Ухвала суду № 58949432, 11.07.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/11976/16-к

Провадження № 1-кс/760/9322/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Калініченко О.Б., при секретарі судових засідань Іонової Г.О., за участю прокурора Дяченко О.О., захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві лейтенанта поліції Барилюка П.В., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Пинзар А.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ємільчене, Ємільчинського району, Житомирської обл., громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, зі слів маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

у кримінальному провадженні №12016100090007915, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, обґрунтовуючи клопотання, посилається на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому просив застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання з зазначених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є значно суровим, а більш дієвим було б застосування домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 08.07.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100090007915 були внесені відомості про кримінальне провадження за ч. 2 ст.186 КК України.

09.07.2016 року о 15-15 год. ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, за кваліфікуючою ознакою - вчинене повторно.

ОСОБА_3 був раніше судимий, останній раз: 16.12.2009 року Ємільчинським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з частковим приєднанням на підставі ст.ст. 71,72 КК України не відбутої частини покарання за вироком Житомирського обласного суду від 15.05.2000 року у виді 2 місяців позбавлення волі та остаточно - до 4 роки 2 місяці позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 13.11.2012 року з невідбутою частиною покарання 11 місяців 17 днів.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, будучи раніше судимим, маючи не зняту й не погашену судимість, вчинив повторно умисний корисливий злочин, а саме: 08.07.2016 року, приблизно о 13-00 год., діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, направлену на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи на платформі № 22 приміських поїздів Центрального залізничного вокзалу м. Києва за адресою: м. Київ, площа Вокзальна,1, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та під приводом зателефонувати попросив скористатись його мобільним телефоном, на що потерпілий ОСОБА_6 погодився і дістав зі своєї сумки мобільний телефон марки «Нокіа 1616», ІМЕІ:НОМЕР_1, вартістю 500 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_2, вартістю 35 грн.

В цей час, ОСОБА_3, реалізовуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, вирвав шляхом ривка у потерпілого вищевказаний мобільний телефон, який в той час знаходився в його руці, та поклав до кишені своїх брюк, у які був одягнений.

В подальшому, на прохання потерпілого ОСОБА_6 повернути його мобільний телефон, ОСОБА_3 пригрозив йому застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом прийняття заяви від ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 08.07.2016 року; протоколом огляду місця події від 08.07.2016 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 08.07.2016 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 08.07.2016 року.

Таким чином, в ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Беручи до уваги, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке є тяжким, враховуючи репутацію підозрюваного, який не має стійких соціальних зв'язків, не одружений, не має постійного місця роботи, тобто стабільного джерела доходу, та місця проживання в м. Києві, будучи раніше не однократно судимий, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не встав та підозрюється у вчиненні повторного кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами клопотання, є достатні підстави вважати, що наявні ризики та можливість здійснення підозрюваним ОСОБА_3 дій, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, для запобігання яким застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатнім.

Отже, під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та не встановлено будь-яких підстав для застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, зокрема, не було надано відповідних доказів щодо наявності у підозрюваного захворювань, які виключають і унеможливлюють його перебування під вартою, а також можливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в обґрунтування застосування якого щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що ОСОБА_3 не повідомлено про підозру у вчиненні злочину із застосування насильства чи погрози його застосування, або такого, що спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_3, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_3, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ємільчене, Ємільчинського району, Житомирської обл., громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, зі слів маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 15 год. 00 хв. 08.07.2016 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 15 год. 00 хв. 05.09.2016 року.

Розмір застави визначити у межах 20 мінімальних заробітних плат в сумі 27560 грн. (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят гривень ), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: р/р 37319001004186; МФО (код банку) 820019; ЄДРПОУ банку: 02896762; Банк одержувача: УДК м. Києва; та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №9.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Калініченко О.Б.