Ухвала суду № 58946907, 05.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11-кп/790/1536/16 Головуючий 1 інстанції Сенаторов В.М.

Справа № 640/3520/16-к Доповідач: Савенко М.Є.

Категорія: ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України

УХВАЛА

Іменем України

05 липня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Савенка М.Є.,

суддів - Грошевої О.Ю., Глініна Б.В.,

при секретарі - Корецькій М.І.,

за участю прокурора - Прес А.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2016р. стосовно ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком

ОСОБА_1, 21.10.1981р.н., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, неофіційно працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий,

-25.03.2002р. Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.141 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-29.09.2003р. Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст.75 з іспитовим строком 2 роки;

-02.06.2004р. Московським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-11.02.2015р. Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 з іспитовим строком 2 роки;

-14.05.2015р. Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі,

засуджений за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 2(двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71, ст.72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироками Московського районного суду м. Харкова від 11.02.2015р. та Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.05.2015р. остаточно призначено 2(два) роки 9(девять) місяців позбавлення волі.

Цим же вироком вирішені питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у порядку передбаченому ст.ст.100, 124 КПК України.

Згідно вироку, 10.10.2015р. о 19год. 40хв. ОСОБА_1, знаходячись на території магазину ТРВ «Бершка України» у ТРЦ «Дафі», за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, викрав куртку чоловічу ТМ «Бершка» та карди ган чоловічий, загальною вартістю 1398грн. 00коп., однак довести свій злочинний намір до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками охорони.

Обвинувачений у поданій апеляційній скарзі вважає призначене покарання суворим і з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого просить помякшити призначене остаточне покарання до 2 років 3 місяців позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора в підтримку апеляцій, обвинуваченого та захисника, які просили залишити призначене судом першої інстанції покарання, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається, з вироку обвинувачений винним себе в скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, а фактичні обставини встановлені у порядку ч.3 ст.349 КПК України, що позбавляє права учасників судового провадження права оскаржувати їх (т.1 а.с.30-31).

Встановленим обставинам суд дав правильну кваліфікацію за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Звідси, апеляційна інстанція перевіряє вирок суду лише в частині призначеного обвинуваченому покарання.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції врахував: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до середньої тяжкості; дані про особу винного: який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше неодноразово судимий, офіційно не працює; наявності обставини, що помякшує покарання щире каяття, при відсутності обтяжуючих покарання обставин, тож на підставі наведеного прийшов до правильного висновку про необхідність призначення покарання повязаного з ізоляцією від суспільства.

Звідси, колегія суддів вважає, що призначене покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді 2(двох) років позбавлення волі є справедливим у розумінні ст.414 КПК України.

Проте, враховуючи конкретні обставини справи, що діями обвинуваченого шкода не завдана, як не завдана і попередніми злочинами за які обвинувачений засуджений вироками Московського та Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, оскільки він скоїв лише замах, з урахуванням вимог ч.1 ст.71, ст.72 КК України колегія суддів приходить до висновку проте, що остаточне покарання призначене ОСОБА_1 в розумінні ст.414 КПК України слід визнати несправедливим в наслідок суворості.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про необхідність скористатися положенням п.1 ч.1 ст.408 КПК України і помякшити ОСОБА_1 остаточне покарання.

Тож апеляційні доводи обвинуваченого колегія суддів визнає обґрунтованими, а апеляцію такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.405, 407, п.1 ч.1 ст.408, 414, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого задовольнити.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2016р. стосовно ОСОБА_1 в частині призначення покарання змінити шляхом помякшення остаточного покарання.

Вважати, що ОСОБА_1 засуджений відповідно до ч.1 ст.71, ст.72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироками Московського районного суду м. Харкова від 11.02.2015р. та Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.05.2015р. до остаточного покарання 2(два) роки 3(три) місяців позбавлення волі.

Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 08.02.2016р. по день набрання вироком законної сили тобто по 05.07.2016р. з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, в той саме строк з дня отримання копії.

Головуючий

Судді