Рішення № 58937990, 13.07.2016, Волноваський районний суд Донецької області

221/1301/16-ц

2/221/381/2016

Волноваський районний суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 липня 2016 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Аксьоненка В.І.,

при секретарі судового засідання Денисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Волноваського районного суду Донецької області цивільну справу за позовом Військової частини п/п В3137 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

15.03.2016 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди. Посилався на те, що 02.07.2016 року командиром взводу матеріального забезпечення, молодшим сержантом ОСОБА_1 поданий рапорт про факт втрати зброї а саме: 5.45 мм. автомат АКС-74 №2598713, 5.45 мм. автомат АКС - 74№ 1336987, 5.45 мм. автомат АКС-74 №2222874, 5.45 мм. автомат АКС-74 №1293183. В ході службового розслідування зясовано, що причинами втрати зброї стало, низький рівень знань, та практичних навичок, в організації експлуатації та збереження зброї в підрозділі молодшим сержантом ОСОБА_1 Зазначив, що своїми діями відповідач порушив вимоги розділу І частини 1 ст. 11 Статуту «Внутрішньої служби Збройних Сил України» затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року N 548-XIV, та відповідно до розділу 1 п. 1, п. 5 « Інструкції про організацію обліку, зберігання та видачі стрілецької зброї та боєприпасів в збройних силах України, затверджену наказом Міністра Оборони України № 359 від 29.06.2005р.» чим наніс шкоду Державі в розмірі 21522 (двадцять одну тисячу пятсот двадцять дві) грн. 80 коп, яку просив стягнути з відповідача на свою користь.

Позивач у письмовій заяві повідомила суд про те, що вона частково підтримує заявлені вимоги по тих підставах, які були викладені в позовній заяві, та прохає справу розглянути справу без її участі.

Відповідач також в судове засідання не зявився, надав заяву, в якій просив розглянути справу без йогоприсутності.

Виходячи з наведеного, а також положень частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі.

У відповідності до вимог частини 2 статті 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судомвстановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підстави та порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України 23.06.1995 року № 243/95ВР(далі - Положення).

Згідно п.2 Положення відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Військове майноце державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріли, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

Пунктами 8, 10, 13 Положення передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна, несуть повну або обмежену матеріальну відповідальність.

Відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.

Переліком військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 року № 880, визначено, що у десятикратному розмірі відносно вартості військового майна відшкодовується винною особою нестача за вогнепальної та холодної зброї, боєприпаси, вибухові речовини і засоби підриву, висадження: а) вогнепальна і холодна зброя, пістолети, револьвери, автомати, гвинтівки, карабіни, кулемети, гранатомети, вогнемети кортики, багнети-ножі, ножі (розвідників, водолазні, десантні та стропові.

Відповідно дост.16 ЦК Українизвертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і в силу ст.ст.10,60 ЦПК України, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Вимогист.214 цього Кодексузобов»язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призваний за мобілізацією в травні 2014 року (а.с.12), займав посаду командира взводу матеріального забезпечення. У звязку з комісуванням командира взводу ОСОБА_2 він поєднував свої обовязки з обовязками командира взводу. Кількість зброї, отриманої зі складів РАО відповідала листам закладки.

02.07.2016 року командиром взводу матеріального забезпечення, молодшим сержантом ОСОБА_1 поданий рапорт про факт втрати зброї а саме: 5.45 мм. автомат АКС-74 №2598713, 5.45 мм. автомат АКС - 74№ 1336987, 5.45 мм. автомат АКС-74 №2222874, 5.45 мм. автомат АКС-74 №1293183 (а.с.8)

З акту службового розслідування за фактом втрати зброї 5.45 мм. автомат АКС-74 №2598713, 5.45 мм. автомат АКС - 74№ 1336987, 5.45 мм. автомат АКС-74 №2222874, 5.45 мм. автомат АКС-74 №1293183, вбачається, що причинами втрати зброї став низький рівень знань, та практичних навичок, в організації експлуатації та збереження зброї в підрозділі молодшим сержантом ОСОБА_1 Та будь які його намагання виконати завдання поставлені перед підрозділом беззаперечно точно, і в назначений термін. Не своєчасне прибуття та особиста безвідповідальність підлеглих військовослужбовців ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за якими була закріплена зброя, за її збереження.

За нанесену державі матеріальну шкоду, відповідно до «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» молодшого сержанта ОСОБА_1 притягнено до підвищеної матеріальної відповідальності (а.с.14).

З витягу з наказу командира військової частини п/п В3137 від 19.07.2015 року встановлено, що молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас та з 19.07.2015 року виключено зі списків особового складу (а.с.29).Відповідно до п.32 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» у разі звільнення у запас або відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою.

З довідки розрахунку вартості втраченого майна служби РАО військової частини п/п В3137, встановлено, що відповідачем заподіяно шкоду державі з урахуванням кратності 21522,80 грн. (а.с.32)).

Судом враховано п.16 Положення, яким передбачено, що розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України. Обчислення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, провадиться з урахуванням зносу військового майна за встановленими нормами.

Сума стягнень за втрачене майно може бути зменшена командиром (начальником) військової частини за письмовим дозволом вищого за підлеглістю командира (начальника), а у випадках, передбачених законодавством України, - судом, залежно від обставин, за яких заподіяно шкоду, ступеня вини та матеріального стану винної особи, за винятком випадків заподіяння шкоди злочинними діями, вчиненими в особистих корисливих цілях.

Позивачем подане клопотання суду, згідно якого командир військової частини просить врахувати, що ОСОБА_1 за час проходження військової служби зарекомендував себе позитивно, доручену техніку тримав у належному стані, вдосконалював підготовку за фахом та інше. Тому просив нарахувати йому матеріальну шкоду без урахування коефіцієнта кратності та податку на додану вартість.

При визначенні розміру шкоди судом враховано ступінь участі відповідача у завданні шкоди та вартісна оцінка завданої особисто ним шкоди.

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п.23 та 25 Рішення «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року вказав, що суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень за аргументами, які сторона може представити в суд, та проаналізувати позов з точки зору цих аргументів.

Наказ командира військової частини В3137 «Про результати службового розслідування»,яким відповідача притягнуто до матеріальної відповідальності, відповідає вимогам чинного законодавства. Командир військової частини В3137 як суб'єкт владних повноважень, вирішуючи вказане питання, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені законом, з дотриманням встановленої процедури, з урахуванням ступеню вини військовослужбовця і тієї конкретної обстановку, за якої шкоду було заподіяно.

Суд для вирішення спору застосував обставин, передбачені Положенням та дослідив наведені положення, перевірив розмір заподіяної державі шкоди за фактичними втратами на підставі даних обліку, виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін станом на час розгляду питання притягнення до матеріальну відповідальність; встановив точний розмір такої шкоди. При цьому враховано, що наслідки матеріального характеру у вигляді втрати військового майна військової частини В3137 загальною вартістю 1793,56 грн., з урахуванням ПДВ 2152,28 гривень, з урахуванням кратності 21522,80 гривень.

Суд вважає, що наявне порушене право позивача, за захистом якого він і звернувся до суду, тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Однак, враховуючи клопотання командира військової частини, службову характеристику відповідача, письмові пояснення військовослужбовців ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за якими була закріплена зброя, стан здоровя ОСОБА_1 Також приймаючи до уваги обставини втрати зброї, що рішення суду має бути справедливим, тому, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 матеріалну шкоду за втрату зброї в розмірі 2152,28 гривень, тобто вартість автоматів з урахуванням ПДВ та без урахування кратності. Звільнення відповідача на час вирішення спору не має значення, оскільки вирішальним є факт перебування відповідача у правовідносинах на час заподіяння шкоди і те, що шкода завдана при виконанні ним обовязків.

У звязку із частковим задоволенням позову з відповідача відповідно дост.88 ЦПК Українипідлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам (10%) 137,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 214, 215 ЦПК України, на підставі «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України 23.06.1995 року № 243/95ВР, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь військової частини п/п В3137, завдану матеріальну шкоду в розмірі 2152,28 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь військової частини п/п В3137 судовий збір в сумі 137,80 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції - Волноваський районний суд Донецької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.І. Аксьоненко

13.07.2016