Постанова № 58944300, 07.07.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А Д У М К А

судді Київського окружного адміністративного суду Виноградової О.І.

07 липня 2016 року 810/1247/16

7 липня 2016 р. Київським окружним адміністративним судом у складі колегії суддів: головуючого судді Дудіна С.О., суддів Кушнової А.О., Виноградової О.І. було розглянуто адміністративну справу № 810/1247/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТАПОЛІС” (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області та Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою від зазначеної дати адміністративний позов задовольнити частково:

- визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 р. товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТАПОЛІС”, викладену у листі вих.№10501/10/10-13-11-02-10 від 10 вересня 2015 р.;

- визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 р. Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТАПОЛІС” такою, що подана в день її фактичного отримання органом Державної фіскальної служби – 10 вересня 2015 р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вважаю, що дане рішення було винесено без урахування вимог абз. 2 п. 49.4 ст. 49 ПК України.

Так, правові відносини, пов'язані з поданням податкової декларації з податку на додану вартість, врегульовані п. 46.1 ст. 46, п. 49.3 ст. 49, абз. 2 п. 49.4 ст. 49, п. 49.9 ст. 49 ПК України.

Зокрема, відповідно до вимог п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з вимогами п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що платники податків вправі самостійно обирати один із зазначених способів подачі податкової декларації лише у тому випадку, якщо інше не передбачено нормами ПК України.

Проте, згідно з вимогами абз. 2 п. 49.4 ст. 49 ПК України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Аналогічна норма міститься у п. 2 розділу ІІІ Наказу № 966 (у редакції Наказу № 13).

Зокрема, відповідно до цієї норми декларація та додатки до неї, а також інша податкова звітність з податку на додану вартість, зазначена у п.і 8 розділу I цього Порядку, подаються до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, наведені норми встановлюють інші, спеціальні вимоги щодо подачі податкової декларації з ПДВ, яка має бути подана виключно в електронній формі. Отже, у даному конкретному випадку п. 49.3 ст. 49 ПК застосуванню не підлягає, а у платника податку відсутнє право подачі декларації з ПДВ у паперовому вигляді.

Враховуючи вимоги абз. 2 п. 49.4 ст. 49 ПК України вважаю, що подача податкової декларації з ПДВ в електронному вигляді - це обов"язок позивача.

За змістом п. 49.9 ст. 49 ПК України посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника виключно за умови дотримання платником податків вимог цієї статті 49 (у тому в числі в частині подання декларації з ПДВ в електронному вигляді).

Тобто, встановивши, що податкову декларацію подано у непередбачений законом спосіб, у податкового органу не виникає обов'язку з її реєстрації, а отже, і визнання такої декларації.

Крім того, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України” від 1 січня 2015 р. № 1621-VII було введено систему електронного адміністрування податку на додану вартість, про що було внесено відповідні зміни до ст. 49 ПК України, що в свою чергу, зумовило виникнення у платників податків обов’язку щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість виключно у електронній формі.

За таких обставин вважаю, що позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2015 р., викладену у листі вих. №10501/10/10-13-11-02-10 від 10 вересня 2015 р., та визнання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 р. такою, що подана в день її фактичного отримання органом Державної фіскальної служби – 10 вересня 2015 р. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, зазначаю, що аналогічна правова позиція викладена в судових рішеннях в адміністративних справах № 810/111/16 (постановленому колегією суддів під моїм головуванням) та № 810/4663/15 (постановленому колегією суддів за моєю участю).

Суддя Виноградова О.І.