Вирок № 58945830, 11.07.2016, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1465/16-к

Провадження № 1-кп/682/75/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2016 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Роїк В.П.

при секретарі Козир О.П.

з участю прокурорів Петреченка В.М., Кріпака С.А.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута кримінальне провадження №42016180490000071 від 27 травня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, старшого майстра 2-ї ремонтної майстерні ремонтного взводу артилерійського озброєння ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону військової частини польова пошта В 4680, у військовому званні «солдат», відрядженого до військової частини А1358, за ст.406 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 призваний на строкову військову службу 27 травня 2015 року Павлоградським об»єднаним міським військовим комісаріатом Дніпропетровської області.

Згідно наказу командира військової частини польова пошта В 4680 від 30 червня 2015 року №146 солдат ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду старшого майстра 2-ї ремонтної майстерні ремонтного взводу артилерійського озброєння ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону.

Також згідно наказу командира військової частини польова пошта В 4680 від 30 червня 2015 року №146 солдат ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду майстра відділення спеціальних робіт взводу спеціальних робіт автомобільної техніки ремонтної роти автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону.

Відповідно до наказу командира військової частини А 1358 №43 від 25 лютого 2016 року солдат ОСОБА_2 та солдат ОСОБА_1 вважаються такими, що прибули і приступили до виконання службових обов»язків з виконання робіт по переміщенню боєприпасів.

Військовослужбовці солдат ОСОБА_2 та солдат ОСОБА_1 у відносинах підлеглості не перебували.

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно точно та у встановлений строк виконувати їх накази, знати та виконувати свої обов»язки, додержуватись вимог віськових статутів, дорожити бойовою силою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

ОСОБА_2, в порушення вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України 16 березня 2016 року о 18 год., усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у казармі військової частини А1358, яка дислокується в с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області, будучи незадоволеним тим, що солдат ОСОБА_1 не виконував вправ з фізичної підготовки та висловився в його адресу нецензурною лайкою, наніс один удар головою в область носа солдата ОСОБА_1, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я у виді перелому кісток носа, рани та набряку м»яких тканин в його проекції.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.406 ч.2 КК України, тобто порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що заподіяло легкі тілесні ушкодження і його вина доводиться наступними доказами.

Так, ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся і показав, що дійсно 16 березня 2016 року рота виконувала вправи з фізичної підготовки. Солдат ОСОБА_1 не виконував таких вправ, тому він зробив йому зауваження, на що останній висловився в його адресу нецензурно і між ними виникла суперечка. Після закінчення вправ з фізичної підготовки, він пішов до казарми, підійшов до потерпілого та наніс один удар головою в область носа. При цьому підбігли інші військовослужбовці та розборонили їх.

Потерпілий ОСОБА_1 показав, що дійсно 16 березня 2016 року вийшов на спортивний майданчик разом з іншими військовослужбовцями. Він не міг бігти через поганий стан здоров»я, тому йшов. Підійшов ОСОБА_2, сказав, що якщо він не буде бігти, то отримає по голові і поговорить з ним. У казармі знову підійшов ОСОБА_2, запропонував вийти на вулицю, він відмовився. Тоді обвинувачений наніс один удар головою в область його носа. Інші військовослужбовці їх розборонили. Претензій до обвинуваченого не має, просить його суворо не наказувати.

Свідок ОСОБА_3 показав, що 16 березня 2016 року військовослужбовці вийшли на стадіон виконувати фізичні вправи. Солдат ОСОБА_1 не біг разом усіма. Солдат ОСОБА_4 підійшов до потерпілого і запитав чому той не біжить. Між ними виникла словесна перепалка, яку припинили інші військовослужбовці. В казармі він не бачив як обвинувачений наносив тілесні ушкодження потерпілому, а прийшов тоді, коли у ОСОБА_1 був розбитий ніс.

Аналогічні пояснення дали свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, який додатково пояснив, що бачив як ОСОБА_2 наніс потерпілому удар головою в область носа.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.406 ч.2 КК України об»єктивно підтверджується і доданими та дослідженими в судовому засіданні документами.

Так, із наказу командира військової частини польова пошта В 4680 від 30 червня 2015 року №146 вбачається, що солдати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зараховані до списків особового складу військової частини, поставлені на всі види забезпечення (а.с.92).

В ході слідчого експерименту, проведеного 09 червня 2016 року ОСОБА_2 відтворив обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 (а.с.166-171).

Із висновку судово-медичної експертизи № 718 від 08 червня 2016 року вбачається, що у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, рани та набряку мяких тканин в його проекції, що могли утворитися від удару тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключено під час та за обставин, вказаних у постанові про призначення судово-медичної експертизи, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я (а.с.177-178).

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 в порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що заподіяло легкі тілесні ушкодження доведена достатньо повно і його дії вірно кваліфіковані за ст. 406 ч.2 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом"якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує його покарання є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп»яніння.

По місцю проходження військової служби ОСОБА_2 характеризується позитивно.

Враховуючи викладене, а також те, що обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення, має постійне місце служби та проживання, враховуючи клопотання потерпілого про обрання не суворого покарання та виключно позитивну характеристику особи винного з місця служби, суд вважає можливим призначити ОСОБА_2 покарання відповідно до санкції ст.406 ч.2 КК України у виді позбавлення волі та звільнити його від призначеного покарання згідно ст.75 КК України з випробовуванням протягом іспитового строку 1 рік.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 2574 грн.86 коп. підлягає задоволенню, оскільки такі витрати підтверджуються довідкою військової частини А 2339 від 04 липня 2016 року.

Підстави для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу відсутні.

Керуючись ст.349,368,370,374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим за ч.2 ст.406 КК України і призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання, якщо протягом іспитового строку 1 (один) рік він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки.

Згідно ст.76 КК України зобов"язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - військової частини А2339 (ЗКПО 07848549 МФО 820172 Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 31253255218311) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 2574 грн.86 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Роїк В. П.