Рішення № 58951175, 12.07.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2016р. Справа№ 914/1406/16

За позовною заявою: Приватного підприємства Ларіс, м. Калинівка, Вінницька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Західенергомонтаж, м. Новояворівськ, Львівська область

про стягнення заборгованості у розмірі 27 495,32 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участі представників сторін:

Від позивача: не зявився.

Від відповідача: не зявився.

Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства Ларіс, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Західенергомонтаж, про стягнення заборгованості у розмірі 27 495,32 грн.

Ухвалою суду від 30.05.2016р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.06.2016р.

Ухвалою суду від 14.06.2016р. розгляд справи відкладено на 30.06.2016р., з підстав наведених в ухвалі.

08.07.2016р. до суду надійшла від позивача довідка про стан заборгованості відповідача та заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 23 919,76грн. основного боргу, 865,37 грн. 3% річних, 3148,58грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в судове засідання 12.07.2016р. не зявився.

Відповідач в судове засідання 12.07.2016р. повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

Позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується копією видаткової накладної № РН-0000436 від 05.08.2015р. на загальну суму 103 919,76 грн., долученими до матеріалів справи (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Відповідач розрахувався частково з позивачем за поставлений товар. На дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем згідно первинних бухгалтерських документів становить 23 919,76грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав зобов'язань щодо своєчасної сплати вартості товару, ПП Ларіс звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 23 919,76грн. основного боргу.

Крім того, позивач нарахував відповідачу відповідно до положень ст. 625 ЦК України 865,37 грн. 3% річних та 3148,58грн. інфляційних втрат (згідно із заявою про збільшення позовних вимог).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Позивач шляхом відпуску товару за видатковою накладною № РН-0000436 від 05.08.2015р., а відповідач шляхом одержанням товару, вказаного у накладній, створили певні права та обов'язки, які аналогічні цивільним правам та обов'язкам сторін за договором поставки продукції, встановленим статтями 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України та статтею 265 Господарського кодексу України. Зокрема, у позивача виникло право вимагати оплати поставленого товару, а у відповідача виник обов'язок по оплаті вартості отриманого товару.

Підписання відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем.

Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за видатковою накладною № РН-0000436 від 05.08.2015р. виконав повністю, відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 23 919,76грн.

Відповідач про дійсність поставки та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобовязання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобовязань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобовязань по оплаті за отриманий товар і до стягнення з відповідача підлягає сума в розмірі 23 919,76грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок до заяви про збільшення позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено що позивачем допущені помилки у нарахуванні 3% річних, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 865,37 грн. 3% річних слід задоволити.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3148,58грн. інфляційних втрат, перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки. Відтак, судом самостійно здійснено перерахунок суми інфляційних втрат, відповідно до якого до стягнення з відповідача підлягає 2903,16грн. інфляційних втрат. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись вимогами ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82-84, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західенергомонтаж (81053, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 31267582) на користь Приватного підприємства Ларіс (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Незалежності, 67, ідентифікаційний код 30684630) 23 919,76грн. основного боргу, 865,37 грн. 3% річних, 2903,16грн. інфляційних втрат та 1363,83 судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західенергомонтаж (81053, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 31267582) в доход державного бюджету 2,00 судового збору.

4.В решті позовних вимог відмовити.

5.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст складено 13.07.2016р.

Суддя Ділай У.І.