Вирок № 58940727, 13.07.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/428/16-к

1-кп/311/87/2016

13.07.2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Кудіновій В.І.

за участю: прокурора Сваткова О.В.

захисника адвоката Котюкова С.П.

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілої адвоката Петренка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №120160801900002416 від 19 листопада 2015 року відносно:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.м.т. Якимівка Запорізької області, громадянина України, не одруженого, маючого неповну середню освіту, не працюючого, проживаючого без реєстрації у АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 17 жовтня 2005 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, ст.75 КК України з іспитовим строком один рік шість місяців; 2) 02 липня 2007 року Якимівським районним судом Запорізької області за ст.ст.297, 15, 186 ч.2, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України до п'яти років шести місяців позбавлення волі; 3) 21 січня 2008 року Мелітопільським міським судом за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 357 ч.3, 186 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до п'яти років семи місяців позбавлення волі. Покарання відбував з 25 червня 2008 року в Павлоградській ВК Дніпропетровської області, з 08 грудня 2008 року в Білозерській ВК Херсонської області №105; 4) 08 квітня 2013 року Якимівським районним судом Запорізької області за ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до чотирьох років позбавлення волі. Покарання відбував в Оріхівській ВК Запорізької області №88; 5) 04 вересня 2014 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до чотирьох років позбавлення волі. 18 листопада 2015 року звільнений з Оріхівської виправної колонії №88 Запорізької області, на підставі ухвали Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2015 року у відповідності до ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк покарання один рік два місяця і п'ять днів,

обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2015 року, приблизно о 1900 годині ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з прямим раптово виниклим умислом, з метою відкритого викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, напав на ОСОБА_4 і застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, що виразилось в тому, що ОСОБА_2 ззаду схопив потерпілу рукою за шию, після чого повалив на землю та усвідомлюючи, що воля потерпілої до опору пригнічена, відкрито повторно, заволодів мобільним телефоном потерпілої «Nokia-7210», ІМЕІ:НОМЕР_1 вартість якого складає 416 гривень 66 копійок, після чого зник з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на суму 416 гривень 66 копійок.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь відшкодування матеріальної шкоди у сумі 12329 грн. 87 коп. та моральної шкоди у сумі 100000 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину не визнав та суду показав, що 18 листопада 2015 року, у вечірній час, знаходячись у м. Василівка Запорізької області, він попросив у незнайомої йому раніше жінки мобільний телефон зателефонувати. ОСОБА_4 передала йому мобільний телефон, потім остання сказала йому щоб він залишив телефон собі. Коли він намагався повернути телефон, ОСОБА_4 його не взяла.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 вини в інкримінованому йому злочині, його винність цілком підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Потерпіла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, суду показала, що вона є інвалідом третьої групи, проживає у АДРЕСА_3. Обвинуваченого раніше не знала. 18 листопада 2015 року приблизно о 1900 годині вона поверталася із м. Дніпрорудне Запорізької області. На АДРЕСА_2 на неї напав невідомий чоловік, схопив за горло і почав душити, повалив на землю. Забрав мобільний телефон «Nokia». Того ж вечора вона повідомила про злочин до поліції. Під час впізнання, вона впізнала, що це був саме ОСОБА_2 Мобільний телефон їй було повернуто, тому вона виключає суму вартості телефону із цивільного позову.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18 листопада 2015 року (а.с.93-98) місцем проведення огляду є відкрита ділянка місцевості по АДРЕСА_2. Проїжджа частина вул. Стадіонної асфальтована, по обидва боки має бетонні бордюри. У напрямку руху від вул. Леніна по ліву сторону розташовані домоволодіння (огороджені), по праву сторону неогороджена територія Василівської ЗОШ №3. На місці огляду освітлення відсутнє. ОСОБА_4 вказала на точне місце навпроти огорожі домоволодіння АДРЕСА_2, пояснила, що саме на даному місці невідомий 18 листопада 2015 року скоїв щодо неї злочин у вечірній час. Дане точне місце знаходиться між бордюром та огорожею зазначеного домоволодіння, яке з передньої сторони складається з шиферу, висотою 175 см, та металевих воріт сірого кольору висотою 175 см, на відстані 4 м від воріт поряд з деревом абрикосу та бетонним стовпом для електродротів. Вказане місце представляє собою земельну ділянку з прим'ятою землею 1,5х1,5 м. На даній ділянці виявлений діодний ліхтарик чорного кольору на 9 діодів у робочому стані, який було вилучено. Зі слів ОСОБА_4 ліхтарик належить їй. Поряд з домоволодінням АДРЕСА_2 знаходяться домоволодіння АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5. Обидва домоволодіння огороджені. На місці огляду земля волога, прикидана пожовклим листям абрикосу. Крім ліхтарика сторонніх предметів не виявлено. Зі слів ОСОБА_4 територія домоволодіння АДРЕСА_2 є нежилою. Відстань від ближнього бордюру до огорожі 2 м.

Відповідно до постанов про приєднання до кримінального провадження речовими доказами (а.с.99-100, 111-112), мобільний телефоном «Nokia-7210», ІМЕІ: НОМЕР_1, та ліхтарик визнані речовими доказами.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №2539 від 04 лютого 2016 року (а.с.102-107) ринкова вартість мобільного телефону «Nokia 7210», IMEI:НОМЕР_1 придбаний в 2009 році з урахуванням втрати якості у зв'язку з експлуатаційним зносом, а також з пошкодженнями, виниклими внаслідок впливу зовнішніх факторів, на момент вчинення злочину - 18 листопада 2015 року може складати 416 грн. 66 коп.

Відповідно до протоколу пред'явлення особи до впізнання від 20 листопада 2015 року (а.с.113-116) потерпіла ОСОБА_4 впізнала обвинуваченого ОСОБА_2 як особу, яка відкрито заволоділа належним їй телефоном «Nokia».

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що у листопаді 2015 року був присутнім у якості понятого у Василівському відділі поліції при пред'явленні особи для впізнання. ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_2, який відкрито заволодів належним їй телефоном. ОСОБА_2 визнавав себе винним, просив у потерпілої пробачення, пояснив, що напав на ОСОБА_4 та забрав у неї мобільний телефон, який після затримання видав працівникам поліції.

Свідок ОСОБА_6 також був присутнім у якості понятого у Василівському відділі поліції при пред'явленні особи для впізнання та дав суду показання аналогічні, як і свідок ОСОБА_5

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 21 листопада 2015 року (а.с.117-119) обвинувачений ОСОБА_2 розповів коли та при яких обставинах він відкрито заволодів мобільним телефоном, що належить ОСОБА_4

Проаналізувавши всі вказані вище досліджені у судовому засіданні докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про те, що вони логічні, послідовні, відповідають фактичним даним встановленим судом, у зв'язку з чим приймає до уваги при винесенні вироку.

Суд визнає необґрунтованими заперечення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката Котюкова С.П., про недоведеність вчинення обвинуваченим грабежу та заволодіння мобільним телефоном, що належить ОСОБА_4

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, підтверджується вказаними вище показаннями потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, протоколами пред'явлення особи для впізнання, слідчого експерименту за участю ОСОБА_2, висновком судової експертизи та іншими доказами.

В ході судового слідства не знайшла свого підтвердження версія обвинуваченого ОСОБА_2 на свій захист, що ОСОБА_4 ввечері 18 листопада 2015 року, на АДРЕСА_2, фактично подарувала йому мобільний телефон, після чого зразу ж звернулася до відділу поліції із заявою про вчинення стосовно неї злочину.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що він вчинив умисний, корисливий злочин, який відноситься до тяжких злочинів, дані, які характеризують особу обвинуваченого, він не працює, раніше неодноразово судимий за вчинення, в тому числі умисних, корисливих та тяжких злочинів, та вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення в перший же день умовно-дострокового звільнення від відбування раніше призначеного покарання у вигляді позбавлення волі. Активне сприяння розкриттю злочину під час досудового розслідування суд визнається обставиною, яка пом'якшує покарання. Рецидив злочинів, визнається обставиною, яка обтяжує покарання. Тому суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.71 КК України.

Потерпіла ОСОБА_4 звернулася до суду із позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь відшкодування матеріальної шкоди у сумі 12329 грн. 87 коп. та моральної шкоди у сумі 100000 грн.

Розглядаючи цивільний позов у частині відшкодування майнової шкоди, суд знаходить позовні вимоги не обґрунтованими. Потерпіла ОСОБА_4 не надала суду доказів, що внаслідок вчинення ОСОБА_2 грабежу було знищено належний їй одяг, взуття, білизна та парасолька на загальну суму 9170 грн., що потерпіла вимушена була витратити на лікування 1909 грн. 97 коп. У судовому засіданні ОСОБА_4 відмовилася від стягнення з обвинуваченого вартості мобільного телефону в сумі 1199,90 грн., заявила суду, що бажає залишити у користуванні мобільний телефон, що був викрадений ОСОБА_2 та повернутий їй працівниками поліції.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до абз.2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року (в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду №5 від 25.05.2001) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Внаслідок вчинення злочину ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_4 зазнала моральних страждань, викликаних відкритим викраденням належного їй мобільного телефону, необхідності звернення до правоохоронних органів. Разом з тим, потерпіла не довела суду заподіяння їй обвинуваченим моральної шкоди у розмірі сто тисяч гривень. Викрадене майно повернуто потерпілій. Виходячи з вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним відшкодувати завдану ОСОБА_4 моральну шкоду шляхом стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 2000 грн.

В іншій частині позову суд відмовляє.

Суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи на суму 184 грн. 14 коп.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532, КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 04 вересня 2014 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання законної сили вироку суду залишити без змін, тримання під вартою, а строк відбування покарання відраховувати з 20 листопада 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 20 листопада 2015 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 14 коп. (одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, р/р 31116115700009, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області).

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні:

●мобільний телефон «Nokia-7210», ІМЕІ:НОМЕР_1, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4, залишити у розпорядженні ОСОБА_4;

●ліхтарик, переданий для зберігання у камеру схову речових доказів при Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області, повернути у користування ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк, з моменту вручення їй копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя М.А. Носик