Ухвала суду № 58934025, 11.07.2016, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №592/7984/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1187/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 39

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Ільченко О. Ю. , Ткачук С. С. ,

з участю секретаря судового засідання -Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 01 червня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: друга Сумська державна нотаріальна контора, Департамент інфраструктури міста Суми Сумської міської ради, Центр надання адміністративних послуг, ОСОБА_5, про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання права власності на 1\2 частину будинку в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 01 червня 2016 року позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Після набрання рішенням суду законної сили скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 01 вересня 2015 року заборону будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо 1\2 частини житлового будинку за адресою: м.Суми, вул.Багацького, 18.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

При цьому доводить, що факт спільного проживання однією сімєю її зі спадкодавцем ОСОБА_6 не менше 5 років до моменту смерті 25 лютого 2015 року підтверджується спільними фотокартками, спільними заявами про приватизацію земельної ділянки та оплату послуг, свідченнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показами свідків підтверджено, що вона піклувалася про ОСОБА_6, забезпечувала його побут, приходила кожного дня, готувала їжу, купувала ліки, багаторазово викликала швидку допомогу та організовувала його влаштування в лікарні. Вважає, що їй як спадкоємцю четвертої черги в порядку спадкування за законом належить 1\2 частина домоволодіння по вул.Багацького 18 у м.Суми.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_11, представника ОСОБА_5 ОСОБА_12, які підтримали доводи апеляційної скарги, представника ОСОБА_4 ОСОБА_13, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сімєю ОСОБА_6 та ОСОБА_14 без реєстрації шлюбу з 1979 року по 18 березня 2012 року суд виходив з того, що положення КпШС УРСР (чинних до 01 січня 2004 року) не передбачали створення сімї чоловіком та жінкою, які не перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, а тому вимоги про встановлення такого факту до 01 січня 2004 року не ґрунтуються на законі. Що ж стосується періоду після 01 січня 2004 року, то позивачем не надано суду належних і допустимих доказів проживання однією сімєю ОСОБА_6 та ОСОБА_14 без реєстрації шлюбу.

Рішення суду першої інстанції ОСОБА_3 у цій частині не оскаржує, відтак апеляційний суд, згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, не перевіряє його законність і обґрунтованість у цій частині.

Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що вона проживала зі спадкодавцем ОСОБА_6 у будинку №18 по вул.Багацького у м.Суми однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини, тобто до 25 лютого 2015 року, була повязана з ним спільним побутом, мала спільні права та обовязки.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд дійшов цих висновків повно і всебічно зясував обставини справи, вірно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував відповідні їм норми матеріального права.

За змістом ст.ст.3, 30, 118, 119 ЦПК України позов належним чином процесуально оформлена матеріально-правова вимога позивача до відповідача про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, яка предявляється через суд у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сімю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки.

Згідно з ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що будинок №18 по вул.Багацького у м.Суми перебував у спільній частковій власності ОСОБА_15 з часткою 3\4, а також ОСОБА_14, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по 1\12 частини у кожного.

Зазначений житловий будинок, загальною житловою площею 34,4 кв.м, мав два окремі входи, тобто як до належних 3\4 частин ОСОБА_15, так і до інших співвласників.

Відповідно до договору від 24 січня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_16, ОСОБА_15 продала належні їй на праві власності 3\4 частини будинку №18 по вул.Багацького у м.Суми з відповідною частиною надвірних побутових будівель (сараї «Б», «Е», «Ш», вбиральня «И», навіс «О», огорожа №1-3), а ОСОБА_6 купив 1\2 частини та ОСОБА_14 1\4 частини цього будинку та побутових будівель (т.1 а.с.22).

З 18 листопада 1983 року ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 та з 21 липня 1998 року зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_1.

18 березня 2012 року ОСОБА_14 померла, після її смерті спадщину у розмірі 1\3 частини згаданого вище будинку прийняла спадкоємець першої черги за законом дочка ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 04 грудня 2012 року (т.1 а.с.7).

ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 20 березня 2008 року (т.1 а.с.183).

Згідно копії медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня №4» з 14 по 26 квітня 2013 року з діагнозом хронічний бронхіт, ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, ХОЗЛ 2-3 ст. в фазі загострення, емфізема легень (т.1 а.с.213-232).

ОСОБА_6 обслуговувався виділенням соціальної допомоги комунальної установи «Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) «Берегиня» вдома з 19 серпня 2013 року по 27 лютого 2015 року. відвідування та обслуговування відбувалося 2 рази на тиждень та він отримував наступні послуги: придбання та доставка продуктів харчування, прибирання житлового приміщення, приготування їжі 2 рази на тиждень; оплата платежів 1 раз на місяць; прання білизни, прибирання снігу - по потребі, оформлення субсидії раз на рік (т.1 а.с.181).

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, 04 грудня 2014 року ОКЗ «Сумський обласний клінічний онкологічний диспансер» встановлено діагноз Са лівого головного бронху гр.ІІ ст.ІІІ В (Тз №m) ХНЗЛ ДН ІІ-ІІІ ст., у звязку з чим потребував сторонньої допомоги (т.1 а.с.145).

25 лютого 2015 року ОСОБА_6 у віці 70 років помер й причиною смерті, згідно довідки від 26 лютого 2015 року, є злоякісне новоутворення лівого головного бронху (т.1 а.с.180, т.2 а.с.21).

Із спадкової справи №144/2015, заведеної другою Сумською державною нотаріальною конторою, вбачається, що після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на 1\2 частину жилого будинку №18, з відповідною частиною надвірних побутових будівель, по вул.Багацького в м.Суми, розташованого на земельній ділянці площею 580 кв.м., належній Сумській міській раді (т.2 а.с.19-47).

25 серпня 2005 року ОСОБА_6 склав заповіт відповідно до якого належні йому на праві власності будівельні матеріали та закінчений будівництвом жилий будинок по вул.Багацького, 17 у м.Суми заповідав ОСОБА_17

12 березня 2015 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, як дядька, звернулася ОСОБА_4, але документи, що підтверджують родинні відносини між ними спадкова справа не містить, таких доказів не містять і матеріали цієї справи.

14 серпня 2015 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, як вітчима звернулася ОСОБА_3

Постановою державного нотаріуса другої Сумської державної нотаріальної контори ОСОБА_18 від 28 серпня 2015 року ОСОБА_3 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею не надано документів, які б підтверджували факт спільного проживання разом з померлим однією сімєю не менше як пять років до часу відкриття спадщини.

Згідно довідки Стецьківської сільської ради від 19 листопада 2015 року ОСОБА_4 поховала ОСОБА_6 на території Стецьківської сільської ради.

Отже, за встановлених фактичних обставин справи та вимог закону суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 спільно не проживали, не були повязані спільним побутом та не мали взаємних прав та обовязків, відтак і не могли проживати однією сімєю.

Крім того, що ОСОБА_3 з листопада 1983 року і до дня смерті ОСОБА_6 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, зареєстрована та проживає за іншою адресою.

Доводи апеляційної скарги про надання допомоги ОСОБА_6 як до часу хвороби, так і до дня його смерті не спростовують висновків суду про недоведеність позивачем факту спільного проживання зі спадкодавцем саме однією сімєю протягом пяти років як це передбачено положеннями ст.1264 ЦК України з урахуванням вимог ч.2 ст.3 СК України.

ОСОБА_3 звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_4 не звернула уваги на те, що матеріали справи не містять доказів того, що остання не є спадкоємцем ні за законом, ні за заповітом, відтак і не є належним відповідачем у цій справі.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 01 червня 2016 року у даній справі в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -