Ухвала суду № 58932906, 13.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5131/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Суворова В.О., Сватаненка В.І.

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 травня 2016 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку залишено без розгляду.

Вважаючи ухвалу суду незаконною ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 травня 2016 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ч.2 п.4 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 п. 4 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позов ОСОБА_2 без розгляду суд помилково дійшов зазначеного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що 30.12.15 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання спільної дитини та на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку до ОСОБА_3, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 75000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до 25.12.2032 року, а також стягнути з останнього на її користь аліменти на її утримання до досягнення дочкою трирічного віку у твердій грошовій сумі у розмірі 10000,00 грн. щомісячно до 25.12.2017 року.

У судове засідання призначене на 23.03.16 року, ані позивач, ані його представник, діюча а підставі довіреності, не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи на аркуші справи 36.

16.05.16 року, ані позивач ОСОБА_2, ані її представник повторно у судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, відомості про що містяться на аркушах справи 44, заяв про розгляд справи за її відсутністю не надавала.

Представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності, в судовому засіданні наполягав на залишені зазначеного позову без розгляду у звязку з повторною неявкою позивачки, яка належним чином повідомлення про судове засідання.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

З таким висновком суду колегія не погоджується виходячи з наступного.

ОСОБА_2 у апеляційній скарзі посилається на те, що останню повістку не отримувала з наступних причин. Весною у її дитини загострилось захворювання дихальних шляхів, тому апелянт постійно знаходилась із дитиною та не мала можливості її залишити.

В день розгляду справи донька продовжувала хворіти гострим трахеїтом. Це підтверджується довідкою лікаря. В телефонному режимі ОСОБА_2 просила розглянути справу за її відсутності. Подати письмову заяву з таким проханням не мала змоги з наведених причин.

Оскільки зазначені обставини судом зясовано неповно, колегія вважає їх підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.303, п.4 ч.2 ст.307, ч.1 п. 4 ст. 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 травня 2016 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.О. Суворов

ОСОБА_6