Рішення № 58950122, 05.07.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" липня 2016 р. Справа № 906/453/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №533 від 30.05.2016;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 31.05.2016.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Олевської міської ради Житомирської області

до Олевського орендного підприємства теплових мереж

про зобов'язання повернення майна

Позивач звернувся до суду з позовом про повернення Олевським орендним підприємством теплових мереж Олевській міській раді Житомирської області індивідуально-визначене майно, а саме комп'ютер LG в комплекті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених в поясненнях, просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2009 між ПП ОСОБА_3 та Олевською міською радою укладено договір купівлі-продажу, згідно якого Олевська міська рада придбала у комунальну власність територіальної громади комп'ютерну техніку: монітор, клавіатуру, комп'ютер, миш, вартістю 3775,00 грн. (а.с. 9-10).

Отже комп'ютер з комплектуючими елементами був придбаний у комунальну власність.

В процесі експлуатації клавіатура та миш (на суму 80,00 грн.) були списані з бухгалтерського обліку, в зв'язку з тим, що прийшли в непридатність.

Розпорядженням Олевського міського голови ОСОБА_4 від 16.11.2015 №119 «Про передачу» у зв'язку з наданням комунальних послуг населенню Олевським орендним підприємством теплових мереж вирішено передати на баланс Олевського орендного підприємства теплових мереж комп'ютер ДП в комплекті.

Також був підписаний акт прийняття-передачі основних засобі, передавальною вартістю 3695,00 грн. (а.с. 11).

17.11.2015 року повноваження ОСОБА_4 як міського голови припинилися відповідно до рішення виборчої комісії, в зв'язку з обранням міським головою ОСОБА_5

Рішенням першої сесії VII скликання Олевської міської ради від 27.11.2015 №20 скасовано розпорядження Олевського міського голови від 16.11.2015 №119. Також вирішено вважати недійсним акт прийому-передачі основних засобів від 16.11.2015, Олевському орендному підприємству теплових мереж повернути комп'ютер LG в комплекті актом прийому-передачі на баланс міської ради.

04.12.2015 за вих. №1009 позивач направив відповідачу вищезазначене рішення для виконання. Копія відповідного листа міститься в матеріалах справи (а.с.19).

Оскільки відповідач в добровільному порядку рішенням Олевської міської ради від 27.11.2015 №20 не виконав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ст. 142 Конституції України у власності територіальної громади може бути рухоме і нерухоме майно.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою для набуття права комунальної власності є придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, передбаченому в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Положення ст. 328 ЦК України передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (ст. 329 ЦК України).

Виходячи з зазначеного суд прийшов до висновку, що комп'ютер з комплектуючими елементами був придбаний у комунальну власність.

Згідно п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад вирішуються питання про прийняття рішень щодо відчуження комунального майна. Також даною статтею Закону регламентовано, що доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

В свою чергу рішенням Олевської міської ради від 19.08.2005 затверджено Положення про порядок відчуження майна територіальної громади міста, згідно з яким дозвіл на відчуження майна надається рішенням сесії міської ради при попередньому розгляді підготовлених документів на засіданні комісії ради.

Виходячи з вищенаведеного розпорядження Олевського міського голови ОСОБА_4 від 16.11.2015 №119 «Про передачу» прийнято з перевищенням наданих йому законодавством повноважень.

Положеннями ч. 6 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

За таких обставин рішенням Олевської міської ради від 27.11.2015 №20 скасовано розпорядження Олевського міського голови від 16.11.2015 №119.

Згідно ст. 73 Закону, акти ради, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Враховуючи викладе, право власності Олевської міської ради на індивідуально-визначене майно порушене і майно знаходиться в незаконному володінні іншої особи.

Однією з гарантій місцевого самоврядування є, передбачене ст. 145 Конституції України, захист прав місцевого самоврядування в судовому порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону право власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ст. 1212 ЦК України).

Відповідно до постанови Вищого Господарського суду України від 11.05.2011 по справі №17/81-НМ, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вказаною нормою визначені загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку з так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

Зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- є набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Підставою виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому, поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (здійснення будь - яких неправомірних діянь з метою отримання безпідставного збагачення).

Крім цього в силу ст. 1212-1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Олевському орендному підприємству Теплових мереж (11001, Житомирська область, м. Олевськ, вул. Б. Хмельницького, 13а, ід. код 13566750) повернути Олевській міській раді Житомирської області (11001, Житомирська область, м. Олевськ, вул. Володимирська, 2, ід. код 04343470) індивідуально-визначене майно, а саме комп'ютер LG L1942 T-B-F в коплекті.

3. Стягнути з Олевського орендного підприємства Теплових мереж (11001, Житомирська область, м. Олевськ, вул. Б. Хмельницького, 13а, ід. код 13566750)

- на користь Олевської міської ради Житомирської області (11001, Житомирська область, м. Олевськ, вул. Володимирська, 2, ід. код 04343470) 1378,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_4 рішення складено: 11.07.16

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.