Ухвала суду № 58934914, 14.07.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3137/16-ц

Провадження № 4-с/591/34/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

при секретарі судового засідання Кальченко М.В.

з участю представника заявника ОСОБА_1

державного виконавця Зарічного РВ ДВС ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3, заінтересовані особи: державний виконавець Зарічного РВ ДВС ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_4, ТОВ «ОТП Факторинг Україна»

- про визнання неправомірними дій державного виконавця Зарічного районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_4,

- про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2014 року;

- про скасування постанови державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 16.05.2016 року;

- про скасування постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 16.05.2016 року;

- про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 17.05.2016 року;

- про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.05.2016 року;

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, на постанови державного виконавця та свої вимоги обґрунтовує наступним.

26 травня 2016 року заявник отримав постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №45253688 від 16 травня 2016 року та дізнався про існування на виконанні у ВДВС СМУЮ виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого лиса №591/9889/13-ц виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з заявника на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» боргу у розмірі 77 619,95 доларів США.

Зазначає в своїй скарзі, що копію ухвали про відкриття провадження він отримав лише 13 червня 2016 року, безпосередньо ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №4553688, тому звертається до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, вказуючи в своїй скарзі, що строк він пропустив з поважних причин, так як не був обізнаний про існування вказаного виконавчого провадження і копію постанови про відкриття виконавчого провадження отримав лише 13.06.2016 року.

Крім того, зазначає в скарзі, що 10 липня 2015 року між ним та стягувачем ТОВ «ОТП Факторинг» укладено додатковий договір, яким було зменшено суму боргу за виконавчим листом, яку ОСОБА_3 відразу сплатив стягувачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна», про що надає суду докази.

22 червня 2016 року (вкотре звернувшись до виконавчої служби) заявник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51166860 від 17 травня 2016 року щодо стягнення з нього витрат на проведення виконавчих дій та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51166332 від 17 травня 2016 року щодо стягнення з нього виконавчого збору у сумі 162 887,61 грн. та самі постанови від 16 травня 2016 року про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

Вказує на те, що державний виконавець, відкривши виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 28 жовтня 2014 року, не направив копію заявнику, чим порушив його право на оскарження, надане ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначає, що сама постанова про відкриття виконавчого провадження від 28 жовтня 2014 року складена на іншу особу, оскільки прізвище боржника вказано ОСОБА_5, а не ОСОБА_3, далі процесуальні документи державним виконавцем складаються на прізвище ОСОБА_3, без наявної постанови про виправлення помилки, що суперечить ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає скасуванню.

Вказує, що постанови державного виконавця у ВП№45253688 датовані 16 травня 2016 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору підлягають скасуванню на тій підставі, що були винесені з порушенням вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року та вимог Закону України «Про виконавче провадження», не після закінчення семиденного строку для самостійного виконання рішення суду, а в день закінчення виконавчого провадження, що є грубим порушенням Закону, а в самому тексті зазначених постанов відсутні терміни, до якого боржнику необхідно самостійно виконати дане рішення, як цього вимагає Закон.

Крім того, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій не набули статусу виконавчого документу, оскільки не відповідають вимогам ст.ст. 17,18 Закону України «Про виконавче провадження» і не могли бути підставою для відкриття виконавчих проваджень з примусового стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, датованих 17 травня 2016 року.

На цій підставі заявник просить суд: визнати неправомірними дії державного виконавця Зарічного районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_4, скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2014 року, скасувати постанову державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 16.05.2016 року, скасувати постанову державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 16.05.2016 року, скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 17.05.2016 року, скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.05.2016 року.

Представник заявника в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити.

Державний виконавець Зарічного ВДВС м. Суми ОСОБА_2 проти скарги заперечувала, просила відмовити в задоволенні, пояснила суду, що виконавче провадження ВП №45253688 надійшло в її провадження лише у серпні 2015 року, однак на той час не була вирішена заява стягувача про закінчення виконавчого провадження, оскільки вказана заява стягувача не знаходилась в матеріалах виконавчого провадження, а була знайдена значно пізніше, що повязано з реорганізацією державної виконавчої служби та великим обсягом документів та виконавчих проваджень, які передавались під час ліквідації Сумського міського відділу та утворення Зарічного і Ковпаківського районних відділів. Тому, оскільки виконавче провадження було закінчено на підставі заяви стягувача, в якій було зазначено про погашення заборгованості по кредитному договору, то нею 16 травня 2016 року було винесено постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, що не суперечить вимогам Закону, та 17 травня 2016 року відкрито виконавчі провадження з примусового виконання постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Суд, вислухавши представника заявника, державного виконавця, вивчивши матеріали справи дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини другої статті82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (статті383, 384 ЦПК, частина четверта статті82 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі якщо заявником пропущено строк на оскарження рішення державного виконавця, однак разом зі скаргою подано клопотання про поновлення строку на оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця, то таке клопотання вирішується в судовому засіданні відповідно до вимог ст. 73 ЦПК України.

Суд приходить до висновку, що строк на оскарження рішення державного виконавця підлягає поновленню, оскільки доводи заявника (боржника), що він не був обізнаний про наявність відкритого виконавчого провадження і не отримував постанову про відкриття провадження державним виконавцем не спростовані, і в матеріалах виконавчого провадження дійсно відсутні докази направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження і отримання ним такої постанови.

Судом встановлено, що 29 вересня 2014 року Зарічним районним судом м. Суми видано виконавчий лист №591/9889/13-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» 77619,95 доларів США заборгованості за договором, 620183,40 грн. пені та 3441 грн. судових витрат (а.с.55).

Даний виконавчий лист відповідно до заяви стягувача від 28.10.2014 року було предявлено до виконання (а.с.43).

Державним виконавцем відділу ДВС Сумського МУЮ ОСОБА_6 28 жовтня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП №45253688 з примусового виконання виконавчого листа №591/9889/13-ц виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_5 (невірно зазначено прізвище боржника) на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» заборгованості у розмірі 77619,95 доларів США. (а.с.45).

Згідно ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилаються стягувачу та боржникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В матеріалах виконавчого провадження, наданого на дослідження суду, мається лист про направлення, в тому числі і боржнику (прізвище ОСОБА_5Є.) копії постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 16), але на вказаному супровідному листі відсутні номер та дата відправлення.

Інших доказів направлення державним виконавцем чи отримання стягувачем постанови про відкриття виконавчого провадження - суду не надано.

Таким чином, не можна вважати божника ОСОБА_3 належним чином повідомленим про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №591/9889/13ц.

Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова від 28 жовтня 2014 року ВП №45253688 про відкриття виконавчого провадження винесена з грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» (ст.ст 25, 31 Зокону), а тому підлягає скасуванню.

Крім того, як вбачається з долучених до матеріалів справи копій документів виконавчого провадження, державним виконавцем формально проведено окремі виконавчі дії, зокрема: щодо встановлення зареєстрованих за боржником транспортних засобів та встановлення джерел доходу боржника в листопаді 2014 року.(а.с.46-50).

При цьому в матеріалах провадження мається відповідь про наявність у боржника транспортних засобів (а.с. 46 зворот), однак будь-яких подальших виконавчих дій щодо вказаного майна державним виконавцем не проводилось.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що витяги про відсутність джерел доходів зроблені вже 02.07.2016 року, хоча відповіді були отримані ще у листопаді 2014 року, тобто в матеріалах виконавчого провадження до 02.07.2016 року навіть не було в наявності цих витягів в паперовому варіанті.

Заявником ОСОБА_7 надано копію додаткової угоди, укладеної між заявником ОСОБА_3 та стягувачем ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визначення остаточної суми боргу за кредитним договором 340660 грн. та докази сплати відповідної суми боргу 10 липня 2015 року (а.с.23-25).

Як вбачається з матеріалів справи, 15 липня 2015 року від стягувача (Банку) до відділу ДВС Сумського МУЮ надійшла заява про закінчення виконавчого провадження на тій підставі, що сума боргу за кредитним договором погашена (а.с.51).

Державний виконавець не надала зрозумілих пояснень, по якій причині заява від 15.07.2015 року була розглянута лише 16.05.2016 року, і де вказана заява знаходилась протягом 10 місяців.

Також державним виконавцем на надано пояснень щодо того, які ж конкретні виконавчі дії по примусовому виконанню рішення суду були проведені по вказаному виконавчому провадженню протягом з 28.10.2014 року до 16.05.2016 року.

Щодо оскарження постанов державного виконавця, що стосуються стягнення виконавчого збору та витрат на приведення виконавчих дій, слід зазначити наступне.

Так, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону. Зазначена постанова надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ним у порядку, встановленому цим Законом.

Одночасно з закінченням виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 591/9889/13-ц державний виконавець винесла постанову ВП № 45253688 про стягнення з боржника ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 162887,61 грн. (а.с.20) з посиланням на вимоги ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №45253688 державний виконавець 16 травня 2016 року винесла постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 70,00 грн. посилаючись на ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.19).

Суд вважає, що вказані постанови винесені з порушенням вимог ст.ст. 17, 18, 28, 41 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки по-перше, дані постанови не відповідають формі та не містять всіх необхідних реквізитів виконавчого документа, а по-друге, такі постанови державний виконавець має право виносити лише у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, та у разі наявності витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Враховуючи той факт, що боржник не був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження 28.10.2014 року, і взагалі боржник не знав про наявність відкритого виконавчого провадження відносно нього, то відповідно він був позбавлений обєктивної можливості виконати рішення в добровільному порядку, то суд вважає постанову державного виконавця від 16 травня 2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору такою, що винесена без законних підстав.

Враховуючи той факт, що по вказаному виконавчому провадженню ВП № 45253688 виконавчі дії фактично не проводились з моменту відкриття і до моменту закінчення, то відсутні підстави для стягнення витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, тому суд вважає постанову державного виконавця від 16 травня 2016 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій такою, що винесена без законних підстав.

Однак, державний виконавець своїми постановами від 17 травня 2016 року (а.с.21-22) відкрив виконавче провадження № 51166332 з примусового виконання постанови від 16.05.2016 року державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 162 887,61 грн. та виконавче провадження № 51166860 з примусового виконання постанови від 16.05.2016 року державного виконавця щодо стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 70,00 грн., хоча вказані постанови від 16.05.2016 року могли бути оскаржені в десятиденний строк з дня їх винесення.

Тобто, судом встановлено, що державним виконавцем в порушення вимог п. 3 ч. ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавчі провадження з примусового виконання постанов про стягнення витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору на підставі документів (постанов державного виконавця), що не набрали законної сили, яким визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання.

Таким чином, постанови державного виконавця, датовані 17 травня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 51166860 та відкриття виконавчого провадження № 51166332 винесені без законних на те підстав, та підлягають скасуванню.

За таких обставин скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 210, 293,383-389 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця та скасування постанов державного виконавця.

Скаргу ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанов державного виконавця - задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Зарічного районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_4 щодо винесення постанов про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, стягнення з боржника виконавчого збору, про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та стягнення виконавчого збору.

Скасувати постанову державного виконавця від 28.10.2014 року ВП № 45253688 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 77619,95 дол. США.

Скасувати постанову державного виконавця від 16.05.2016 року ВП № 45253688 про стягнення з боржника ОСОБА_3 витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 70 грн.

Скасувати постанову державного виконавця від 16.05.2016 року ВП № 45253688 про стягнення з боржника ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 162887,61 грн.

Скасувати постанову державного виконавця від 17.05.2016 року ВП № 51166860 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника ОСОБА_3 витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 70 грн.

Скасувати постанову державного виконавця від 17.05.2016 року ВП № 51166332 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 162887,61 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана в апеляційний суд Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом пяти днів з дня її проголошення. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні під час її проголошення, мають право оскаржити її протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Повна ухвала суду складена до 14.07.2016 року.

Суддя Г.В.Кривцова