послуги, тарифне керівництво № 1. Усі належні залізниці платежі вносяться згідно з чинного законодавства (ст. 62 Статуту залізниць України) по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці.

Відповідно до п. 19 договору, усі питання, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та чинним законодавством.

Згідно п. 20 договору (в редакції додаткової угоди від 27.11.2015 року) визначено, що дія договору продовжується до 01.07.2016 року включно.

Як свідчать матеріали справи, у вересні жовтні 2015 року на станцію Запоріжжя-Ліве на адресу відповідача прибули вагони з вантажем за наступними накладними: № 48337539, № 48337562, № 48337513, № 44769800, № 33520164, № 33488370, № 41507526, № 47727748, № 38486130, № 47723325, № 47688122, № 47684386, № 47618319, № 47618335, № 47618327, № 47712666, № 47676275, № 47712617, № 47712658, № 48649586, № 48649537, № 47859491, № 47859467, № 53696720, № 47791876, № 47580865, № 33495318, № 33495227, № 33495276, № 33506163, № 33487562, № 33487455, № 44749117, № 48973796, № 44812998, № 33591942, № 33589847, № 33589946, № 44813566, № 44804680, № 44813467, № 33591827, № 44799153, № 33591926, № 33655747, у графі 49 яких внесено запис «Охорона залізниці».

У звязку з несвоєчасним вивезенням вагонів локомотивом відповідача із колій станції Запоріжжя-Ліве, після проведення комерційного та технічного огляду працівниками станції були складені акти загальної форми ГУ-23 про затримку вагонів з вини клієнта із зазначенням часу: № 4886 від 17.09.2015р., 4897 від 17.09.2045р., № 5050 від 28.09.2015р., № 5051 від 29.09.2015, № 5063 від 29.09.2015р., № 5054 від 29.09.2015р., № 5055 від 29.09.2015р., № 5058 від 29.09.2015р., № 5061 від 29.09.2015р., № 5064 від 29.09.2015р., № 5065 від 29.09.2015р., № 5056 від 29.09.2015р., № 5060 від 29.09.2015р., № 5069 від 30.09.2015р., № 5070 від 30.09.2015р., № 5071 від 30.09.2015р., № 5074 від 30.09.2015р., № 5077 від 30.09.2015р., № 5079 від 30.09.2015р., № 5076 від 30.09.2015р., № 5080 від 30.09.2015р., № 5082 від 30.09.2015р., № 5075 від 30.09.2015р., № 5081 від 30.09.2015р., № 5073 від 30.09.2015р., № 5083 від 30.09.2015р., № 5087 від 01.10.2015р., № 5090 від 01.10.2015р., № 5089 від 01.10.2015р., № 5092 від 01.10.2015р., № 5098 від 02.10.2015р., № 5102 від 02.10.2015р., № 5099 від 02.10.2015р., № 5103 від 02.10.2015р., № 5101 від 29.09.2015р., № 5105 від 02.10.2015р., № 5130 від 06.10.2015р., № 5133 від 06.10.2015р., № 5131 від 06.10.2015р., № 5132 від 06.10.2015р., № 5141 від 07.10.2015р., № 5151 від 07.10.2015р., № 5142 від 07.10.2015р., № 5150 від 07.10.2015р., № 5144 від 07.10.2015р., № 5148 від 07.10.2015р., № 5140 від 07.10.2015р., № 5147 від 07.10.2015р., № 5143 від 07.10.2015р., № 5146 від 07.10.2015р., № 5175 від 09.10.2015р., № 5178 від 09.10.2015р., № 5190 від 10.10.2015р., № 5191 від 10.10.2015.

На підставі актів загальної форми, якими засвідчена затримка вагонів із вантажем, що прибули на адресу відповідача, які підлягають охороні з причини несвоєчасного вивезення локомотивом відповідача, за накопичувальними картками № 18099057 від 18.09.2015 року, № 06109061 від 05.10.2015 року, № 23109063 від 21.10.2015 року позивачем нарахована відповідачеві плата за охорону вантажу у розмірі 14 933,33 грн., які підписані представником відповідача із застереженнями. Оплата за охорону вантажу відповідачем здійснена не була.

Через несплату відповідачем збору за охорону вантажу у розмірі 14 933,33 грн., позивач звернувся до суду із позовом про стягнення зазначеної суми.

Сукупність встановлених по справі обставин дали підстави суду першої інстанції дійти висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 14 356,75 грн. збору за охорону вантажу, що надійшов за накладними № 44769800, № 33520164, № 33488370, № 41507526, № 47727748, № 38486130, № 47723325, № 47688122, № 47684386, № 47618319, № 47618335, № 47618327, № 47712666, № 47676275, № 47712617, № 47712658, № 48649586, № 48649537, № 47859491, № 47859467, № 53696720, № 47791876, № 47580865, № 33495318, № 33495227, № 33495276, № 33506163, № 33487562, № 33487455, № 44749117, № 48973796, № 44812998, № 33591942, № 33589847, № 33589946, № 44813566, № 44804680, № 44813467, № 33591827, № 44799153, № 33591926, № 33655747 з чим також погоджується апеляційна інстанція.

Втім, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог відносно стягнення з відповідача суми збору у розмірі 576,58 грн. за залізничними накладними № 48337539, № 48337562, № 48337513, господарський суд першої інстанції встановив, що залізницею неправомірно було зроблено відмітку про охорону вантажу в зазначених вище накладних, що свідчить про необґрунтованість нарахування позивачем суми збору за охорону вантажу в розмірі 576 58 грн.

Відповідно до п. 31.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязаних з ними послуг, затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 26.03.2009 р. № 317, плата за охорону та супроводження вантажів, що підлягають обовязковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті, визначається за тарифами, наведеними в табл. 3, за тарифну відстань. У перевізних документах робиться відмітка Охорона залізниці.

Плата за охорону не нараховується, якщо супроводження й охорона вантажів, що підлягають охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті, забезпечуються провідником відправника (одержувача), водночас за проїзд провідників плата визначається згідно з пунктом 16 цього розділу; відмітка "Охорона залізниці" ("Охрана железной дороги") у перевізних документах не проставляється (п. 31.2).

Згідно з п. 31.5 Збірника тарифів, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Згідно зі статтями 3, 8 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1998 р. № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно з ст. 5 Статуту залізниць України, на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів (далі Правила); Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають, зокрема, порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000 р., зареєстрованих Мінюстом України 24.11.2000 р. за № 875/5096, до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство). Взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом.

Пунктом 2.4 вказаних Правил встановлено, що передача вагонів на під'їзній колії та їх повернення залізниці засвідчується підписом працівників сторін у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, форма якої встановлена Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 25.02.1999 р. N 113 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за N 165/3458.

У разі обслуговування під'їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під'їзної колії або його контрагентів (п. 2.5 Правил).

У пунктах 6, 9 Договору № ПР/М-07-3/1-1509НЮ20/2007/2018 встановлено, що вагони для підїзної колії подаються локомотивом залізниці: на колії №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве, на колії №№ 32-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Вагони, що повертаються з підїзної колії, доставляються локомотивом власника колії на приймально-здавальні колії парку "А" станції Запоріжжя-Ліве.

Час користування вагонами обчислюється з моменту подачі на місце навантаження (вивантаження) до моменту одержання залізницею повідомлення вантажовласника про закінчення вантажних операцій. Плата за користування вагонами нараховується і сплачується згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу від 25.02.1999 р. N 113 і зареєстрованими Мін'юстом України 15.03.1999 р. за N 165/3458 (п. 1.8 зазначених вище Правил).

Статтею 46 Статуту залізниць визначено, що одержувач зобовязаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

У п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видач у/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника (п. 4 зазначених Правил).

Правилами користування вагонами і контейнерами встановлено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 Правил). У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил).

За змістом ст. 129 Статуту залізниць, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Обставини, для засвідчення яких складається комерційний акт, наведені в ч. 2 ст. 129 Статуту. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми (ч. 4 ст. 129 Статуту).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача 14 356,75 грн. збору за охорону вантажу є обґрунтованим.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо безпідставності клопотання відповідача про зупинення провадження в справі, адже позов у даній справі предявлено Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», яке є наступником прав та обовязків стосовно Державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.05.2016 року у справі № 908/680/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко

Судді: Т.М. Колядко

ОСОБА_3

Надруковано примірників:1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСЗО; 1-ДАГС.