Постанова № 58950146, 12.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2016 року № 826/1579/16

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи та додані до неї матеріали:

за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт",

про стягнення заборгованості у розмірі 85 449, 44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" про стягнення заборгованості у розмірі 85 449, 44 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2016 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/1579/16 та зобов'язано позивача надати суду: власне письмове підтвердження того, що у провадженні адміністративних судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Крім того, відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня одержання ухвали подати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

04.03.2016 відповідачем подано до суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких йдеться про безпідставність та невмотивованість заявлених позовних вимог Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, а також заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження з проведенням судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2016 призначено судове засідання з розгляду адміністративної справи № 826/1579/16.

У судовому засіданні 02.06.2016 представник позивача заявлені у позовній заяві позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з підстав, визначених у адміністративному позові.

Натомість представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивача заперечив повністю з підстав, наведених у письмовому запереченні, що долучене до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення справи, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV передбачено, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), встановлено розміри витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підлягають відшкодуванню витрати.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Із системного аналізу вказаних положень законодавства слідує висновок, що підставою для відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій понесених органами Пенсійного фонду є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

З позовними вимогами позивача відповідач не згоден повністю, вважає їх негобґрунтованими та недоведеними, такими, що прийняті без урахування всіх обставин та даних первинної документації у зв'язку з наступним:

1) Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 з липня 2015 (додаток до листа від 09.07.2015 № 6485/11 «Про направлення розрахунків») на суму 13 958, 22 грн. Дана сума була сплачена Відповідачем 25.12.2015, що підтверджується Платіжним дорученням № 194 від 25.12.2015 (копія додасться).

2) Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 з вересня 2015 (додаток до листа від 07.09.2015 № 8194/11 «Про направлення розрахунків») на суму 13 921, 67 грн. (Відповідач звертає увагу Суду на помилку: в позові зазначена сума 13 933, 18 грн., в додатку до позову - 13 921, 67 грн.). Дана сума була сплачена Відповідачем 30.12.2015, що підтверджується Платіжним дорученням № 210 від 30.12.2015 (копія додається).

3) Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 з жовтня 2015 (додаток до листа від 08.10.2015 № 9387/110 «Про направлення розрахунків») на суму 13 945, 75 грн. (Відповідач звертає увагу Суду на помилку: в позові зазначена сума 13 948, 83 грн., в додатку до позову - 13 945, 75 грн.). Дана сума була сплачена Відповідачем 30.12.2015, що підтверджується Платіжним дорученням № 211 від 30.12.2015 (копія додається). -

4) Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 з листопада 2015 (додаток до листа від 11.11.2015 № 10732/110 «Про направлення розрахунків») на суму 14 371, 22 грн. (Відповідач звертає увагу Суду на помилку: в позові зазначена сума 15 204, 76 грн., в додатку до позову - 14 371, 22 грн.). Дана сума була сплачена Відповідачем 30.12.2015, що підтверджується Платіжним дорученням № 212 від 30.12.2015 (копія додається).

5) Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 з грудня 2015 (додаток до листа від 14.12.2015 № 11826/110 «Про направлення розрахунків») на суму 14 211, 87 грн. (Відповідач звергає увагу Суду на помилку: в позові зазначена сума 14 289, 37 грн., в додатку до позову - 14 211, 87 грн.). Дана сума була сплачена Відповідачем 30.12.2015, що підтверджується Платіжним дорученням № 213 від 30.12.2015 (копія додається).

6) Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 з січня 2016 (додаток до листа від 18.01.2016 № 525/1 10 «Про направлення розрахунків») на суму 14 141, 07 грн. (Відповідач звертає увагу Суду на помилку: в позові зазначена сума 14 115, 08 грн., в додатку до позову - 14 141, 07 грн.). Дана сума була сплачена Відповідачем 29.01.2016, що підтверджується Платіжним дорученням ЛГ« 246 від 29.01.2016 (копія додається).

Таким чином, як зазначає відповідач, ПАТ "Київський річковий порт" було відшкодовано фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком 2 за період з серпня 2015 року по січень 2016 року включно в загальному розмірі 84 549, 80 грн.

Однак, позивачем у письмових заперечення х проти позову зазначено, що суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Позивачем зазначено, що на адресу Відповідача надсилались такі розрахунки з коригуваннями сум, а саме:

- Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з вересня 2015 року на суму 13 933 грн. 18 коп. Зазначена суму отримано шляхом додавання сум гр. 15 (коригування за минулий період) та 16 (сума, що повинна сплачуватись за поточний місяць), тобто 11,51+13 921,67=13 933,18.

- Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з жовтня 2015 року на суму 13 948 грн. 83 коп. (3,08+13 945,75 = 13 948, 83)

- Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з листопада 2015 року на суму 15 204 грн. 76 коп. (833,54+14 371,22=15 204,76).

- Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з грудня

2) року на суму 14 289 грн. 37 коп. (77,50+14 211,87=14 289,37).

- Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з січня

2016 року на суму 14 115 грн. 08 коп. Зазначена суму отримано шляхом віднімання сум гр. 15 (коригування за минулий період) та 16 (сума, що повинна сплачуватись за поточний місяць), тобто 14 141,07-25,99= 14 115,08.

Таким чином, позивач зазначив про відсутність помилок у зазначених розрахунках.

Так, на час звернення позивача до суду за відповідачем обліковувалась заборгованість за минулі періоди, тобто до 01.08.2015 в сумі 178 126 грн. 62 коп., та яка погашалась платіжними дорученнями, на які посилається відповідач у своєму запереченню.

За період, який зазначено в адміністративному позові, а саме з 01.08.2015 по 25.01.2016 нараховано ще 85 449 грн. 44 коп., та станом на 15.03.2016 ця заборгованість не погашена.

Так, згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, складених позивачем за період з 01.08.2015 по 25.01.2016, заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по Списку 2 становить 85 449, 44 грн.

Вищевказані розрахунки були надіслані на адресу відповідача та отриманий ним належним чином, що підтверджується відміткою про вручення в рекомендованому поштовому відправленні.

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити до Пенсійного фонду заборгованість, що виникла у зв'язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Разом з тим, станом на день розгляду справи, заборгованість в розмірі 85 449, 44 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 2, відповідачем не сплачена.

Дана обставина також підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за Списком 2, що міститься в матеріалах справи.

Тобто, відповідачем не виконано передбачений Законом обов'язок в частині сплати у встановлений строк до органу Пенсійного фонду коштів для відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за Списком 2, крім того, наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Стосовно доводів відповідача якими він обґрунтовує свої заперечення проти позову, суд критично їх оцінює та зазначає наступне.

Матеріали справи не містять доказів оскарження розрахунку або дій органу Пенсійного фонду України щодо визначення розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 2 за період з 01.08.2015 по 25.01.2016.

Щодо посилань відповідача на відсутність розрахунків на підтвердження понесених Управлінням витрат з виплати та доставки пільгових пенсій документів, що підтверджують понесені управлінням Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, суд зазначає, що відповідачем не наведено норми Закону чи Інструкції, яка б зобов'язувала відповідача надавати таку інформацію.

Так, у відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а тому несплата відповідачем боргу завдає шкоди інтересам держави та порушує конституційні права громадян.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 2 в розмірі 85 449,44 грн.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2016 УПФ України було відстрочено сплату судових витрат до дати прийняття остаточного рішення у справі, однак позивачем не виконано вимоги ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження та сплачено судовий збір у розмірі визначеному Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Тобто право УПФ України на звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів гарантоване Кодексом адміністративного судочинства України, відповідно до якого ч. 5 відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Відповідно до ст. 7 КАС України принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; обов'язковість судових рішень.

Стаття 10 КАС України встановлює рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, тобто усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом та не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року (1378 грн.), в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно до ч. 2 цієї статті ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн.).

Положеннями ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивача не віднесено до осіб, на яких розповсюджуються пільги від сплати судового збору. В той же час, положеннями ст. 88 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду на відстрочення сплати судових витрат, яким суд вважає за доцільне скористатись у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва позовні вимоги УПФ України задоволено у повному обсязі, а в частині постановлено про стягнення судових витрат із позивача, та з урахуванням того, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивача не віднесено до осіб, на яких розповсюджуються пільги від сплати судового збору, та з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження, якою позивачу було відстрочено сплату судових витрат до дати прийняття остаточного рішення у справі, то УПФ України необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 378, 00 грн.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" та чинним законодавством не встановлено та не визначено порядок стягнення із суб'єкта владних повноважень судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ця норма кореспондують положення абз.7 п.4 ч.1 ст.163, абз.5 п.4 ч.1 ст.207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині зазначається строк для подання звіту про виконання постанови суду, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Вищий адміністративний суд у листі від 9.01.2013 №28/12/13-13 звернув увагу, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт - це право суду, яке реалізується під час прийняття постанови у справі.

З урахуванням вищевикладеного та з урахуванням необхідності сплати УПФ України судового збору, то позивачу необхідно подати звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва в частині стягнення з УПФ України судового збору у розмірі 1 378, 00 грн.

Ч. 2 ст. 267 встановлює, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (код ЄДРПОУ 03150071) на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 85 449, 44 грн (вісімдесят п'ять тисяч чотириста сорок дев'ять грн. 44 коп.).

Стягувач - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві

(04070, вул. Борисоглібська, буд. 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 40376133)

Боржник - Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" (04071, м Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70, код ЄДРПОУ 03150071)

3. Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збіру розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) на рахунок УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва (код ЄДРПОУ 38004897, рахунок: 31218206784007, банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, код бюджетної класифікації доходів 22030101, призначення платежу - судовий збір за позовом, Окружний адміністративний суд міста Києва).

4. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва в частині стягнення з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судового збору у розмірі 1 378,00 грн.

5. Попередити позивача про наслідки не подання звіту про виконання постанови, що передбачені чинним законодавством.

6. Встановити Центральному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві місячний строк з моменту набрання постановою Окружного адміністративного суду міста Києва законної сили для подання звіту про виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили у порядку та в строк, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ч.8 ст.182-3, ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська