Ухвала суду № 58946304, 13.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2018/2-4301/11 . Головуючий І інст.: - ОСОБА_1

Провадження №22-ц/790/4408/16. Суддя-доповідач: - ОСОБА_2

Категорія: житлові.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - ОСОБА_2,

суддів: - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю секретаря: - ОСОБА_5,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України - про зобовязання вчинення дій,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2010 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що наказом командира в/ч А1215 від 10 серпня 2004 року №164 його звільнено з військової служби в запас у звязку з реформуванням Збройних Сил України.

У звязку цим, він був поставлений на квартирний облік в квартирно-експлуатаційному відділі м. Харкова Міністерства оборони України в позачергову чергу, але в порушення п. 8 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у звязку з реформуванням Збройних сил України, та членів їх сімей», його сімю до теперішнього часу житлом не забезпечили.

Посилаючись на вказані обставини та Закон України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у звязку з реформуванням Збройних сил України, та членів їх сімей», ОСОБА_6 просив суд зобовязати квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України надати йому за рахунок Міністерства Оборони України ізольоване житлове приміщення на склад його сімї, при першому надходженні житла.

Представник квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України в судове засідання не зявився.

Згідно заяви поданої до суду, просив розглянути справу за його відсутності. Позов ОСОБА_6 визнав.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2011 року позов задоволено.

Зобовязано квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України надати ОСОБА_6М за рахунок Міністерства Оборони України ізольоване житлове приміщення на склад його сімї, при першому надходженні житла.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

При цьому зазначає, що Міністерство оборони України до участі у справі залучено не було, однак вказаним рішенням вирішено питання про його права і обовязки, оскільки судом вирішено надати ОСОБА_6 ізольоване житлове приміщення на склад його сімї, при першому надходженні житла за рахунок Міністерства Оборони України.

До повноважень квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова не входить вирішення питання щодо розподілу та надання житлових приміщень для постійного проживання осіб, які перебувають на квартирній черзі.

Позивачу ОСОБА_6 не було відмовлено у його праві на отримання житла, оскільки він перебуває у узагальненому списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) за №609, а у списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень за №102.

Рішення суду про зобовязання квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова надати ОСОБА_6 за рахунок Міністерства оборони України ізольоване житлове приміщення на склад його сімї, при першому надходженні житла, є грубим порушенням норм чинного житлового законодавства щодо порядку розподілу та надання житлових приміщень. Надання позивачу за рахунок Міністерства оборони України ізольованого житлового приміщення при першому надходженні житла призводить до порушення прав інших осіб, які перебувають в черзі на отримання житла попереду нього.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених ч. ч. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з його обґрунтованості та доведеності.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що наказом командира в/ч А1215 від 10 серпня 2004 року №164 ОСОБА_6 звільнено з військової служби в запас у звязку з реформуванням Збройних Сил України. У звязку зі звільненням з військової служби за вказаною підставою ОСОБА_6 поставлено на квартирний облік в квартирно-експлуатаційному відділі м. Харкова Міністерства оборони України в позачергову чергу, що підтверджується копією довідки квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова від 29 вересня 2011 року, але житлом до теперішнього часу не забезпечили (а. с.5).

Відповідно до абзацу 1 п. 1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин), держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української PCP та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно абзацу 7 п.1 ст. 12 Закону, порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 23 Закону, фінансове забезпечення витрат, повязаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік, зокрема для Міністерства оборони України, інших джерел, передбачених законом.

Пунктом 1 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року №1081 (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок), прийнятого на виконання і в розвиток Закону, цей Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців-осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби), зокрема Збройних Сил України, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей.

Згідно пункту 4 Порядку, центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво зокрема Збройними Силами видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом, а також щороку визначають обсяги службового житла і житла, до надається військовослужбовцям для постійного проживання.

Згідно пункту 1.1. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства зборони України від 30 листопада 2011 року №737 (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція), ця Інструкція визначає організацію, зокрема забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової військової служби, призваних на військову службу у звязку І мобілізацією, і резервістів), а також осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, включаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти під час проходження військової служби, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

З аналізу норм наведеного законодавства вбачається, що жилі приміщення для постійного проживання виділяються за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України. Прийняття рішення щодо розподілу вказаних житлових приміщень серед осіб, які мають право на їх отримання, має чітко визначену процедуру, в якій в обовязковому порядку приймають участь: квартирно-експлуатаційний відділ (КЕЧ) району; гарнізонна житлова комісія; начальник гарнізону; житлова комісія військової частини; відповідні структурні підрозділи Міністерства оборони України; Міністр оборони України, інші (Головне КЕВ Збройних Сил України; комісія з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України, яка створюється за наказом Міністра оборони України).

Зазначене свідчить, що до повноважень квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України не входить вирішення питання щодо розподілу та надання житлових приміщень для постійного проживання осіб, які перебувають на квартирній черзі.

Крім того, особи, звільнені з військової служби зокрема у звязку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів (реформуванням), забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в населеному пункті за місцем перебування їх на квартирному обліку виключно в порядку черговості.

Вирішуючи спір, суд не взяв до уваги вказані обставини, проігнорував вимоги чинного житлового законодавства, не застосував ті норми матеріального права, які підлягають застосуванню, що призвело до прийняття незаконного судового рішення і підставою для його скасування.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги, що ОСОБА_6 перебуває на квартирній черзі з 4 вересня 1998 року, а з 12 серпня 2004 року внесений до списків на пільгових засадах (списки осіб, які користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень).

Також, суд не врахував, що ОСОБА_6 не було відмовлено у його праві на отримання житла, оскільки він перебуває у узагальненому списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) за №609, а в списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень за №102.

З пояснень представника Міністерства оборони України наданих в суді апеляційної інстанції вбачається, що надання позивачу за рахунок Міністерства оборони України ізольованого житлового приміщення при першому надходженні житла призведе до порушення прав інших осіб, які перебувають в черзі на отримання житла попереду нього, що є порушенням ч. 5 ст. 9 Житлового кодексу Української РСР. Вказана правова позиція повністю узгоджується з судовою практикою, викладеною зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2015 року по справі № К/800/66370/13 за позовом ОСОБА_7 до Міністерства оборони України про зобовязання вчинити дії.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_6, не зясувавши при цьому повноваження квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків Міністерства оборони України, до повноважень якого не входить вирішення питання щодо розподілу та надання житлових приміщень для постійного проживання осіб, які перебувають на квартирній черзі.

По вказаній справі Міністерство оборони України не залучено до участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про його права і обовязки, оскільки зобовязано надати ОСОБА_6 за рахунок коштів Міністерства Оборони України ізольоване житлове приміщення на склад його сімї, при першому надходженні житла.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України про зобовязання квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України надати йому за рахунок Міністерства Оборони України ізольоване житлове приміщення на склад його сімї, при першому надходженні житла.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргуМіністерства оборони України - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2011 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України про зобовязання квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України надати йому за рахунок Міністерства Оборони України ізольоване житлове приміщення на склад його сімї, при першому надходженні житла - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: