Постанова № 58944628, 04.07.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року 11:05810/1684/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ДФС у м. Києві

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про зупинення видаткових операцій шляхом накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01 липня 2016 року о 12 год. 58 хв. до Київського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ДФС у м. Києві (далі позивач, ДПІ у Голосіївському районі) до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_1А.), в якому позивач просив суд зупинити видаткові операції ФОП ОСОБА_1 шляхом накладення адміністративного арешту на кошти платника податків.

Подання обґрунтоване тим, що відповідно до наказу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у Київській області № 321 від 18.05.2016, направлень на перевірку № 2567/1306 та 256/1306 від 18.05.2016, з метою контролю за дотриманням порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та на підставі п.п.80.2.3, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі 19.05.2016 здійснено виїзд на адресу ФОП ОСОБА_1, проте прибувши на місце перевірки відповідачем відмовлено посадовим особам у одержані наказу на перевірку та допуску до проведення фактичної перевірки, про що службовими особами було складено Акт відмови допуску до перевірки № 152/26-50-13-06 від 19.05.2016.

Заперечуючи проти подання з підстав викладених у письмових запереченнях, відповідач зазначив, що відповідно до Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», згідно з нормами якого установлено, що у 2015 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюється виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно вимогами Кримінально процесуального кодексу України. Оскільки на вимогу ФОП ОСОБА_1А заявником не надано документи, які можуть бути підставою для проведення перевірки, відповідачем правомірно відмовлено посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення перевірки.

Крім того, відповідач зазначає, що наказ № 321 від 18.05.2016 та направлення № 2567/1306 та 256/1306 від 18.05.2016 на проведення перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено подання до розгляду.

В судовому засіданні представник заявника підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд подання задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти подання заперечували та просили суд відмовити у задоволенні подання у повному обсязі.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 04 липня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа підприємець ОСОБА_1, зареєстрована як фізична особа підприємець 18.06.2013 за адресою: 07313, Київська область, Вишгородський район, село Катюжанка, вул. Леніна, 135.

Видами діяльності відповідача є: 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.33 покриття підлоги й облицювання стін; 47.11 роздрібна торгівля в несанкціонованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в несанкціонованих магазинах; 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту.

На підставі п.п.80.2.3, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України, наказу від 18 травня 2016 року № 321 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві та направлень № 2567/1306 від 18.05.2016, 256/1306 від 18.05.2016 посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснено виїзд на адресу м. Київ, просп. Науки, 25 магазин «Планета Пола», в приміщені якого здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 з метою проведення фактичної перевірки.

Метою перевірки є дотримання фізичною особою підприємцем ОСОБА_1А положень ПК України, а саме: контроль за дотриманням порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Разом з тим, прибувши на місце перевірки фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ознайомившись з наказом та направленнями на перевірку, з посиланнями на Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» відповідно якого перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюється у 2015 2016 роках виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно вимогами Кримінально процесуального кодексу України, фізична особа - підприємець відмовила у доступі до проведення фактичної перевірки та відмовилась надавати будь-які документи, про що посадовими особами складено акт про відмову у доступі до проведення перевірки № 152/26-50-13-06 від 19.05.2016.

Вказані обставини, на думку заявника, є підставою для звернення до суду із поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках фізичної особи підприємця ОСОБА_1 шляхом накладення адміністративного арешту на кошти платника, що знаходяться на рахунках у банківських установах.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд звертає увагу на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.4. ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно із п.п 14.1.155 п. 14.1 ст.14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно із п.п. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пу. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно.

Відповідно до п. 89.4 ст.89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно з п. 91.4 ст. 94 ПК України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Аналіз наведених норм ПК України вказує, що право контролюючого органу на звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути зумовлено виключно при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень, та перешкоджанням виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПК України в разі наявності у платника податків податкового боргу та з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобовязань, визначених ПК України.

Разом з тим, в даному випадку обставиною, що зумовила звернення до суду заявник визначив відмову фізичної особи підприємця у допуску посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві до проведення фактичної перевірки на підставі наказу № 321 від 18.05.2016 та направлення № 2567/1306 та 256/1306 від 18.05.2016, що, в свою чергу, не є обставиною, яка може бути підставою для звернення із поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків та є правом платника податків, передбаченим ст. 81 ПК України.

У судовому засіданні представник заявника повідомив суду, що йому не відомо, чи є у відповідача податковий борг та чи направлялась фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 податкова вимога, оскільки остання не перебуває на обліку у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві. Також представник заявника не зміг надати відповідь, чи було відмовлено платником податків у допуску податкового керуючого до опису майна та чи було складено представником контролюючого органу акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Також, суд не приймає до уваги посилання заявника на п.п. 94.2.3 пп.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, оскільки вказана правова норма передбачає можливість застосування адміністративного арешту майна якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу та оформляється рішенням контролюючого органу. Поряд з цим відповідно до положень п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Водночас в матеріалах справи відсутні докази застосування контролюючим органом адміністративного арешту майна платника податків. Крім того, заявник в межах даної справи звертається із поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а не підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до суду із поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках ФОП ОСОБА_1 за відсутності правових підстав передбаченими Податковим кодексом України, що виключає можливість задоволення такого подання.

Керуючись ст. ст. 69-71, 91, 158-163, 183-3 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ДФС у м. Києві відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

СуддяЯ.В. Горобцова

ОСОБА_2