Ухвала суду № 58932946, 12.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5897/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.07.2016 року м. Одеса

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області Артеменко І.А., розглянувши апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Державна міграційна служба України Головне управління державної міграційної служби в Одеській області, Приморський районний відділ у м. Одесі, Державна реєстраційна служба України Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, зняття арешту, зняття з реєстрації, -

встановив:

У березні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на самостійну ізольовану квартиру загальною площею 96,9 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м., за № 138, яка розташована у будинку № 13 в корпусі «а» по вул. Ільфа і Петрова в м. Одеса.

Встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого після набрання ним законної сили це рішення є підставою для: проведення рішення реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області реєстрації права власності на самостійну ізольовану квартиру, загальною площею 96,9 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м., за № 138, яка розташована у будинку № 13 в корпусі «а» по вул. Ільфа і Петрова в місті ОСОБА_1, за ОСОБА_2; зняття арешту з зазначеної квартири, накладеного на підставі ухвали Іллічівського районного суду м. Одеси від 24.01.2002 року; зняття з реєстраційного обліку у квартирі № 138, яка розташована у будинку № 13 в корпусі «а» по вулиці Ільфа і Петрова в місті ОСОБА_1, Головним управлінням державної міграційної служби в Одеській області Київським районним відділом - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у 2004 році у нього виникли певні труднощі з житлом, про що було відомо ОСОБА_4, і він по-дружньому запропонував йому пожити в квартирі № 138, яка розташована у будинку № 13 в корпусі «а» по вулиці Ільфа і Петрова в місті ОСОБА_1, яка, як він стверджував, належить йому.

Позивач зазначає, що з ОСОБА_4 вони перестали спілкуватися приблизно у 2010 році, довгий час не бачилися, зв'язок з ним відсутній, а тому вважає, що з 2004 року він добросовісно заволодів спірною квартирою, відкрито, безперервно володіє нею протягом більш ніж десять років, сплачує комунальні послуги, проводить ремонт квартири, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 травня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на самостійну ізольовану квартиру, загальною площею 96,9 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м., за № 138, яка розташована у будинку № 13 в корпусі «а» по вул. Ільфа і Петрова в місті ОСОБА_1.

Встановлено порядок виконання рішення суду, відповідно до якого після набрання ним законної сили це рішення є підставою для:

- проведення рішення реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області реєстрації права власності на самостійну ізольовану квартиру, загальною площею 96,9 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м., за № 138, яка розташована у будинку № 13 в корпусі «а» по вул. Ільфа і Петрова в місті ОСОБА_1, за ОСОБА_2;

- зняття арешту з квартири № 138, розташованої за адресою: м. Одеса, вул., Ільфа і Петрова буд. 13 корп. «а», накладеного на підставі ухвали Іллічівського районного суду м. Одеси від 24.01.2002 року;

- зняття з реєстраційного обліку у квартирі № 138, яка розташована у будинку № 13 в корпусі «а» по вулиці Ільфа і Петрова в місті ОСОБА_1, Головним управлінням державної міграційної служби в Одеській області Київським районним відділом - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Одеська міська рада подала до суду апеляційну скаргу, яка не може бути прийнята до розгляду апеляційною інстанцією, оскільки по ній не сплачена сума судового збору.

В матеріалах справи на а.с.117 міститься квитанція про сплату судового збору на суму 1515,8 грн., яка не може бути прийнята судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вона датована 08 квітня 2016 року, у той час коли рішення суду було ухвалено 18 травня 2016 року, з чого можна зробити висновок, що квитанція до даної справи ніякого відношення не має.

Відповідно до ст. 297 ч. 2 ЦПК України у разі несплати суми судового збору по апеляційній скарзі застосовуються положення ст. 121 ЦПК України. Тобто, суддя постановляє ухвалу про залишення скарги без руху, про що повідомляється заявник і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали. Якщо заявник у встановлений строк не усуне недоліки, то апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

У відповідності до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений у розмірі 1378 грн..

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

При подачі позовної заяви підлягає сплаті судовий збір відповідно до ставок, які передбачені ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно з п. 1 ставок судового збору при поданні позовної заяви майнового характеру юридична особа сплачує судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 6 ставок судового збору при подачі апеляційної скарги на рішення суду, апелянт сплачує 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4071,7 грн.. (246770*1,5% *110%).

Судовий збір у розмірі 4071,7 грн. підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК в м. Одесі /Малиновський р-н/22030001

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923

Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області

Код банку отримувача (МФО): 828011

Рахунок отримувача: 31214206780007

Код класифікації доходів бюджету: 22030001

Призначення платежу: Судовий збір за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), апеляційний суд Одеської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02892913 (суду, де розглядається справа), пункт 1.6.

За таких обставин відповідно до ст. 121 ЦПК України вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліків сплати судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. 295, ст. 297 ч. 2 ЦПК України ,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без руху для усунення недоліків сплати судового збору. Попередити Одеську міську раду, що у випадку не усунення недоліків на протязі пяти днів з дня отримання копії ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_7