Рішення № 58949506, 12.07.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-1202/16

760/11934/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Калініченко О.Б.

при секретарі - Іоновій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка 22.06.2015 року звернулася з позовною заявою, в якій просила визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 поширену (зазначену) в апеляційній скарзі від 02.09.2014 року ОСОБА_3 представником ОСОБА_2, інформацію стосовно того, що ОСОБА_1 заявляла (говорила) ОСОБА_2 слова такого змісту: «….Ви ці гроші не отримаєте… Ви отримаєте лише копійки».

Крім того, позивачка просила зобов'язати відповідачів протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішення суду спростувати недостовірну інформацію шляхом надіслання цінним з описом вкладення листа на адресу Шевченківського районного суду м. Києва (04053, м.Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б), Апеляційного суду м. Києва (03110, м. Київ, вул. Соломянська, 2-А), ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві (04032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110) та ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві (04208, м. Київ, прт. Гонгадзе, 5-Б) із спростуванням наступного змісту: «Поширена ОСОБА_3 як представником ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2014 року інформація стосовно того, що ОСОБА_1 заявляла (говорила) ОСОБА_2 слова «….Ви ці гроші не отримаєте… Ви отримаєте лише копійки» не відповідає дійсності та є недостовірною; заборонити відповідачу ОСОБА_2 розповсюджувати будь-яким чином надалі недостовірну та таку, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, що ОСОБА_1 заявляла ОСОБА_2 слова «….Ви ці гроші не отримаєте… Ви отримаєте лише копійки»; та стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 1 грн.

В позові посилалась на те, що, як їй стало відомо із апеляційної скарги, поданої ОСОБА_3, яка є представником ОСОБА_2, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2014 року у справі за поданням старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного, документа, була зазначена інформація, яка є недостовірною та такою, що принижує честь та гідність та ділову репутацію ОСОБА_1

Суть поширеної інформації полягає в тому, що старший державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві звернувся з даним поданням до Шевченківського районного суду м. Києва про винесення ухвали про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

28.08.2014 року Шевченківський районний суд м. Києва, розглянувши подання державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документа, ухвалив відмовити у задоволенні зазначеного подання.

Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_3, як представником ОСОБА_2, була подана апеляційна скарга, в змісті якої зазначається, що боржник має дуже великий розмір заборгованості перед стягувачем та відверто не бажає виконувати свої зобов'язання щодо повернення них коштів, про що свідчать неодноразові заяви боржника під час переговорів із стягувачем, наступного змісту: «...Ви ці гроші не отримаєте...Ви отримаєте лише копійки».

Але позивачка вважає, що, оскільки відомості, поширені відповідачами, не відповідають дійсності, тому що позивачкою даних слів не зазначалося, зазначена інформація є недостовірною, її поширення ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію. Доказів відповідачами щодо зазначеної інформації не надано.

Вважала, що такі дії відповідачів по зазначенню даної недостовірної інформації є такими, що порушують приписи ст.ст. 28, 68 Конституції України, згідно яких встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст.ст. 21, 28, 32 Конституції України, ст.ст. 275, 297, 299 ЦК України, ст. 28 Закону України «Про інформацію» позивачка має право на повагу до своєї честі, гідності та ділової репутації, які є недоторканими, і для захисту яких звернулась із цим позовом до суду.

Мотивувала тим, що, здійснюючи у такий спосіб висвітлення зазначеної інформації у апеляційній скарзі, відповідачі, як вона вважає, намагаються переконати в її корисливих мотивах Апеляційний суд міста Києва, зокрема в тому, що вона, начебто, ухиляється від виконання судових рішень та сплати значної суми боргу, що є ознакою умисного діяння, яке було сплановано завчасно та свідомо. Це завдає шкоди діловій репутації позивачки, оскільки справляє враження на суд, переконуючи його в тому, що позивачка, як випливає зі скарги, чинить аморально та зневажає закон.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Таким чином, позивачка вказувала, відповідачі поширили про неї інформацію, яка є недостовірною, саме тому, що наведені вище слова вона ніколи не говорила (не висловлювала); інформація відповідачами у апеляційній скарзі є поширеною, тобто доведеною до невизначеного кола осіб (учасники процесу, суд та працівники суду, в якому існує ряд судових справ між тими ж сторонами); стосується саме ОСОБА_1; не відповідає дійсності, тобто є недостовірною; порушує особисте немайнове право ОСОБА_1 на недоторканність честі, гідності та ділової репутації.

В результаті таких дій відповідачів щодо поширення вищезазначеної недостовірної інформації про позивачку опорочена її честь, гідність і ділова репутація і спричинена їй моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок приниження її честі, гідності.

Позивачка в підтвердження доводів свої позовних вимог на всі обставини, які вказані у позові, посилалась надати докази під час реалізації відповідних процесуальних прав безпосередньо в судовому засіданні.

В судове засідання представник позивачки надав заяву про розгляд справи у їх відсутності.

В судове засідання відповідачі не з'явились, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи.

Таким чином, суд вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Захист честі, гідності і ділової репутації - право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Право на захист честі, гідності і ділової репутації закріплено Конституцією України (ч. 4 ст. 32), Цивільним кодексом України (ст. 277).

Зокрема, Цивільним кодексом закріплена презумпція добропорядності, тобто поширена про певну особу негативна інформація вважається недостовірною, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності (ч. 3 ст. 277 ЦКУ). Спростування має здійснюватися способом, адекватним способу поширення хибних відомостей, аби спростування було донесено максимально до тієї аудиторії, що отримала недостовірну інформацію - частина 7 статті 277 Цивільного кодексу. Поряд із спростуванням таких відомостей ця особа має право вимагати компенсації майнової й моральної (немайнової) шкоди.

Питання процедури захисту честі, гідності і ділової репутації також роз'яснив Верховний Суд України у своїй постанові пленуму № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року.

Так, відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Між тим, враховуючи вищезазначені складові правопорушення, які підлягають обов'язковому дослідженню при розгляді відповідної категорії спору, позивачкою не викладено обставин та не зазначено доказів на підтвердження доведення поширеної інформації хоча б одній особі, недостовірність інформації, яка, тим більше, порушує її немайнові права або завдає їй шкоди, оскільки позовна заява не містить викладу фактів, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а містять лише цитування діючого законодавства.

Так, судом встановлено, що Шевченківським районним судом м. Києва розглядалась цивільна справа за поданням старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі Україну, по якій 28.08.2014 року була постановлена про відмову у задоволенні зазначеного подання. Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_3, як представником ОСОБА_2, була подана апеляційна скарга за наслідками розгляду даної цивільної справи.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Разом з тим, у випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів та викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов'язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб.

Також інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред'явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі.

Однак, як вбачається з матеріалів позову, відомості, відносно яких позивачка заявляє вимоги про спростування, містяться в апеляційній скарзі, що обґрунтовують звернення відповідачів до суду апеляційної інстанції з приводу оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2014 року, в ході розгляду якої встановлювались та досліджувались певні обставини для встановлення істини у справі. А право на звернення до суду у визначеному процесуальному порядку за захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу, виходячи з норм ст. 55 Конституції, гарантується кожному як захист прав і свобод у судовому порядку.

Також згідно з роз'ясненнями, що містяться в постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», позивач має навести у заяві, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Тобто, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При цьому під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Проте, позивачка жодним чином не обґрунтувала та не надала доказів спричинення такої шкоди та, окрім того, цивільно-правова відповідальність не може бути покладена на відповідачів, виходячи з відсутності ознак цивільного правопорушення з їх боку, тому позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 23, 277, 297 ЦК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: