Постанова № 58943332, 14.07.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5338/15-а

Номер провадження 2-а/623/4/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря Ноль С.В.

судового розпорядника ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши в залі суду в м. Ізюмі в судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови ОСОБА_4 про оскарження неправомірних дій Ізюмського міського голови, порушення трудових прав, не виплати заробітної плати в зв"язку з звільненням з виборної посади,-

в с т а н о в и в:

21 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом, уточненим в подальшому, до виконавчого комітету Ізюмської міської ради, Ізюмського міського голови ОСОБА_4 про оскарження неправомірних дій Ізюмського міського голови, порушення трудових прав, не виплати заробітної плати в зв"язку зі звільненням з виборної посади.

Вказує, що розпорядженням Ізюмського міського голови №520 від 17 листопада 2015 року його було звільнено з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 17 листопада 2015 року у звязку із закінченням строку повноважень. В день звільнення не було проведено виплати належних йому коштів та не видано довідку про нарахування та виплату всіх належних йому сум на день звільнення.

Просить:

- Визнати протиправними дії Ізюмського міського голови ОСОБА_4, як керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, які полягають у невиконанні статей 116 та 46 КЗпП України, щодо невиплати заробітної плати у день звільнення та ненаданні відповідних довідок, що призвело до порушення його прав;

- Зобовязати Ізюмського міського голову ОСОБА_4, як керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради надати довідку про нарахування та виплату усіх належних йому сум станом на день звільнення з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства 17 листопада 2015 року;

- Стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області всі належні йому на день звільнення 17 листопада 2015 року суми:

1) індексацію заробітної плати за вересень 2015 року у сумі 300,84 грн. без врахування податків і зборів;

2) частину заробітної плати за час перебування у черговій відпустці з 24.09.2015 року по 10.11.2015 року, за період з 31.07.2014 року по 30.07.2015 року, у сумі 4186,58 грн. без врахування податків і зборів;

3) частину заробітної плати за час перебування у черговій відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року, за період з 31.07.2015 року по 30.07.2016 року, у сумі 543,89 грн. без врахування податків і зборів;

4) частину компенсації за невикористані відпустки у сумі 28173,62 грн. без врахування податків і зборів;

5) частину компенсації за невикористані відпустки безпідставно утриманої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради з нарахованої та виплаченої частини компенсації за невикористані відпустки, на сплату єдиного соціального внеску у сумі 2865,49 грн. без врахування податку з доходів фізичної особи (військовий збір утримано);

6) частину заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки безпідставно утриманої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради на користь іншої юридичної особи, для сплати членських профспілкових внесків у сумі 611,57 грн.

- Стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на його користь компенсацію за нанесену моральну шкоду в сумі 50000 грн.;

- Стягнути з Ізюмського міського голови ОСОБА_4 до бюджету м. Ізюму нанесену матеріальну шкоду в розмірі : компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати та компенсації за нанесену моральну шкоду в сумі 50000 грн.

- Винести окрему ухвалу, про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності Ізюмського міського голову ОСОБА_4 за умисне невиконання вимог Конституції України та Законів України щодо організації невиплати заробітної плати; ненадання довідок про нарахування та виплату заробітної плати, внаслідок чого було порушено його Конституційні права та нанесено значну матеріальну шкоду місцевому бюджету;

- Зобов»язати Виконавчий комітет Ізюмської міської ради в особі його керівника Ізюмського міського голови ОСОБА_4 у встановлений судом термін, подати звіт про виконання прийнятого рішення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представники виконавчого комітету Ізюмської міської ради ОСОБА_5, ОСОБА_6 заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач перебував у вимушеному прогулі з 31 липня 2008 року по 21 вересня 2015 року, що встановлено рішеннями судів Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року та Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року. Відносини за вказаний період та виплата середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу вже врегульовані судовими рішеннями і не можуть бути предметом розгляду цієї справи. На день звільнення ОСОБА_3 не було сплачено відпускні за період з 02.11.2015 по 17.11.2015 року в розмірі 2539,20 грн. Вказані кошти було помилково перераховано на рахунок іншої особи та сплачені позивачеві після виправлення помилки 01.02.2016 року.

Що стосується компенсації за невикористані відпустки, то вказана норма не може бути застосована, оскільки ОСОБА_3 отримав подвійну оплату: за рішенням суду за час вимушеного прогулу та за цей же період компенсацію за невикористані відпустки. Оскільки час вимушеного прогулу не є тотожним з відпрацьованим часом, відповідач здійснив ОСОБА_3 переплату в сумі 39000 грн.

Індексація заробітної плати за вересень 2015 року по 20 вересня 2015 року виплачена відповідно постанови Борівського районного суду.

Позивач не надав доказів щодо спричинення йому моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права.

Згідно вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії субєктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, працював на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства з 05.05.2006 року.

Розпорядженням №134-К від 31 липня 2008 року звільнений з займаної посади за недотримання вимог повязаних з проходженням державної служби.

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, залишеним без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року ОСОБА_3 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31червня 2008року, стягнуто на користь позивача середній заробіток, за час вимушеного прогулу з 31 липня 2008 року станом на день звільнення (по 5350,46 грн. щомісяця) та компенсацію за нанесену моральну шкоду в розмірі 5000 грн.(ОСОБА_2 1 а.с.106-108,109-111)

Розпорядженням Ізюмського міського голови № 415 від 17.09.2015 року ОСОБА_3 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31 липня 2008 року з залишенням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад, встановлено ОСОБА_3 посадовий оклад згідно штатного розпису у розмірі 2660,75 грн. та надбавку за вислугу років в розмірі 20% (ОСОБА_2 1 а.с.92)

Розпорядженням Ізюмського міського голови № 465 від 15.10.2015 року ОСОБА_3 встановлено щомісячну надбавку за вислугу років в розмірі 25% до посадового окладу з 21 вересня 2015 року ( ОСОБА_2 1 а.с.93)

Розпорядженням Ізюмського міського голови № 429 від 23.09.2015 року ОСОБА_3 надано щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів та щорічну додаткову відпустку за вислугу років тривалістю 06 календарних днів, загальною тривалістю 36 календарних днів з 24 вересня по 30 жовтня 2015 року за період роботи з 05 травня 2014 року по 04 травня 2015 року. (ОСОБА_2 1 а.с.94)

Розпорядженням Ізюмського міського голови № 494 від 03.11.2015 року ОСОБА_3 надано частину додаткової щорічної відпустки тривалістю 07 календарних днів з 03 листопада 2015 року по 04 листопада 2015 року включно та з 06 листопада 2015 року по 10 листопада 2015 року включно за період роботи з 31 липня 2014 року по 30 липня 2015 року; та частину основної щорічної відпустки тривалістю 03 дня з 11 листопада 2015 року по 13 листопада 2015 року за період роботи з 31 липня 2015 року по 30 липня 2016 року.(ОСОБА_2 1 а.с.95)

Розпорядженням Ізюмського міського голови № 517 від 13.11.2015 року ОСОБА_3 надано частину основної щорічної відпустки тривалістю 02 дня з 16 листопада 2015 року по 17 листопада 2015 року за період роботи з 31 липня 2015 року по 30 липня 2016 року.(ОСОБА_2 1 а.с.96)

Розпорядженням Ізюмського міського голови № 520 від 17.11.2015 року ОСОБА_3Ф звільнено з займаної посади з 17 листопада 2015 року у звязку з закінченням строку повноважень Ізюмської міської ради 6 скликання. Бухгалтерію виконавчого комітету Ізюмської міської ради зобовязано здійснити усі необхідні розрахунки та виплатити ОСОБА_3 компенсацію за невикористані щорічні відпустки за період роботи з 31.07.2008 по 30.07.2009 тривалістю 37 календарних днів, за період роботи з 31.07.2009 по 30.07.2010 тривалістю 39 календарних днів, за період роботи з 31.07.2010 по 30.07.2011 тривалістю 41 календарний день, за період роботи з 31.07.2011 по 30.07.2012 тривалістю 43 календарних дня, за період роботи з 31.07.2012 по 30.07.2013 тривалістю 45 календарних днів, за період роботи з 31.07.2013 по 30.07.2014 тривалістю 45 календарних днів, за період роботи з 31.07.2015 по 30.07.2016 тривалістю 9 календарних днів. (ОСОБА_2 1 а.с.97)

Відповідно до п1 ч.4,5,6 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень; при здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним перед відповідною радою.

Відповідно до ч.3ст.94 КЗпП України, питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці»та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимогст.116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата усіх сум, яки повинні бути виплачені працівнику, проводиться в день звільнення.

Відповідно довідки виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 990 від 11.03.2016 року про нарахування та виплати ОСОБА_3 всіх належних сум на день звільнення 17 листопада 2015 року нараховано:

Відпускні з 02.11.2015 по 17.11.2015 (14 календарних днів) в сумі 2 539,20 грн.

Перерахунок (розміру надбавки за вислугу років) в сумі 18 ,76 грн.

Нарахування компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі 46975,23 грн.

Всього нараховано в листопаді 2015 року 49533,19 грн.

Утримано податки та обовязкові платежі:

ЄСВ 3 021,52 грн.

ПДФО 6 976,75 грн.

Профвнески 495,33 грн.

Військовий збір 743,00 грн.

Виплачено за першу половину листопада 1500,00 грн.

До видачі 36796,59 грн. (ОСОБА_2 1 а.с.185)

Як вбачається з платіжних відомостей на видачу заробітної плати за ІІ половину вересня 2015 року та І половину жовтня 1015 року в них зазначено номер банківського рахунку саме позивача ОСОБА_3 (а.с.50,52)

Тоді, як з наданих до суду доказів вбачається, кошти, що були нараховані до сплати ОСОБА_3 у листопаді 2015 року а саме 1500,00 грн. та 36796,59 грн. були зараховані на картковий рахунок іншого працівника , а саме ОСОБА_7М.(ОСОБА_2 1 а.с.62,63), та були перераховані позивачеві тільки 01.02.2016 року, що підтверджено довідкою ПАТ «Мегабанк» ( ОСОБА_2 1 а.с. 198)

Обов»язок власника або уповноваженого ним органу видати на вимогу працівника довідку про роботу на даному підприємстві, в установі, організації, передбачений статтею 49 Кодексу законів про працю.

Доказів видачі позивачеві ОСОБА_3 довідки про нарахування та виплату усіх належних йому сум станом на день звільнення 17 листопада 2015 року з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства відповідачами не надано.

Що стосується вимог про індексацію заробітної плати за вересень 2015 року у сумі 300,84 грн. без врахування податків і зборів, то вказані вимоги підлягають задоволенню.

Постановою Борівського районного суду Харківської області від 11 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, визнано протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області щодо не нарахування та не виплати індексації та компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у звязку з несвоєчасним виконанням постанова Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 індексацію середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 46579,12 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 144517,83 грн. ( ОСОБА_2 1 а.с.209-212,213-215)

Індексація середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу сплачена позивачеві ОСОБА_3 за постановою Борівського районного суду Харківської області від 11 січня 2016 року по 20 вересня 2015 року, що не оспорюється сторонами у справі.

Індексація заробітної плати провадиться згідно зі статтею 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 101 відсоток (величину порога індексації).

Відповідно до п.2 Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затверджено постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійних характер.

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Ізюмської міської ради №296 від 25 січня 2016 року ОСОБА_3 відпрацював у вересні 2015 року три дні, та йому була нарахована заробітна плата за вказаний період 450,12 грн. з врахуванням окладу, рангу та вислуги років.( ОСОБА_2 1 а.с.44)

Заробітна плата за вересень 2015 року підлягала індексації у розмірі 300,84 грн. (1378х1,601 : 22х3= 300,84 грн.)

Що стосується вимог про стягнення частини заробітної плати за час перебування у черговій відпустці з 24.09.2015 року по 10.11.2015 року, за період з 31.07.2014 року по 30.07.2015 року, у сумі 4186,58 грн. без врахування податків і зборів та частини заробітної плати за час перебування у черговій відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року, за період з 31.07.2015 року по 30.07.2016 року, у сумі 543,89 грн. без врахування податків і зборів.

Відповідно п. 2 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки

провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Згідно ч. 3 п. 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сумм відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом сьомим Порядку встановлено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової

відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший

фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число

календарних днів відпустки.

Податковим кодексом України, встановлено, що податковий агент, який виплачує оподаткований дохід на користь платника податку, зобовязаний нарахувати та сплатити до бюджету відповідні податки і збори.

Таким чином, відповідач проводячи виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, у відповідності до постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області, зобовязаний був до суми, що підлягала стягненню на користь ОСОБА_8 провести донарахування та сплатити до бюджету встановлені законодавством податки і збори.

Враховуючи, положення «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 та вказані судові рішення, Виконавчий комітет Ізюмської міської ради, при розрахунку середньоденної заробітної плати за час перебування у тарифних відпустках та нарахуванні компенсації за невикористані відпустки, повинен був врахувати не лише суму заробітної плати що підлягала стягненню за рішенням суду у розмірі 5350,46 грн. щомісячно, а також індексацію заробітної плати та податки і збори, які повинні бути донарахованими.

Постановою Борівського районного суду Харківської області встановлено, що згідно повідомлень Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області від 08.10.2015 р. № 02-29/788, від 17.12.2015 р. № 02-29/983 та довідок помісячного розрахунку середньої заробітної плати виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 24.09.2015 року № 2233, від 11.12.2015 року № 2851 виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 здійснені з відрахуванням ЄСВ, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, що фактично являється зміною резолютивної частини судового рішення від 18.12.2012 року. (ОСОБА_2 2 а.с.22-23)

Суд приймає розрахунок середньоденної заробітної плати за час перебування у відпустці за період з 31 липня 2014 по 30 липня 2015 р. , зроблений позивачем, відповідно якого, з врахуванням податків і зборів та індексації заробітної плати, середньоденна заробітна плата становить 286,04 грн. та розрахунок середньоденної заробітної плати для обчислення компенсації за невикористані дні відпустки та за час перебування у відпустці в листопаді 2015 року , відповідно до якого середньоденна заробітна плата становить 290,15 грн.(ОСОБА_2 2 а.с.24, 25 )

Таким чином, заробітна плата за час перебування у відпустці з 24.09.2015 року по 10.11.2015 року (45 календарних днів) становить 12871,80 грн. =(286,04х45).

Як вбачається з довідки № 296 виданої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області 25.01.2016 року позивачеві ОСОБА_3 за час перебування у вказаній тарифній відпустці нараховано 8685,22 грн.=(1702,42+5350,46+2539,20/14х9).

Таким чином, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню та підлягає стягненню з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_3, частина не виплаченої заробітної плати за час перебування у відпустці з 24.09.2015 року по 10.11.2015 року у сумі 4186,58 грн.

Згідно п. 7 Порядку обчислення середньоденної заробітної плати, для розрахунку заробітної плати за час перебування у тарифній відпустці з 11.11.2015 року за період з 31.07.2015 року по 30.07.2016 року, провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців,тобто з листопада 2014 року по жовтень 2015 року.

Як слідує з наданої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області до Ізюмського міськрайонного суду довідки №296 від 25.01.2016 року за три робочі дні вересня 2015 року нараховано заробітну плату у сумі 450,12 грн. =(1200,33-750,21).

Крім того, Виконавчий комітет повинен був нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати у сумі 300,84 грн.

Таким чином, заробітна плата за відпрацьований час у вересні 2015 року, яка входить до суми заробітної плати для обчислення середньоденної заробітної плати становить 750,96 грн. =(450,12+300,84).

Крім того у вересні 2015 року була нарахована заробітна плата за 7 днів перебування у відпустці. (ОСОБА_2 1 а.с.44)

Згідно довідки № 2851 від 11.12.2015 року заробітна плата за час вимушеного прогулу за вересень 2015 року становить 3404,80 грн.(ОСОБА_2 1 а.с.134)

Заробітна плата за жовтень 2015 року, що повинна враховуватися при визначенні середньоденної заробітної плати для нарахування заробітної плати за час перебування у відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року становить 8295,16 грн. =(286,04х29).

Враховуючи вищевикладене, з врахуванням податків і зборів та індексації заробітної плати, середньоденна заробітна плата становить 290,15 грн.

Таким чином, заробітна плата за час перебування у відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року (5 календарних днів) становить 1450,75 грн. =(290,15х5).

Як слідує з довідки №296 від 25.01.2016 року Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області за час перебування у вказаній тарифній відпустці нараховано 906,86 грн. =(2539,20/14х5).

Таким чином, підлягає стягненню з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області частина не виплаченої заробітної плати за час перебування у відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року у сумі 543,89 грн.

Що стосується частини компенсації за невикористані відпустки за періоди з 31.07.2008 по 30.07.2009 тривалістю 37 календарних днів, за період роботи з 31.07.2009 по 30.07.2010 тривалістю 39 календарних днів, за період роботи з 31.07.2010 по 30.07.2011 тривалістю 41 календарний день, за період роботи з 31.07.2011 по 30.07.2012 тривалістю 43 календарних дня, за період роботи з 31.07.2012 по 30.07.2013 тривалістю 45 календарних днів, за період роботи з 31.07.2013 по 30.07.2014 тривалістю 45 календарних днів, за період роботи з 31.07.2015 по 30.07.2016 тривалістю 9 календарних днів вказані вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до положень «Порядку обчислення середньої заробітної плати» середньоденна заробітна плата для нарахування компенсації за невикористані відпустки повинна бути обрахована враховуючи суму заробітної плати за той же період, що і при нарахуванні заробітної плати за час перебування у відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року, а саме: з листопада 2014 року по жовтень 2015 року.

Середньоденна заробітна плата для обчислення компенсації за невикористані відпустки становить 290,15 грн., компенсація за невикористані відпустки становить 75148,85 грн. =(290,15х259).

Таким чином, підлягає стягненню з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_3, частина не виплаченої компенсації за невикористані відпустки, згідно розпорядження міського голови №520 від 17.11.2015 року, у сумі 28173,62 грн..

Що стосується вимог про стягнення частини компенсації за невикористані відпустки безпідставно утриманої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради з нарахованої та виплаченої частини компенсації за невикористані відпустки, на сплату єдиного соціального внеску у сумі 2865,49 грн. та військового збору.

Відповідно до ст. 129 КЗпП України не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.

Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про оплату праці» не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством стягнення не звертається.

Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток є платою за невідпрацьований час отже, на зазначені суми компенсацій, які виплачуються звільненим особам, єдиний внесок не нараховується.

З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі-Закон), яким запроваджено військовий збір.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 16(1) підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що обєктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у звязку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

При цьому, ставка збору становить 1,5 відсотка від обєкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (п.п.1.3 п. 16 (1) підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).

Так, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи те, що вказаний Закон набрав чинності з 03.08.2014 року, а компенсація за невикористані щорічні відпустки нарахована за періоди з 31.07.2008 по 30.07.2009 тривалістю 37 календарних днів, за період роботи з 31.07.2009 по 30.07.2010 тривалістю 39 календарних днів, за період роботи з 31.07.2010 по 30.07.2011 тривалістю 41 календарний день, за період роботи з 31.07.2011 по 30.07.2012 тривалістю 43 календарних дня, за період роботи з 31.07.2012 по 30.07.2013 тривалістю 45 календарних днів, за період роботи з 31.07.2013 по 30.07.2014 тривалістю 45 календарних днів, за період роботи з 31.07.2015 по 30.07.2016 тривалістю 9 календарних днів, тому підлягає стягненню з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_3, частина компенсації за невикористані відпустки, безпідставно утриманої, з нарахованої суми компенсації за невикористані відпустки згідно розпорядження міського голови №520 від 17.11.2015 року, на сплату єдиного соціального внеску у сумі 2865,49 грн. та сплату військового збору в сумі 704,62 грн.

Що стосується вимог про стягнення частини заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки безпідставно утриманої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради на користь іншої юридичної особи, для сплати членських профспілкових внесків у сумі 611,57 грн. то вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про оплату праці» встановлено , що відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників.

Згідно довідки №296 від 25.01.2016 року із відпускних виплат та компенсації за невикористані щорічні відпустки ОСОБА_3 утримано профвнески в розмірі 116,24 грн. та 495,33 гр. ( ОСОБА_2 1 а.с.44)

Доказів належності позивача ОСОБА_3 до професійної спілки та його письмової згоди на утримання із заробітної плати членських профспілкових внесків не надав.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом вказаного положення закону передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки обєкту яких, завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі.

Неправомірною невиплатою ОСОБА_3 належних на день звільнення сум йому були заподіяні моральні страждання, порушені нормальні умови життя, повязані з невиплатою грошей, він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

У звязку з цим вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню у розмірі 5000 грн.

В задоволенні вимог про стягнення з Ізюмського міського голови ОСОБА_4 до бюджету м. Ізюму нанесену матеріальну шкоду в розмірі: компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати та компенсації за нанесену моральну шкоду в сумі 50000 грн. відмовити.

Інші позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то відповідно до вимогст. 94 КАС Українисудовий збір у розмірі 644,97 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99-103, 159-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області щодо невиплати ОСОБА_3 заробітної плати у день звільнення 17 листопада 2015 року та ненадання довідки про роботу на даній в установі, передбаченої статтею 49 Кодексу законів про працю про нарахування та виплату всіх належних сум станом на день звільнення з роботи 17 листопада 2015 року.

Зобовязати Виконавчий комітет Ізюмської міської ради надати довідку про нарахування та виплату усіх належних ОСОБА_3 сум станом на день звільнення з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства 17 листопада 2015 року.

Стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_3 : індексацію заробітної плати за вересень 2015 року в розмірі 300,84 грн.; частину не виплаченої заробітної плати за час перебування у відпустці з 24.09.2015 року по 10.11.2015 року у сумі 4186,58 грн.;частину не виплаченої заробітної плати за час перебування у відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року у сумі 543,89 грн.; частину не виплаченої компенсації за невикористані відпустки, згідно розпорядження міського голови № 520 від 17.11.2015 року, у сумі 28173,62 грн.; частину компенсації за невикористані відпустки, безпідставно утриманої, з нарахованої суми компенсації за невикористані відпустки згідно розпорядження міського голови №520 від 17.11.2015 року, на сплату єдиного соціального внеску у сумі 2865,49 грн., сплату військового збору в сумі 704,62 грн. та сплату членських профспілкових внесків у сумі 611,57 грн.; відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн., а всього 42998,18 (сорок дві тисячі девятсот девяносто вісім грн. 18 коп.)

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь держави судовий збір в розмірі 644,97 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а якщо постанова була проголошена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: