Рішення № 58940554, 11.07.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Коновалова В.А.

Справа № 417/1815/16-ц

Провадження № 22ц/782/434/16

РІШЕННЯ

Іменем України

11 липня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Коновалової В.А.,

суддів: Луганської В.М., Фарятьєва С.О.,

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області цивільну справу

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

на рішення Марківського районного суду Луганської області від 11 квітня 2016 року

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, в обґрунтування якого вказав, що 10.07.2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0247/08/09-Nmv, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит для інвестування обєкту нерухомості квартири в сумі 16000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних строком по 09 липня 2033 року, а ОСОБА_2 зобов'язалася повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування коштами і виконати зобовязання за кредитним договором у повному обсязі.

З метою забезпечення виконання зобовязання за вказаним кредитним договором 10.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання зобовязалася у випадку невиконання та/або прострочення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за вказаним кредитним договором.

Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав.

В порушення вимог закону та умов договору ОСОБА_2 зобовязання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, у звязку з чим станом на 23.12.2015 року за нею утворилася заборгованість у сумі 15149,12 доларів США., яка складається з: простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів 977,91 дол. США, поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів 11248 дол. США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 2826,08 дол. США, поточної суми заборгованості за нарахованими процентами 97,13 дол. США, а також пені 33090 грн. 21 коп.

Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором в сумі 15149,12 дол. США , пеню в сумі 33090,21 грн. та судовий збір.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 11 квітня 2016 року у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» просить рішення Марківського районного суду Луганської області від 11 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Представник публічного акціонерного товариства «Банк Форум», який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.

Представник відповідачів в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентів, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідачу ОСОБА_2 чи поручителю позивач направляв у спосіб, передбачений п.7.6 кредитного договору № 0247/08/09-Nmv від 10.07.2008 року, повідомлення про зміну реквізитів для сплати тіла кредиту, процентів, чи інших платежів після 08.12.2015 року -дня ухвалення рішення по справі №417/1295/15-ц і до дня ухвалення рішення у цій справі- 11.04.2016 року, з тих реквізитів, що передбачалися в додатковому договорі № 1 від 05.01.2012 року до кредитного договору № 0247/08/09-Nmv від 10.07.2008 року ( рахунок № 29093501144299 у відділенні № 2200 «Луганська дирекція ПАТ «Банк Форум», код 322948). При цьому відповідно до п.п. 2.3, 2.6, 2.9 кредитного договору позичальник зобовязався виконувати зобовязання шляхом сплати грошових коштів щомісячно до 20 числа саме на рахунки в Луганській філії АКБ «ФОРУМ», МФО 304870, з урахуванням додаткового договору №1 від 05.01.2012 року до кредитного договору № 0247/08/09-Nmv від 10.07.2008року. Інших способів виконання зобовязання нів договорі № 0247/08/09-Nmv від 10.07.2008 року, ні в додатковому договорі № 1 від 05.01.2012 року до цього кредитного договору не передбачено. А про те, що позичальник ОСОБА_2 втратила можливість погашати кредит на рахунок № 29093501144299 у відділенні № 2200 «Луганська дирекція ПАТ «Банк Форум», код 322948, як то передбачалося додатковою угодою № 2 від 07.07.2012 року до кредитного договору № 0247/08/09-Nmv від 10.07.2008 року, через невчинення кредитором певних дій, що підпадає під ознаки прострочення кредитора згідно ч. 1ст. 613ЦК України, оскільки саме кредитор повинен був вжити заходів для повідомлення боржника щодо зміни реквізитів для сплати тіла кредиту, процентів, чи інших платежів, встановлено рішенням суду від 08.12.2015 року та у відповідності до ч. 3 статті 61 ЦПК України встановлені обставини доказуванню не підлягають.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини по справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції до такого висновку дійшов помилково з наступних підстав.

В статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.12.2015, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Банк Форум» до відповідача ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за відсотками та пені за договором № 0247/08/09-Nmv від 10.07.2008 року, яка утворилася станом на 23 липня 2015 року, оскільки боржник був не в змозі виконувати свої зобовязання по кредитному договору щодо сплати чергових платежів через не вчинення кредитором певних дій, що підпадає під ознаки прострочення кредитора (ч.4 ст. 613 ЦК України).

У зв'язку з наявністю таких обставин ухвалою апеляційного суду Луганської області від 11.07.2016 року оскаржене судове рішення скасоване в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по відсоткам за період з 01 березня 2014 року по 23 липня 2015 року та пені за період з 23 квітня 2014 року по 23 липня 2015 року і провадження в цій частині закрито на підставі п. 2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Таким чином, оскільки позивач просив стягнути з ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 заборгованість, яка виникла станом на 23 грудня 2015 року в сумі 15149, 12 дол. США та 33090,21 грн., яка складається із простроченої заборгованості за тілом в сумі 977,91 дол. США, поточної заборгованості за тілом кредиту в сумі 11248 дол. США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 2826,08 дол. США, поточної суми заборгованості за нарахованими процентами 97,13 дол. США, пені 33090,21 грн. та в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по відсотками за період з 01 березня 2014 року по 23 липня 2015 року та пені за період з 23 квітня 2014 року по 23 липня 2015 року, та провадження по справі в цій частині закрито, тому предметом спору є стягнення з поручителя ОСОБА_3 заборгованості за період з 01 березня 2014 року по 22 липня 2015 року та стягнення солідарно з ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором за період з 23 липня 2015 року по 23 грудня 2015 року.

Судом встановлено, що 10.07.2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0247/08/09-Nmv, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит для інвестування обєкту нерухомості квартири в сумі 16000 доларів США з поверненням кредиту не пізніше 09.07.2033 року, зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 13% річних, а відповідач ОСОБА_2 зобовязалася повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування ними і виконати зобовязання за кредитним договором у повному обсязі.

Відповідно до заяви про видачу готівки № 2832908 ОСОБА_2 отримала від позивача готівкою 16000 доларів США.

Згідно п. 2.3 кредитного договору № 0247/08/09-Nmv від 10.07.2008року позичальник здійснює повернення кредиту рівними частинами щомісячно починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 54 доларів США шляхом внесення готівкових коштів на відкритий йому позичковий рахунок № 22336501008671 в Луганській філії АКБ «Форум», МФО 304870, ЕДРПОУ 26342034. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються згідно п. 2.6 цього договору на той же рахунок, що й кредит, щомісячно до 20 числа щомісяця, наступного за звітним місяцем користування кредитом.

05.01.2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № 0247/08/09-Nmv від 10.07.2008 року, за умовами якого змінено розрахунковий рахунок для повернення кредиту та процентів. Всі інші умови залишено без змін.

На забезпечення виконання кредитного договору № 0247/08/09-Nmv від 10.07.2008 року між банком та ОСОБА_3, як поручителем, укладено договір поруки від 10.07.2008 року, відповідно до умов якого поручитель поручився перед банком за виконання ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором № 0247/08/09-Nmv від 10.07.2008 року у повному обсязі, зобовязався у разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобовязань перед кредитором погасити заборгованість кредитного договору в сумі 16000 доларів США, нараховані відсотки по кредиту, нараховані відсотки по простроченій позиції (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором. Відповідно до п.3.1 цього договору у разі невиконання зобовязань по кредитному договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання за кредитним договором 0247/08/09-Nmv від 10 липня 2008 року не виконує, у звязку з чим, станом на23 грудня 2015 року утворилася заборгованість в сумі 15149, 12 дол. США та 33090,21 грн., яка складається із простроченої заборгованості за тілом в сумі 977,91 дол. США, поточної заборгованості за тілом кредиту в сумі 11248 дол. США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 2826,08 дол. США, поточної суми заборгованості за нарахованими процентами 97,13 дол. США, пені 33090,21 грн. Розмір заборгованості представником відповідачів під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не оспорювався.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період часу, зі спливом якого повязана дія и подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повязує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга стаття 251 та частина друга стаття 252 ЦК України).

Згідно п. 4.1. договору поруки від 10.07.2008 року, порука припиняється якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобовязань за кредитним договором не предявить вимог до поручителя.

Отже договором поруки визначено строк, після закінчення якого порука припиняється.

У кредитному договорі № 0247/08/09-Nmv, чітко визначений строк виконання основного зобовязання і це строк повного погашення кредиту 09 липня 2033 року.

Оскільки боржник ОСОБА_2 зобовязання за кредитним договором не виконувала належним чином, то банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, звернувшись 13 серпня 2015 року до суду із позовом до ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4 про стягнення всієї суми кредиту й повязаних із ним платежів.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що предявивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобовязання, який необхідно обчислювати з 13 серпня 2015 року.

Тому у відповідності до п. 4.1. договору поруки від 10.07.2008 року, ПАТ «Банк Форум» зобовязаний протягом одного року з моменту зміни строку основного зобовязання предявити позов до поручителя.

Як вбачається із матеріалів справи, із позовом до поручителя ОСОБА_3 банк звернувся у січні 2016 року, тобто в межах передбаченого договором поруки річного строку, тому строк не пропущено.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 08 червня 2016 року за № 6-1006цс16, яка згідно зіст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для судів.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.12.2015, що набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Банк Форум» до відповідача ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 0247/08/09-Nmv від 10.07.2008 року, яка утворилася станом на 23 липня 2015 року, оскільки боржник був не в змозі виконувати свої зобовязання по кредитному договору щодо сплати чергових платежів в період з квітня 2014 року по грудень 2015 року через не вчинення кредитором ПАТ «Банк Форум» дій передбачених договором, що свідчить про ознаки прострочення кредитора (ч.4 ст. 613 ЦК України).

Отже, зазначеним вище рішенням суду встановлені обставини, як стосовно боржника ОСОБА_2, так ПАТ «Банк Форум» щодо не вчинення останнім в період квітень 2014 року по грудень 2015 року дій передбачених кредитним договором, що є простроченням кредитора. Таким чином, у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

Оскільки дані обставини встановлені для боржника ОСОБА_2, то вони стосуються і поручителя ОСОБА_3, яка солідарно з боржником відповідає перед кредитором.

Зважаючи на те, що стосовно боржника ОСОБА_2 рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08 грудня 2015 року встановлено, що боржник був не в змозі виконувати свої зобовязання по кредитному договору щодо сплати чергових платежів через не вчинення кредитором ПАТ «Банк Форум» дій передбачених договором та у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за період з 01 березня 2014 року по 23 липня 2015 року та пені за період з 23 квітня 2014 року по 23 липня 2015 року відмовлено, тому вимоги публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_3 як поручителя про стягнення зазначеної вище заборгованості задоволенню не підлягають

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обовязку.

В ч. 4 статті 613 ЦК України зазначено, що боржник за грошовим зобовязанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Із системного аналізу зазначеної норми права вбачається, що відмова кредитора прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчининення дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обовязку, не є підставою для не виконання боржником взятих на себе зобовязань за договором, а є підставою для звільнення боржника від сплати процентів.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 належно виконувала свої зобовязання по 21 березня 2014 року. Проте в подальшому втратила таку можливість, оскільки Луганська філія ПАТ «Банк Форум» припинила свою роботу, при цьому не сповістивши позивальника про зміну умов договору, шляхом встановлення іншого способу внесення грошових коштів за іншими банківськими реквізитами. Ці обставини встановлені рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.12.2015 у справі №417/1295/15-ц, що набрало законної сили, тому у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Отже не повідомлення кредитором боржника про зміну реквізитів банку для сплати коштів на погашення кредиту призводить до прострочення кредитора та є підставою для звільнення боржника від сплати процентів, але при цьому зобовязання з погашення тіла кредиту не припиняється.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що суд дійшов помилково висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту.

Крім того, при прийнятті остаточного рішення по справі, колегія суддів враховує те, що під час розгляду Марківським районним судом Луганської області справи № 417/1295/15-ц, за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, банком в письмових поясненнях, які приєднані до матеріалів справи, зазначалися реквізити для сплати заборгованості за кредитивним договором. Так, це не свідчить про те, що банком відповідачам у спосіб визначений п. 7.6 кредитного договору від 10.07.2008 року направлялися повідомлення про зміну реквізитів для погашення кредитних коштів, але після ухвалення Марківським районним судом Луганської області рішення від 08.12.2015 року відповідачами жодних проплат на погашення заборгованості за кредитним договором до теперішнього часу здійснено не було.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище обставини свідчать про те, що відповідачі неналежним чином виконували свої обовязки щодо виконання зобовязання за кредитним договором від 10.07.2008 року, ними не приймалися будь-які заходи, а також вони не проявляли ініціативи з приводу погашення заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент; у статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннямидопускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

16 жовтня 2011 року вступив у силу Закон України від 22 вересня2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», згідно з яким частину першу статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» було доповнено абзацом третім, відповідно до якого надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.

На час укладення кредитного договору у даній справі, а саме 10 липня 2008 року, Закон України «Про захист прав споживачів» не передбачав заборони на надання споживчих кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України, у постанові від 16 вересня 2015 року № 6-190цс15, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за тілом кредиту в сумі 12225,91 дол. США підлягають задоволенню.

Оскільки рішенням Марківського районного суду від 08.12.2015 року, яке набрало законної сили, встановлено прострочення кредитора, то позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за процентами станом на 23 грудня 2015 року задоволенню не підлягають у відповідності до ч. 4 ст. 613 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відсутня вина ОСОБА_2 щодо невиконання зобовязань за кредитним договором № 0247/08/09-Nmv від 10.07.2008року, тому і позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню. Якщо нема вини основного боржника, то у позивача відсутнє право вимоги до поручителя.

Однак, проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини по справі в цій частині позовних вимог, апеляційний суд вважає, що до такого висновку суд дійшов помилково, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення в частині вимог про стягнення пені суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин положення ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до яких, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання зазначених вище положень закону Кабінет Міністрів України розпорядженням №1053-р від 30 жовтня 2014 року, та розпорядження № 1275-р від 02 грудня 2015 року затвердив перелік населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція (АТО).

Згідно положень «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» смт. Марківка Луганської області входить у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки відділу адресно-довідкового підрозділу УДМУ у Луганській області, відповідач ОСОБА_2 з 02.10.2008 року має зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 років СРСРАДРЕСА_1 (а.с. 38); відповідач ОСОБА_3 з 09.12.1997 року має зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Отже на відповідачів розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій із зобов'язань за кредитними договорами у період проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, сума пені позивачем була розрахована за період з 23 квітня 2014 року по 23 грудня 2015 року в сумі 33090,21 грн., отже на дані правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки банкам заборонено нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року

Дані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості, який мається в матеріалах справи (а.с. 4-5) та не заперечувалися представником позивача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що суд першої інстанції хоч і дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача в частині пені, але з інших підстав, тому колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині слід скасувати як незаконне та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення пені, але з тих підстав, що Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено мораторій на нарахування штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами з 14 квітня 2014 року.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, яка передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення № 78863 від 25.12.2015 року ПАТ «Банк Форум» понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 5756 грн. 17 коп., платіжного доручення № 87438 від 29.04.2016 року і виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, ПАТ «Банк Форум» понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 6331 грн. 79 коп., оскільки позовна заява та апеляційна скарга задоволені частково, тому з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позовних вимог в сумі по 4457 грн. 12 коп. з кожного (за подання позовної заяви 2122,44 грн. + за подання апеляційної скарги 2334,68 грн.)

Керуючись ст.ст. 303,309,319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити частково.

Рішення Марківського районного суду Луганської області від 11 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за тілом кредиту в сумі 12225 (дванадцять тисяч двісті двадцять пять) дол. США 91 цент.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» судовий збір по 4457 грн. 12 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення у касаційному порядку.

Головуючий

Судді: