Ухвала суду № 58940011, 29.06.2016, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/807/16-а Провадження № 2-а/304/25/2016

У Х В А Л А

про залишення адміністративного позову без руху

29 червня 2016 рокум. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Шешеня М.О., розглянувши адміністративний позов керівника Хустської місцевої прокуратури в інтересах дитини-сироти ОСОБА_1 до адміністрації Перечинської загальноосвітньої школи інтернат І-ІІ ступенів Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Іршавської РДА та Державний навчальний заклад «Мукачівський центр професійно-технічної освіти» про зобовязання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить зобовязати Перечинську загальноосвітню школу - інтернат І-ІІ ступенів донарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу на користь дитини-сироти ОСОБА_1 у сумі 6 316,00 грн. Разом з цим, у позовній заяві клопоче звільнити його від оплати судових витрат, повязаних із розглядом справи, або відстрочку сплати судових витрат на строк до ухвалення судового рішення у справі, при цьому посилається на те, що у прокуратурі відсутнє фінансування на сплату такого судового збору.

Суддя, оглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, приходить до наступного висновку.

Так, згідно ст.5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст.2 цього ж Закону України платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ця норма кореспондується з нормою ст.8 Закону України « Про судовий збір».

Таким чином, аналізуючи дані норми Закону, а саме ч.1 ст.88 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір», можна дійти висновку, що фактично відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист. Однак, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. При цьому, обґрунтування повязаних з цими обставини, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається виключно на цю особу, а у даному випадку на прокурора.

Як убачається із заявленого прокурором клопотання про звільнення або відстрочку судового збору, то таке мотивоване виключно тим, що у прокуратурі взагалі відсутнє фінансування на сплату судового збору. Однак, у підтвердження даних обставин прокурором взагалі не додано жодного належного та допустимого доказу про майновий стан прокуратури, який би перешкоджав сплаті судового збору за такі адміністративні позови.

Тому суддя приходить до висновку, що дане клопотання є необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.

Згідно п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою підприємцем адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки з адміністративного позову та доданих до нього документів вбачається, що ціна позову становить 6 316 грн.00коп., а тому керівнику Хустської місцевої прокуратури необхідно сплатити судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. за наступними реквізитами:

р/р 31219206700195

ЄДРПОУ 37916557,

МФО 812016

Банк одержувача: ГУДКСУ у Закарпатській області

Одержувач: УДКСУ у Перечинському районі 22030001.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Тому, керуючись ст. ст. 106, 108, 158, 160, 165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов керівника Хустської місцевої прокуратури в інтересах дитини-сироти ОСОБА_1 до адміністрації Перечинської загальноосвітньої школи інтернат І-ІІ ступенів Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Іршавської РДА та Державний навчальний заклад «Мукачівський центр професійно-технічної освіти» про зобовязання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу залишити без руху і надати строк для усунення недоліків до 15 липня 2016 року та роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде йому повернена.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через цей суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_2