Рішення № 58950874, 07.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2016Справа №910/4522/16За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"

До Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

Про стягнення заборгованості у розмірі 1 715 933,24 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача - Богдана С.В., за довіреністю;

Від відповідача - Безпалюк О.Л., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 715 933,24 грн., з яких 914 493,13 грн. пеня, 98 607,66 грн. 3% річних, 702 832,45 грн. інфляційні нарахування за прострочення виконання договору на розподіл природного газу №14-47-ПР від 30.01.2014.

27.05.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку зі здійсненням перерахунку 3% річних. Згідно поданої заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 914 493,13 грн. пені, 61 198,14 грн. 3% річних, 702 832,45 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням вказаної заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір по суті.

18.04.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема, вказав, що не міг вплинути на дію визначеного умовами законодавства алгоритму, який встановлює порядок розподілу грошових коштів, що надходять на рахунки відповідача. Також, зауважив, що розрахунок 3% річних є некоректним, у зв'язку з чим відповідач здійснив власний розрахунок 3% річних.

07.07.2016 у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення їх розміру. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (далі - позивач або газорозподільне підприємство) та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - Замовник) було укладено договір на розподіл природного газу №14-47-ПР. 30.12.2014 між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору №14-47-ПР (надалі разом - Договір). згідно з умовами якого позивач зобов'язувався у 2014 та 2015 роках надати відповідачу послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів відповідача або його споживачів (далі - послуги), а відповідач зобов'язувався вказані послуги прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 263 ГК України (далі - ГК України) господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач протягом періоду з лютого-грудня 2014, січня-грудня 2015 року надав відповідачу послуги з транспортування природного газу на суму 15 665 459,91 грн., що підтверджується актами наданих послуг з транспортування газу: №1-ПР від 28.02.2014, № 2-ТПР від 31.03.2014, №3-ПР від 30.04.2014, №4-ПР від 31.05.2014, №5-ПР від 30.06.2014, №6-ПР від 31.07.2014, №7-ПР від 31.08.2014, №8-ТБ від 30.09.2014, №9-ПР від 31.10.2014, №10-ПР від 30.11.2014, №11-ПР від 31.12.2014, №1-ПР від 31.01.2015, №1.1-ПР від 31.01.2015, №2-ПР від 28.02.2015, №3-ПР від 31.03.2015, №4-ПР від 30.04.2015, №5-ПР від 31.05.2015, №6-ПР від 30.06.2015, №7-ПР від 31.07.2015, №8-ПР від 31.08.2015, №9-ПР від 30.09.2015, №10-ПР від 31.10.2015, №11-ПР від 30.11.2015, №12-ПР від 31.12.2015, копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами договору, виконав неналежним чином та оплатив послуги, надані позивачем, з порушенням строків, встановлених умовами договору, що підтверджується Обороно-сальдовою відомістю за січень 2014- грудень 2015, долученою до матеріалів справи.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду та, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 678 523,72 грн., з яких: 914 493,13 грн. - пеня, 61 198,14 грн. - три проценти річних та 702 832,45 грн. - сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що обсяг протранспортованого природного газу ГРМ підтверджується підписаним Сторонами актом наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Газорозподільне підприємство до 10-го (десятого) числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газорозподільного підприємства. Замовник протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Газорозподільному підприємству один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати вмотивовану вимогу від підписання акта наданих послуг, (п.п. 3.7, 3.8 Договору).

Відповідно до п. 5.5. Договору оплата вартості послуг з транспортування природного газу ГРМ здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу природного газу на період передоплати, визначений Сторонами в Договорі. У випадку недоплати за фактично протрансортований природний газ ГРМ за розрахунковий період Замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що у випадку, якщо замовник (відповідач) є гарантованим постачальником, то замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газорозподільного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (абз. 2 п. 5.6 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 03.12.2014).

Відповідно до ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено та підтверджено сторонами, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки природного газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки природного газу від відповідача не надходило, що підтверджується актами наданих послуг з транспортування газу за період з лютого-грудня 2014 року, січня - грудня 2015 року, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Проте, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства оплату послуг, наданих позивачем, здійснював не своєчасно, тобто допустив порушення вказаного зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 61 198,14 грн. та інфляційних втрат в розмірі 702 832,45 грн.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача 914 493,13 грн. пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня копи зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.1 Договору сторони погодили, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом V Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, відповідно до розрахунку позивача, дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 914 493,13 грн.

Судом було надано належну оцінку відзиву відповідача на позовну заяву, проте посилання відповідача у відзиві на процедуру, встановлену Алгоритмом розподілу коштів, як підставу звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань є безпідставними, оскільки згідно з п. 1.2. Алгоритму розподілу коштів встановлено, що дія цього Алгоритму не поширюється на відносини, пов'язані з остаточним розрахунком гарантованого постачальника природного газу та його структурних підрозділів із власником природного газу, газотранспортними, газорозподільними підприємствами відповідно до умов укладених договорів та погашенням заборгованості споживачів за спожитий природний газ.

При цьому судом враховано, що відповідно до ст. 1 Договору на розподіл природного газу від 30.01.2014 року №14-47-ПР відповідач є замовником - суб'єктом ринку природного газу, який на підставі договору замовляє в Газорозподільного підприємства надання послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів.

Цією статтею договору визначено також коло суб'єктів відповідно до умов цього договору є споживачами замовника - це суб'єкти господарювання, які виробляють теплову енергію, зокрема із застосуванням блочних (модульних) котелень, установлених на даху та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними організаціями та установами), яким замовник надає послуги з постачання природного газу на підставі відповідних договорів.

За умовами договору (п.5.5 абз. 4 та п. 5.6 абз. 2 Договору) в будь-якому випадку кінцева дата розрахунку - до двадцятого числа місяця наступного за звітним.

Частиною 1 ст. 49 ГПК України встановлено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012, Вінницька обл., м. Вінниця, провулок Костя Широцького, буд. 24, ідентифікаційний код 03338649) 914 493 (дев'ятсот чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 13 коп. пені, 61 198 (шістдесят одну тисячу сто дев'яносто вісім) грн. 14 коп. 3% річних, 702 832 (сімсот дві тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 45 коп. інфляційних втрат, 25 177 (двадцять п'ять тисяч сто сімдесят сім) грн. 86 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.07.2016

Суддя І.І. Борисенко