Рішення № 58950553, 13.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.16р. Справа № 904/5317/16

За позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро

про стягнення заробітної плати

Суддя Єременко А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 1203 від 22.06.16р., представник;

від відповідача: Коваль Г.М., дов. № 84-53/юр від 23.12.15р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Дніпропетровської області з 11.06.15р. перебуває справа № 904/4592/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Громадянин ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" про стягнення заробітної плати.

Відповідно заяви позивача про збільшення позовних вимог, яка надійшла до господарського суду Дніпропетровської області 13.07.16р. позивач просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість з виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 5 025, 00 грн.;

- стягнути з відповідача заборгованість з виплати середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені за весь час затримки, починаючи з 10 вересня 2015 року по 13 липня 2016 року у сумі 21 306, 39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" 09.09.15р. позивачу не було сплачено заборгованість по заробітній платі та не проведено остаточний розрахунок у день звільнення.

Відповідач суду відзив не надав. Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України).

В судовому засіданні 13.07.16р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, прийнятий на роботу до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" на посаду волочильника труб 24.02.14р., що підтверджується копією трудової книжки позивача.

09.09.15р. позивача звільнено з посади волочильника труб Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України - за угодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

Пунктом 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як вбачається із матеріалів справи (довідка про заборгованість по заробітній платі № 49-р/237 від 12.07.16р.) позивачу при розрахунку 09.09.15р., в кінцевий розрахунок підлягає виплаті 5 025, 00 грн.

Відповідачем не надано доказів виплати позивачу заробітної плати у сумі 5 025, 00 грн., чим порушено приписи ст. 116 КЗпП України щодо виплати при звільненні працівнику всіх сум, що належать йому від підприємства, з огляду на що, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 5 025, 00 грн.

У зв'язку з тим, що позивачеві не було виплачено належну йому заробітну плату, останнім нараховано компенсацію середнього заробітку, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 10 вересня 2015 року по 13 липня 2016 року у сумі 21 306, 39 грн.

Так, статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за час затримки працівникові всіх належних йому сум, проводиться у відповідності до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100).

Приписами п. 20 постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999р. встановлено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Доказів здійснення компенсації втрати частини доходів за період з 10 вересня 2015 року по 13 липня 2016 року у спірній загальній сумі 21 306, 39 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу зі сплати заробітної плати не спростував.

За наведеного, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з10 вересня 2015 року по 13 липня 2016 року у сумі 21 306, 39 грн., є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Мінімальний розмір судового збору при поданні заяви майнового характеру до господарських судів України, відповідно до ст. 2 Закону України "Про судовий збір" становить 1,5 % від суми позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1 378,00 грн.

За наведеного, судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31; код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі у сумі 5 025, 00 грн., компенсацію середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні у сумі 21 306, 39 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31; код ЄДРПОУ 05393122) на користь державного бюджету (одержувач - управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1 378, 00 грн. - судового збору, про що видати наказ.

Суддя А.В. Єременко

Повне рішення складено 14.07.16р.