Рішення № 58950796, 11.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2016Справа №910/10827/16

За позовомКомунального підприємства "Київжитлоексплуатація" До Всеукраїнської громадської організації "Асоціація правників України" Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)Простягнення 1 561,93 грн. Суддя Усатенко І.В.

Представники:

Від позивачаГлотова С.О. - представник за довіреністю від 12.01.2016 № 155/1/03-101 Від відповідача не з'явився Від третьої особи Глотова С.О. - представник за довіреністю від 21.06.2016 № 062/02/07/6282

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.07.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоексплуатація" звернулося до суду з позовом про стягнення з Всеукраїнської громадської організації "Асоціація правників України" 10 327,57 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди від 25.03.2015 № 1841 за період з 01.02.2016 по 31.05.2016, 638,40 компенсації витрат підприємства, 1 129,48 грн. компенсації витрат за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди, 1 124,61 грн. пені, 70,96 грн. 3 % річних, 366,36 грн. інфляційних втрат.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10827/16 від 15.06.2016, яку призначено до розгляду на 30.06.2016.

30.06.2016 відповідач уповноваженого представника в судове засіданні не направив, представник позивача подав суду заяву від 30.06.2016 № 155/1/03-4103 про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно з поданою заявою позивач просить стягнути з відповідача 70,96 грн. 3 % річних, 1 124,61 грн. пені та 366,36 грн. інфляційних втрат за порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором від 25.03.2015 № 1841. Подання такої заяви мотивоване тим, що 24.06.2016 відповідач погасив заборгованість з орендної плати і компенсації витрат підприємства.

Оскільки заява від 30.06.2016 № 155/1/03-4103 була подана з дотриманням вимог процесуального законодавства, оформлена належним чином та підписана уповноваженою особою, судом було прийнято її до розгляду.

Ухвалою від 30.06.2016 розгляд справи було відкладено на 11.07.2016 у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 11.07.2016, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Приймаючи до уваги обмеженість процесуальних строків вирішення спору, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляду спору по суті, представник позивача підтримав заявлені вимоги, зменшені згідно з заявою від 30.06.2016.

Як слідує з позовної заяви та пояснень представника позивача, позовні вимоги мотивовані безпідставним порушенням відповідачем обов'язку своєчасної та повної оплати за договором оренди.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.2015 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості орендодавця, Всеукраїнська громадська організація "Асоціація правників України" в якості орендаря та Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" в якості балансоутримувача (за текстом договору - підприємство) уклали договір № 1841 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п. 1.1 названого договору орендодавець на підставі рішення Київської ради від 26.12.2014 № 755/755 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що знаходяться за адресою: м. Київ, Львівська площа, 4 літера А для розміщення громадської приймальні депутата Київської міської ради Резнікова О.Ю.

Об'єктом оренди згідно з п. 2.1 та п. 2.4 договору є нежитлові приміщення, загальною площею 63,50 кв.м., у тому числі, 1 поверх - 63,50 згідно з викопіюванням з поверхового плану та належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація".

У п. 9.1 укладеного письмового правочину сторони погодили, що він є укладеним з моменту його підписання та діє з 25.03.2015 по 23.05.2008.

За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розмір якої визначений за Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250 встановлено в сумі 1,00 грн. на рік на площу 50 кв.м. (п. 3.1). При цьому, розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною даного договору за березень 2015 року становить 121,79 грн. за 1 кв.м. на площу 13,50 кв.м., що складає 1 644,17 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з врахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому в поточному місяці (п. 3.2).

Згідно з п. 3.3, п. 3.5, п. 3.6 договору, крім орендної плати, орендар сплачує на рахунок підприємства, за яким майно закріплене на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача), компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за березень 2015 року складає 235,31 грн. на місяць, та компенсацію витрат підприємства в сумі 133,00 грн. станом на той же місяць, а також податок на додану вартість.

За умовами п. 3.4 договору, розмір орендної плати на зазначених компенсаційних похідних платежів може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни вказаної вище Методики, відповідних цін та тарифів тощо.

Відповідно до п. 3.7 орендна плата та компенсаційні платежі з нарахованим на них податком на додану вартість сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5-го числа наступного місяця.

Долученим до матеріалів справи тристороннім актом приймання-передачі нерухомого майна підтверджується факт передачі 25.03.2015 від третьої особи та позивача відповідачу приміщення площею 63,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, Львівська площа, 4 літера А.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, за твердженням позивача, прострочення відповідача за вищевказаним договором в частині своєчасного внесення орендної плати (10 327,57 грн.), компенсації витрат підприємства (638,40 грн.) та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою (1 129,48 грн.), а саме: за період з лютого по травень 2016 року.

Додатками до договору є розрахунок орендної плати з 25.03.2015, розрахунок компенсації витрат підприємства, акт приймання-передачі нерухомого майна.

Договір, за яким між позивачем і відповідачем виник спір, є договором оренди, тобто, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Даний договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме: майново-господарських зобов'язань згідно зі ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України та, виходячи з приписів ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Як вказувалося вище, факт передачі приміщень, які є об'єктом договору, в орендне користування відповідачу підтверджується належними засобами доказування.

У ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 726 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 4.2 договору відповідач прийняв на себе обов'язок вносити орендні платежі (орендну плату, компенсацію витрат підприємства) своєчасно і в повному обсязі.

Судом встановлено, що у травні 2016 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості від 11.05.2016 № 155/1/03-3270, в якій повідомляв про наявний борг в сумі 10 327,57 грн. з орендної плати, з компенсації витрат підприємства в сумі 638,40 грн. та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в сумі 1 129,48 грн.

За твердженнями позивача, відповідь на цю вимогу від відповідача не надійшла, борг погашено не було.

Дослідивши матеріали справи, що містять довідку Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про нарахування і надходження орендної плати, компенсації витрат підприємства і компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за договором від 25.03.2015 № 1841, суд встановив, що за спірний період (лютий, березень, квітень, травень 2016 року) розмір орендної плати становить 10 327,57 грн. з ПДВ, сума з компенсації витрат підприємства - 638,40 грн. з ПДВ, сума компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди - 1 129,48 грн. з ПДВ, оплата за спірний період - 0,00 грн. Загальна сума заборгованості становить 12 095,45 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що після звернення позивача до суду з даним позовом для захисту порушених майнових прав щодо отримання платежів за договором від 25.03.2015, відповідач перерахував на його користь суму основного боргу з орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою (банківська виписка в матеріалах справи).

У зв'язку з надходженням коштів від відповідача, позивач зменшив суму позовних вимог і таке зменшення було прийнято судом, а тому позовні вимоги розглядаються в межах даної справи щодо стягнення з відповідача 1 124,61 грн. договірної неустойки в вигляді пені, 70,96 грн. 3 % річних та 366,36 грн. інфляційної складової боргу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п.п. 6.2 договору від 25.03.2015 № 1841 сторони погодили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Зважаючи на доведеність факту прострочення відповідача у правовідносинах з позивачем за договором, з огляду на умови даного договору та враховуючи дію наведених приписів законодавства, заявлені вимоги видаються правомірними і обґрунтованими.

Відповідно до уточненого розрахунку суду, що проведений з урахуванням моменту прострочення відповідача за кожним розрахунковим місяцем (з 6-го числа наступного за звітним місяця відповідно до п. 3.7 договору) по дату, визначену позивачем (26.05.2016), розмір заявлених до стягнення сум становить 46,78 грн. - 3 % річних, 535,41 грн. - пеня та 255,64 грн. - інфляційні втрати.

З огляду на викладене, позовні вимоги задовольняються частково.

На підстав ст.. 49 ГПК України, оскільки, спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього покладається судовий збір у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Асоціація правників України" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2-а, ідентифікаційний код 26334715) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, ідентифікаційний код 03366500) 46 (сорок шість) грн. 78 коп. 3 % річних, 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 41 коп. пені, 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 64 коп. інфляційних втрат та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.07.2016

Суддя І.В. Усатенко