Вирок № 58940132, 13.07.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/3057/16-к

н.п. 1-кп/415/414/16

ВИРОК

Іменем України

"13" липня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Зайченко І.А.

прокурора Сухіна Д.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130240001001 від 21.04.2016 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, розлученого, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2016 року приблизно о 17 годині 10 хвилин ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу із вказаної квартири таємно викрав ноутбук марки Lenovo модель G575, вартість якого, згідно висновку експерта № 19/113/9-3/357е від 02.06.2016 року, складає 4000 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_2, спричинивши їй майнової шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності. Суду пояснив що, 20 квітня 2016 року приблизно о 17 годині 10 хвилин знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, викрав ноутбук марки Lenovo модель G575, який належить його тітці ОСОБА_2, після чого здав його до ломбарду, але через два дні викупив його з ломбарду для того щоб повернути потерпілій. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати. Він має неповнолітню дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на утримання якого він сплачує аліменти.

Потерпіла ОСОБА_2, якій судом розяснено зміст ст.63 Конституції України, суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 являється її родичом, а саме племінником, проживають вони сумісно за однією адресою, 20 квітня 2016 року приблизно о 17 годині 10 хвилин за місцем свого проживання вона виявила пропажу свого ноутбука марки Lenovo модель G575, який вона дозволила взяти своєму племіннику ОСОБА_1, а він пішов з ним з дому і здав його до ломбарду. Викрадене майно їй повернуто, племінника ОСОБА_1 вона пробачила і просила суд суворо його не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілу ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який офіційно не працює, має постійне місце проживання, розлучений, на утриманні має неповнолітнього сина, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.58,59), у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно (а.с.60), в силу ст.89 КК України не судимий (а.с.62,63) та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно дост. 67 КК України суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів та данні про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, задовільно характеризується у побуті, в силу ст.89 КК України не судимий, при цьому, скоїв умисний злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, і, разом з тим, беручи до уваги обставини вчиненого злочину та обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку і одночасно, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, та відсутність тяжких наслідків від скоєного, а також з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_2, яка просила суд суворо його не наказувати, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із призначенням покарання - у виді штрафу, в межах, передбачених санкцією ч.1 ст.185 КК України, що на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 не предявлений, у звязку з повним відшкодуванням завданого збитку.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/357е від 02.06.2016 року (а.с.35-37), витрати у сумі 615 гривня 72 копійки (а.с.38) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- ноутбук марки Lenovo модель G575, який згідно розписки переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 (а.с. 94) підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2

Керуючись ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 185 КК Українита призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи у сумі 615 гривень 72 копійки (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

-ноутбук марки Lenovo модель G575, який згідно розписки переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 повернути потерпілій ОСОБА_2

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова