Рішення № 58933423, 12.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5189/16 Справа № 175/210/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Міхеєвої В.Ю., Ремеза В.А.

за участю секретаря Сахарова Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради та Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області

на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року

по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівка» до Уповноваженої особи співвласників майна ОСОБА_2, третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ТОВ «Любимівка» звернулось до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Уповноваженої особи співвласників майна ОСОБА_2, третя особа: Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції про визнання права власності та просив визнати договір купівлі - продажу нежитлової будівлі (свинарник), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Місто (селище, село) Любимівська с/рада, вул.(провулок, площа) Об'єкт нерухомого майна-свинарник, TOB «Любимівка» будинок №7 та комплексу будівель та споруд току Чаплі від 29.06.2007 року, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чаплинська №88 укладений між TOB «Любимівка» та Уповноваженою особою співвласників майна ОСОБА_2 дійсним; визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Любимівка» (вул. Садова, 2 с. Любимівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52042, код 30718177) право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю (свинарник), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Любимівська с/рада, об'єкт нерухомого майна - свинарник, TOB «Любимівка», №7.

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року позов задоволено.

Визнано договір купівлі - продажу нежитлової будівлі (свинарник), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровськийрайон, Місто (селище, село) Любимівська с/рада, вул.(провулок, площа) Об'єкт нерухомого майна-свинарник, TOB «Любимівка» будинок №7 такомплексу будівель та споруд току Чаплі від 29.06.2007 року, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чаплинська №88 укладений між TOB «Любимівка» та Уповноваженою особою співвласників майна ОСОБА_2 дійсним.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Любимівка» (вул. Садова, 2 с. Любимівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52042, код 30718177) право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю (свинарник), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Любимівська с/рада, об'єкт нерухомого майна - свинарник, TOB «Любимівка», №7, яке складається з:

-літера А: поверхи І, номер приміщення 1 - коридор, загальна площа 8.1 кв.м.; номер приміщення 2 - комора, загальна площа 6.6 кв.м.; номер приміщення 3 - тамбур, загальна площа 6.1 кв.м.; номер приміщення 4 - свинарник, загальна площа 329,8 кв.м.; номер приміщення 5 - тамбур, загальна площа 8.8 кв.м; номер приміщення 6 - комора, загальна площа 5.9 кв.м.; номер приміщення 7 - служб, приміщення, загальна площа 15.0 кв.м.; номер приміщення 8 - коридор, загальна площа 3.5 кв.м.; номер приміщення 9 тамбур, загальна площа 6.0 кв.м.; номер приміщення 10 - свинарник, загальна площа 341.7 кв.м.; номер приміщення 11 - тамбур, загальна площа 8.1 кв.м.

разом по буд. загальна площа 739.6 кв.м.

- Літера Б: номер приміщення 1 - свинарник, загальна площа 347.5 кв.м. разом по буд. загальна площа 347.5 кв.м.

Визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Любимівка» (вул. Садова, 2 с. Любимівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52042, код 30718177) на нерухоме майно комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чаплинська №88, яке складається з:

-літера А: поверхи І, номер приміщення 1 - склад, загальна площа 309.4 кв.м.; номерприміщення 2 - склад, загальна площа 304.1 кв.м.

разом по буд. загальна площа 613.5 кв.м.

-Літера Б: поверхи І, номер приміщення 1 - склад, загальна площа 327.0 кв.м.

разом по буд. загальна площа 327.0 кв.м.

-Літера Г: поверхи І, номер приміщення 1 - склад, загальна площа 166.7 кв.м.; номер приміщення 2 - склад, загальна площа 140.5 кв.м.; номер приміщення 3 - склад, загальна площа 166.7 кв.м.

разом по буд. загальна площа 473.9 кв.м.>

-Літера Д: поверхи І, номер приміщення 1 - служб, приміщення, загальна площа 10.7 кв.м.; номер приміщення 2 - комора, загальна площа 4.5 кв.м.

разом по буд. загальна площа 15.2 кв.м.

-Літера Л: поверхи І, номер приміщення 1 - майстерня, загальна площа 7.0 кв.м.

разом по буд. загальна площа 7.0 кв.м.

-Літера М: поверхи І, номер приміщення 1 - служб, приміщення, загальна площа 28.2 кв.м.

разом по буд. загальна площа 28.2 кв.м.

-Літера И: поверхи І, номер приміщення 1 - підсоб. приміщення, загальна площа 14.6 кв.м.; номер приміщення 2 - служб, приміщення, загальна площа 47.2 кв.м.; номер приміщення 3 - підсоб. приміщення, загальна площа 14.6 кв.м.

разом по буд. загальна площа 76.4 кв.м.

Стягнуто з Уповноваженої особи співвласників майна ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівка» до сплачений останнім при подачі позову судовий збір у сумі 1378 грн.

У апеляційній скарзі заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради та Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного. Так, судом було встановлено, що між TOB «Любимівка» та співвласниками майна, отриманого в спільну часткову власність в результаті виходу із членів КСП «Україна» Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, фізичні особи за законодавством України в особі Уповноваженого співвласників майна ОСОБА_2 - укладено договір купівлі-продажу майна від 29.06.2007 року.

Згідно до умов п.1.1. договору Уповноважена особа співвласників майна ОСОБА_2 зобов'язується передати у власність TOB «Любимівка», а TOB «Любимівка» прийняти майно, яке входить до складу спільного єдиного майнового комплексу співвласників майна, а сааме: нежитлову будівлю (свинарник), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Любимівська сільська рада, об'єкт нерухомого майна - свинарник, TOB «Любимівка», №7, яке складається з:

-літера А: поверхи І, номер приміщення 1 - коридор, загальна площа 8.1 кв.м.; номер приміщення 2 - комора, загальна площа 6.6 кв.м.; номер приміщення 3 - тамбур, загальна площа 6.1 кв.м.; номер приміщення 4 - свинарник, загальна площа 329,8 кв.м.; номер приміщення 5 - тамбур, загальна площа 8.8 кв.м; номер приміщення 6 - комора, загальна площа 5.9 кв.м.; номер приміщення 7 - служб, приміщення, загальна площа 15.0 кв.м.; номер приміщення 8 - коридор, загальна площа 3.5 кв.м.; номер приміщення 9 тамбур, загальна площа 6.0 кв.м.; номер приміщення 10 - свинарник, загальна площа 341.7 кв.м.; номер приміщення 11 - тамбур, загальна площа 8.1 кв.м.

разом по буд. загальна площа 739.6 кв.м.

-Літера Б: номер приміщення 1 - свинарник, загальна площа 347.5 кв.м.

разом по буд. загальна площа 347.5 кв.м.

та комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чаплинська №88, яке складається з:

-літера А: поверхи І, номер приміщення 1 - склад, загальна площа 309.4 кв.м.; номер приміщення 2 - склад, загальна площа 304.1 кв.м.

разом по буд. загальна площа 613.5 кв.м.

-Літера Б: поверхи І, номер приміщення 1 - склад, загальна площа 327.0 кв.м.

разом по буд. загальна площа 327.0 кв.м.

-Літера Г: поверхи І, номер приміщення 1 - склад, загальна площа 166.7 кв.м.; номер приміщення 2 - склад, загальна площа 140.5 кв.м.; номер приміщення 3 - склад, загальна площа 166.7 кв.м.

разом по буд. загальна площа 473.9 кв.м.

-Літера Д: поверхи І, номер приміщення 1 - служб, приміщення, загальна площа 10.7 кв.м.; номер приміщення 2 - комора, загальна площа 4.5 кв.м.

разом по буд. загальна площа 15.2 кв.м.

-Літера Л: поверхи І, номер приміщення 1 - майстерня, загальна площа 7.0 кв.м.

разом по буд. загальна площа 7.0 кв.м.

-Літера М: поверхи І, номер приміщення 1 - служб, приміщення, загальна площа 28.2 кв.м.

разом по буд. загальна площа 28.2 кв.м.

-Літера И: поверхи І, номер приміщення 1 - підсоб. приміщення, загальна площа 14.6 кв.м.; номер приміщення 2 - служб, приміщення, загальна площа 47.2 кв.м.; номер приміщення 3 - підсоб. приміщення, загальна площа 14.6 кв.м.

разом по буд. загальна площа 76.4 кв.м.

Відповідно до умов п.2.1. договору майно, яке є предметом договору, продано TOB «Любимівка» зі складу єдиного майнового комплексу співвласників майна за ціною у розмірі 40 028,37 грн. (сорок тисяч двадцять вісім грн. 37 коп.), без ПДВ.

Згідно до умов п.2.2 договору TOB «Любимівка» розраховується за придбане майно шляхом розподілення коштів від продажу між співвласниками майна у відповідності до майнового внеску кожного співвласника майна у строк не пізніше 01 вересня 2007 року.

17.07.2007 року TOB «Любимівка» розрахувалось за майно з Уповноваженою особою співвласників майна ОСОБА_2, що підтверджується прибутковим касовим ордером №65 від 17.07.2007 року (копія прибуткового касового ордеру №65 від 17.07.2007 року додається).

Тобто, TOB «Любимівка» виконало зобов'язання згідно умов договору.

Також, 29.06.2007 року складено Акт приймання - передачі майна між Уповноваженою особою співвласників майна ОСОБА_2 та TOB «Любимівка» про те, що Уповноваженою особою співвласників майна ОСОБА_2 передано, а представником ТОВ «Любимівка» отримано майно згідно договору.

Станом на 13.01.2016року на балансі TOB «Любимівка» знаходиться майно, що є предметом договору.

Згідно до умов п.3.1. договору право власності, на майно, що є предметом договору наступає з моменту підписання акту приймання-передачі майна. Суд вважав, що право власності у TOB «Любимівка» на майно виникло 29.06.2007р., з моменту підписання акту приймання-передачі майна.

Крім того, судом першої інстанції також було враховано, що підтвердженням часткового виконання умов договору позивачем зазначалось також і оформлення права власності за TOB «Любимівка» на автомобілі, що є предметом договору, підтвердженням чого є оборотно-сальдові відомості за 2007, 2009, 2012, 2013 p.p.

А оскільки, представник TOB «Любимівка» неодноразово звертався до Уповноваженої особи співвласників майна ОСОБА_2, щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі - продажу майна, однак відповідач ухилялась від нотаріального посвідчення вищенаведеного договору, відповідно у позивача виникло право щодо звернення до суду з вимогами про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна у відповідності до вимог ч.2 ст. 220 УК України і такі вимоги підлягають задоволенню.

Згідно доч.2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились про всі істотні умови договору, що підтверджується письмовими доказами, та відбулось повне або часткове виконання договору, але одна з сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно до статті 328 Цивільного кодексу України вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту свого права зокрема можуть бути визнання права та визнання правочину дійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 розяснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України повязується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обовязків для сторін.

Статтею 657 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Однак, при розгляді справи, судом першої інстанції на зазначені положення закону не було звернуто увагу, та не враховано, що договір купівлі-продажу нерухомого майна в силу ст. 657 ЦК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, тому не міг бути визнаний судом дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України, і, відповідно, відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно.

Крім того, судом не було враховано, що однією з умов визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину, чого судом у справі встановлено не було. Як зазначала у судовому засіданні відповідач до неї ніхто не звертався та вона вважала, що умови договору виконано, оскільки її довірителями отримані грошові кошти. Позивач у свою чергу не надав суду доказів сповіщення відповідача, або його виклику до нотаріальної контори з питання посвідчення спірного договору. А тому, зазначене не може бути підставою для визнання договору дійсним.

Аналогічна позиція викладена і у правовій позиції Верховного Суду України від 30 січня 2013 року № 6-162цс12. А саме, вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Момент вчинення таких правочинів згідно зі статтею 210, частиною третьою статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов'язків для сторін.

Таким чином колегія суддів вважає, що договір купівлі-продажу майна від 29 червня 2007 року підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а тому не може бути визнаний дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час вирішення справи безпідставно застосував матеріальний закон, який не поширюється на вказані правовідносини.

Крім того, колегія суддів, приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги та погоджуючись з ними вважає, що при розгляді зазначеної справи судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 130 ЦПК України, не вирішено питання щодо складу осіб, які братимуть участь у справі.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не перевірено повноваження відповідача - уповноваженої особи співвласників майна, в матеріалах справи відсутні докази того, що співвласники паїв колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» були власниками зазначеного нерухомого майна. Тобто, не надані документи, що належним чином підтверджують право власності відчуджувачів на спірне нерухоме майно. Відповідно, не вирішувалось питання щодо залучення до участі у справі співвласників нерухомого майна, хоча зазначеним рішенням вирішено їх права щодо власності. Колегія суддів вважає, що не залучення під час розгляду справи у суді першої інстанції зазначених осіб є також порушенням їх прав.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що на підставі вимог ст. 88 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівка» на користь прокуратури Дніпропетровської області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1515,80 грн., сплачений при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради та Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області задовольнити.

Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівка» до Уповноваженої особи співвласників майна ОСОБА_2, третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівка» на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 1515,80 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.В.Свистунова

Судді В.Ю.Міхеєва

ОСОБА_3