Ухвала суду № 58932087, 13.07.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/12043/16-к

Номер провадження:1-кс/521/2126/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Одеса

Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси Жуковський С.О., при секретарі Корой А.В., за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 Францевича А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР за № 12016160470000895 від 03.03.2016 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання вбачається, що в провадженні СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження № 12016160470000895 внесене до ЄРДР 03.03.2016 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 02.03.2016 до чергової частини Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_2, про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шахрайським шляхом, зловживаючи довірою ОСОБА_2 та представившись як платоспроможні суб'єкти господарювання, уклали з останнім договір позики, який в подальшому не виконали, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2, та в подальшому заподіяли йому майнову шкоду в особливо великому розмірі, а саме 1200000 (Сто двадцять тисяч) доларів США.

Попередня кваліфікація злочину - шахрайство, вчинене у особливо великих розмірах, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Також в ході проведення досудового розслідування, проведеними слідчими (розшуковими) діями було встановлено, що потерпілий ОСОБА_2, будучи керуючим партнером ТОВ «Перше консалтингове бюро», познайомився з ОСОБА_4. Останньому були необхідні перевізники, які могли б здійснювати постійні перевезення товарів до порту Одеса для подальшого перетину кордону і експорту товарів - курячих яєць в ОАЕ і Катар з відстрочкою платежу терміном не менше 45 днів. Крім цього, підприємства ОСОБА_4 імпортували цитрусові для ряду підприємств м. Києва, здійснювали перевезення за маршрутом: порт м. Южний - м. Київ, порт м. Одеса - м. Київ. Як пояснював ОСОБА_4, відстрочка платежу обумовлювалася домовленостями з покупцями - підприємствами ОАЕ і Катару, Оману, Кувейту з приводу того, що оплата транспортно-експедиторських послуг проводиться тільки після надходження товару в країни Перської затоки. ОСОБА_4 виглядав впевнено і не надавав підстав для сумнівів. При цьому постійно, практично щодня, запевняв про успішність і надприбутковість його бізнесу. При цьому заявляв, що основний ризик в діяльності експедитора - порядність і відповідальність водія, який повинен доставити вантаж в цілісності і комплектності в передбачений домовленістю термін. Бажаючи допомогти новому потенційному клієнтові, ОСОБА_2 звернувся до знайомого перевізника - ФОП ОСОБА_5, оскільки йому було відомо, що ОСОБА_6 здійснює вантажоперевезення на належному йому автотранспорті в кількості чотирьох вантажних машин і декількох причепів. При цьому ОСОБА_6 телефонував ОСОБА_2 до цього кілька разів і пропонував свої послуги з вантажних перевезень. ОСОБА_6 одразу відреагував позитивною відповіддю, при цьому зауважив, що готовий також залучити додатково необхідну кількість водіїв і транспорту, однак при цьому у нього відсутні кошти на заправку паливом автомобілів, їх амортизацію, аванс водіям. ОСОБА_4, за його словами, також не мав грошових коштів на аванси та заправку паливом автомобілів. Таким чином, єдиною проблемою в реалізації бізнес-проекту була відсутність коштів на аванси водіям.

Крім цього, з метою здійснення контролю за взаєморозрахунками щодо перевезень і повернення позики, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_6 розміститися в одному з кабінетів в орендованій ТОВ «ПКБ» будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Крім цього, на прохання ОСОБА_4, з метою легалізації його господарської діяльності і використання підприємства, в т.ч. як імпортера, ОСОБА_2 були передані корпоративні права на підприємство ТОВ «Укрпостачпівдень» на користь ОСОБА_4, в якому ОСОБА_2 попередньо був єдиним засновником та директором.

Обсяг робіт, який був первинно запропонований з боку ОСОБА_4 насправді був набагато більше, ніж спочатку їм заявлялося. ОСОБА_4, за поясненнями потерпілого ОСОБА_2, всім своїм видом показував значимість і високий рівень завантаженості, велику кількість замовлень - роботи, яка надходить з боку клієнтів.

У лютому 2015 р. ОСОБА_4 познайомив ОСОБА_2 зі своїм партнером по бізнесу і співзасновником ТОВ «Гранмеро Груп» ОСОБА_3, який також всім своїм виглядом доводив всю спроможність бізнес-проекту і його прибутковість, запевняючи спільно з ОСОБА_4 про швидке повернення вкладеної суми. Крім цього, потерпілому ОСОБА_2 продемонстрував ОСОБА_3 і ОСОБА_4 свій офіс, розташований у дворі на розі АДРЕСА_2 з окремим входом, перекритим металевими гратами на третьому поверсі, що проглядається 6-7 відеокамерами. В офісі працювали близько шести чоловік. І ОСОБА_4 і ОСОБА_3 постійно намагалися долучити шляхом умовлянь потерпілого ОСОБА_2 до реалізації нового бізнес-проекту: закупівлю яєць, м'яса курки і прямому постачанню цього товару безпосередньо в країни арабського світу. Для поставки мінімальної партії необхідно було близько 300 000 (Триста тисяч) доларів США.

Тоді ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 почали пропонувати потерпілому ОСОБА_2 інвестувати кошти в перевезення з поверненням коштів + 20%.

Грошові кошти їм були необхідні для оплати виниклої у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 перед водіями старої заборгованості, яка не пускала їх рухатися далі - виконувати нову робіт. За словами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 грошові кошти на суму близько 100 000 доларів США необхідні були на термін не більше 45 діб. Умови, запропоновані ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виглядали з боку заманливо.

З метою підтримати господарську діяльність клієнта, отримати додатковий заробіток, вирішити конфліктну ситуацію, що виникла з невиплатою заборгованості водіям, перед якими потерпілий виступав певним гарантом оплати робіт, ОСОБА_2 погодився розглянути запропонований варіант, як можливий до реалізації. При цьому ОСОБА_3 і ОСОБА_4 надавали для огляду списки замовлень на перевезення, запевняли в серйозності своїх намірів швидко повернути кошти. Будучи завіреним ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у відсутності будь-яких ризиків передачі коштів, ОСОБА_2 почав займатися пошуками грошових коштів. У період з лютого 2015 року з метою контролю за освоєнням коштів, потерпілий ОСОБА_2 поставив умову, що грошові кошти будуть передаватися безпосередньо ним на користь водіїв, які здійснювали перевезення. Таким чином, у період з червня 2015 р до вересня 2015 року ОСОБА_2 виплатив на користь водіїв більше 100 000 (Сто тисяч) доларів США.

Однак ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 грошові кошти потерпілому не повертали. Турбуючись за можливі негативні наслідки, ОСОБА_2 почав вимагати надати йому документальне підтвердження боргових зобов'язань, які виникли у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 І ОСОБА_4, і ОСОБА_3 довго не хотіли оформляти ніякі документи, уникали спілкування, однак під обґрунтованим та об'єктивним тиском ОСОБА_2 погодились. Так, 01.09.2015 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 (позичальники) і потерпілим ОСОБА_2 (позикодавець) був укладений договір позики, за умовами і на виконання якого Позичальники отримали від Позикодавця, а Позикодавець передав у власність Позичальникам грошові кошти в сумі 120 000 (Сто двадцять тисяч) доларів США, які останні в солідарному порядку повинні були повернути не пізніше 30 березня 2016, однак рівними частинами в суворій відповідності з графіком - тобто по 20 000 (Двадцять тисяч) доларів США щомісячно.

Через кілька тижнів після підписання договору, приїхавши в офіс після обідньої перерви, потерпілий ОСОБА_2 виявив, що кабінет, який раніше займав ОСОБА_6, порожній, меблі, оргтехніка і вся документація, в тому числі господарська і бухгалтерська, відсутня, тобто вивезена. Як йому стало відомо пізніше, все майно і документи ОСОБА_6 вивіз самостійно, при цьому в таємниці від нього. В подальшому потерпілому ОСОБА_2 стало відомо, що все майно і документи ОСОБА_6 перевіз в нове, орендоване ним приміщення, розташоване на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3. Також при включенні належного йому комп'ютера потерпілий ОСОБА_2 виявив, що он-лайн доступ до бази вантажоперевезень, раніше розміщений на Google-диску, де викладалася актуальна інформація про стан перевезень ОСОБА_3 з метою здійснення контролю потерпілим ОСОБА_2, був заблокований.

В той же час, ОСОБА_5 продовжив працювати з ОСОБА_4 і ОСОБА_3, надаючи їм послуги з вантажоперевезень. На сьогоднішній день боргові зобов'язання не виконуються ні з боку ОСОБА_3, ні з боку ОСОБА_4

Станом на 01.03.2016 р, грубо порушуючи пп. "б" п. 2 Договору позики від 01.09.2015 р., який передбачає обов'язкове повернення щомісячними сумами боргу, розміром не менше 20 000 доларів США до 30 числа наступного місяця, наступного за місяцем укладення цього Договору, Позичальниками не повернуто.

Крім того, на момент укладення договору позики від 01.09.2015 р, та на даний момент, ні у ОСОБА_4, ні у ОСОБА_3, ні у підприємств, в яких ОСОБА_3 (через свою дружину) і ОСОБА_4 разом є співзасновниками 50/50% (ТОВ «Гранмеро Груп» та Granmero inc.), при цьому ніяких боргів, іпотек, застав, арештів, які могли б виникнути з третіми особами, державою, банківськими установами відповідно до відкритих реєстрів, зокрема даних податкової, ПФ, реєстру прав власників нерухомого / рухомого майна, реєстру іпотек, застав не встановлено. Таким чином, господарська діяльність здійснюється ними успішно, провадження про банкрутство підприємства відсутня, однак кошти дивним чином зникають, що унеможливлює виконання договору позики від 01.09.2015 р. На даний момент на телефонні дзвінки потерпілого ОСОБА_2 ні один з телефонних номерів позичальників не відповідають.

Досудовим слідством припущено та знаходить причинно-наслідковий зв'язок в обставинах, що основна частина взаєморозрахунків за договорами ТОВ «Гранмеро Груп» відбувалася через GRANMERO INC (офшорну компанію, зареєстровану в Республіці Панама). Тобто на території України оплата за виконані роботи (надані послуги) на користь ТОВ «Гранмеро Груп» не відбувалася, відповідно дохід не формувався (тобто база оподаткування не створювалася), на користь держави, податки не сплачувалися. Кошти за виконаний договір перераховувалися безпосередньо на рахунки GRANMERO INC. Фіктивною підставою для перерахування коштів могла бути додаткова угода до договору перевезення (про появу в якості одержувача оплати - «офшор» GRANMERO INC), яке полягало вже після того, як товар покинув територію України. Після цього, готівкою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримували на Україні оплату, здійснену через офшор GRANMERO INC, як його засновники, або через залік зобов'язань. Таким чином не доплачувалась значна частина податків. Крім цього, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 користувався послугами однієї з груп осіб, що забезпечують взаємний залік зобов'язань при передачі готівки на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 через офшор GRANMERO INC.

Крім цього, потерпілим ОСОБА_2 був зазначений перелік підприємств, які в якості замовника, клієнта переводили в готівку грошові кошти за сприяння та реалізації ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 З них: ТОВ «Альтвей», ЄДРПОУ 39665181, ТОВ «Галеон Форвард», ЕГРПОУ37281529, ТОВ «Альтернатива», ТОВ «Оверсіс транспорт Україна», ЄДРПОУ 35769365, ФОП ОСОБА_6, ІПН НОМЕР_1, ТОВ «Зелений шлях», ЄДРПОУ 39348569, ПВП «Нова хвиля», ЄДРПОУ 22817948, ТОВ «Агробай», ЄДРПОУ 39681905, ТОВ «Овостар», ТОВ «Агровес-14», ТОВ «Канд-Фрут», ЄДРПОУ 39825797, ТОВ «Фрут-лайт», ТОВ «Фрутарт», ТОВ «Лайм», ТОВ «Глобал Інвест».

Вказані вище обставини дають підстави вважати, що мали місце злочинні дії групи осіб, спрямовані на умисне заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2, а саме грошовими коштами в особливо великому розмірі шляхом зловживання його довірою, а також з ознаками ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах.

Таким чином, досудовим розслідуванням встановлені підстави вважати, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення можуть бути причетними ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також ОСОБА_5

Зокрема, встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований, який ФОП, проживає у АДРЕСА_4, який є її власником. Також ОСОБА_5 використовує нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5, власником якого є ОСОБА_8. У зазначених приміщеннях останній може зберігати незаконно викрадені у ОСОБА_2 оргтехніку, і всю документацію, в тому числі господарську і бухгалтерську, щодо діяльності ТОВ «Гранмеро Груп», що підтверджує грошові зобов'язання ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Також встановлено, що ОСОБА_5 користується автомобілем марки «Mersedes Benz», номер державної реєстрації НОМЕР_2 реєстрація Республіки Болгарія.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор та слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

01.07.2016 слідчий суддя Малиновського районного суду міста Одеси ухвалив задовольнити клопотання слідчого про проведення обшуку автомобіля марки «Mersedes Benz», номер державної реєстрації НОМЕР_2 реєстрація Республіки Болгарія, яким фактично володіє ОСОБА_5, з метою відшукання майна, оргтехніки, і всієї документації, в тому числі господарської і бухгалтерської, що були шляхом зловживання довірою вилучені у ОСОБА_2, а також щодо діяльності ТОВ «Гранмеро Груп», що підтверджує грошові зобов'язання ОСОБА_4 та ОСОБА_3

08.07.2016 в період часу з 09.40 годин до 10.45 годин в ході проведення обшуку автомобіля марки «Mersedes Benz», номер державної реєстрації НОМЕР_2 реєстрація Республіки Болгарія 9, виявлено та вилучено:

- Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 на 1 арк.

- Міжнародна товарно-транспортна накладна, з відбитком печатки та штампу фізична особа-підприємець ОСОБА_5, 91 шт.

- Бланки довіреностей, з відбитком печатки та штампу фізична особа-підприємець ОСОБА_5, 13 шт.

- Аркуш формату А4, в нижній частині якого присутній відбиток печатки ТОВ «Глобальний контейнерний сервіс» код 39341673 1 шт.

В ході досудового розслідування виявлено достатньо підстав вважати, що вилучене майно може бути предметом скоєного кримінального правопорушення, зберегти на собі сліди злочину, та необхідне проведення експертного дослідження та інших слідчих дії з метою встановлення належності даного майна, крім того встановлення, чи може бути вказане майно предметами, вилученими з цивільного обігу згідно законодавства України.

Прокурор Одеської місцевої прокуратури № 2 звернувся до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси з клопотанням про арешт майна, вилученого 08.07.2016 року в ході проведення обшуку автомобіля марки «Mersedes Benz», номер державної реєстрації НОМЕР_2 реєстрація Республіки Болгарія, яким фактично володіє ОСОБА_5, а саме:

- Копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 на 1 арк.

- Міжнародної товарно-транспортної накладної, з відбитком печатки та штампу фізична особа-підприємець ОСОБА_5, 91 шт.

- Бланки довіреностей, з відбитком печатки та штампу фізична особа-підприємець ОСОБА_5, 13 шт.

- Аркуші формату А4, в нижній частині якого присутній відбиток печатки ТОВ «Глобальний контейнерний сервіс» код 39341673 1 шт.

Прокурор підтримав клопотання слідчого, та вважав, що є всі законі підстави на арешт вказаного майна, та просив слідчого суддю клопотання по суті задовольнити, з підстав які викладені в ньому. Окрім того, прокурор вважав, що є всі законі підстави для розгляду клопотання без явки особи, яка є власником вказаного майна.

Вивчивши клопотання та матеріали приложені до нього, вислухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, оскільки прокурором доведена необхідність застосування арешту вилученого майна, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 167 КПК України, встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та можливого цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, у даному випадку, враховуючи обставини злочину, слідчий суддя вважає, що є всі законі підстави вважати, що виявлений та вилучений автомобіль підпадає під ознаки тимчасово вилученого майна, та з метою недопущення зникнення вилученого майна, втрати або його пошкодження, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати арешт вказаного майна та заборонити розпоряджатись ним, з можливістю користуватися.

Керуючись ст. 132, 167, 168, 170, 172, 173, 175 КПК України, Слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР за № 12016160470000895 від 03.03.2016 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 08.07.2016 року в ході проведення обшуку автомобіля марки «Mersedes Benz», номер державної реєстрації НОМЕР_2 реєстрація Республіки Болгарія, яким фактично володіє ОСОБА_5, а саме на:

- копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 на 1 арк.

- міжнародної товарно-транспортної накладної, з відбитком печатки та штампу фізична особа-підприємець ОСОБА_5, 91 шт.

- бланки довіреностей, з відбитком печатки та штампу фізична особа-підприємець ОСОБА_5, 13 шт.

- аркуші формату А4, в нижній частині якого присутній відбиток печатки ТОВ «Глобальний контейнерний сервіс» код 39341673 - 1 шт.

Заборонити користуватися та розпоряджатись вказаним майном.

Копію ухвали надіслати слідчому та прокурору.

Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: С.О. Жуковський