Постанова № 58931853, 13.07.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________ Справа № 520/7645/16-а

Провадження № 2-а/520/478/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси про визнання рішення неправомірним, про зобовязання вчинити пенвні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Одеси щодо відмови у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці і зобовязати відповідача виконати перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання з 8.06.2016 року на підставі довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-1565 від 06.06.2016 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді без обмежень максимальним розміром. До судового засідання позивач не з»явився. Справа розглядається в порядку скороченого провадження за заявою позивача.

Представник Управління пенсійного Фонду України в Київському районі м.Одеси до суду не з»явився, про час слухання справи сповіщений, з позовом ознайомлений, надав заперечення на позов.

Суд вивчив матеріали справи і встановив наступне:

ОСОБА_1 з 31 серпня 2004 року є суддею у відставці і з цього часу, відповідно до Закону України «Про статус суддів», що був чинний на момент виходу позивача у відставку, отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від щомісячної суддівської винагороди. У червні 2016 року ОСОБА_1 отримав в ТУ ДСА України в Одеській області довідку про розмір заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №5-1565. 15 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до УПФ України в Київському районі м.Одеси з заявою про перерахунок розміру щомісячного довічного утримання як судді у відставці на підставі ст. 141 діючого на той час закону України №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд». У задоволенні заяви позивачу було відмовлено рішенням УПФ в Київському районі м.Одеси №845462 з посиланням на відсутність правових підстав для перерахунку.

Позивач доводить, що відмова УПФ України в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці не відповідає вимогам Закону і порушує його конституційні права на матеріальне забезпечення та соціальний захист як судді у відставці, тому звернувся до суду з цим позовом.

УПФ України в Київському районі м.Одеси, не визнаючи позов ОСОБА_1, у запереченнях посилався на положення Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213- VIII), яким передбачено певне застереження щодо умов і підстав скасування спеціальних видів пенсій (довічного грошового утримання), зокрема й суддям у відставці.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ОСОБА_1 з наступних підстав.

На підставі Постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» і наказу голови військового апеляційного суду Військово-морських сил ОСОБА_1 звільнено з посади голови військового апеляційного суду і виключено з 31 серпня 2004 року із складу суддів військового апеляційного суду ВМС з виплатою з 1.09.2004 року довічного грошового утримання у розмірі 90% його заробітної плати.

Відповідно до п. 4ст. 43 Закону України «Про статус суддів»(в редакції, чинній на час реалізації права на відставку), судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок коштів державного бюджету.

На даний час правові засади організації судової влади, порядок забезпечення судів та інші питання судоустрою і статусу суддів врегульовані Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07 липня 2010 року(зі змінами).

Так як позивача було звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку до набрання чинності Закону України «Про судоустрій та статус суддів», при цьому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було призначено відповідно до чинного на той час Закону України «Про статус суддів», то розглядати норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів», необхідно у контексті тривалості правовідносин та збереження за позивачем статусу, поняття дії закону в часі, при цьому нормативні правові акти втрачають силу, якщо у дію вводяться нові нормативні акти, які встановлюють інше регулювання аналогічних питань.

Визначені Конституцією України(розділ VІІІ) та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до них високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Про це неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України.

Так, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу. Правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання працюючого судді є однаковою, а самі ці поняття однорідними та взаємопов'язаними. Щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення».

В рішенні від 03 червня 2013 року N 3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»,статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»(справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) Конституційний Суд України вказав, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Аналогічна позиція КСУ викладена і в рішенні від 8 червня 2016 року по Справі №4-рп/2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини пятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положень пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Правові позиції щодо звуження прав та свобод суддів у відставці висловлена КСУ в рішенні від 8 червня 2016 року по Справі №4-рп/2016. Так, Конституційний Суд України вказав: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання».

Така ж правова позиція висловлена й у висновках Верховного суду України, викладених у постанові від 17 березня 2015 року № 21-371а14 за конкретним адміністративним позовом судді у відставці до управління Пенсійного фонду про визнання протиправними дії відповідача та зобов'язаннями вчинити певні дії щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

При вирішенні питання про застосування правових норм у часі до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 10 лютого 2015 року № 21-630а14, відповідно до яких зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення та реалізації права на її призначення.

В наданій позивачем до УПФ довідці ТУ ДСА України в Одеській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зазначено, що суддівська винагорода позивача враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці. Тобто, цей документ також підтверджує право позивача на перерахунок призначеного йому довічного грошовою утримання судді у відставці.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача у письмових запереченнях на положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року як правову підставу для відмови позивачу у перерахунку щомісячного довічного утримання, тому як ця норма рішенням КСУ визнана такою, що не відповідає Конституції України. У п.5 рішення КСУ від 08.06.2016 року №4-рп визначено, що це рішення має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв»язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.

При наведених обставинах рішення УПФ України в Київському районі м.Одеси від 24.06.2016 року №845462 «Про відмову у перерахунку пенсії» не відповідає положенням Конституції України, Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"у редакціїЗакону України від 12.02.2015 року № 192-VІІІ "Про забезпечення права на справедливий суд" та є таким, що порушує конституційні права позивача на матеріальне забезпечення та соціальний захист як судді у відставці.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені у встановленому порядку територіальні управління. Відповідно до ЗУ „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймається територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України , суд

п о с т а н о в и в:

ПозовОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси про визнання рішення неправомірним, про зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Одеси від 24.06.2016 року №845462 «Про відмову у перерахунку пенсії».

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-1565 від 06.06.2016 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90% суддівської винагороди без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, починаючи з 15.06.2016 року з урахуванням суми, яка була виплачена.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її проголошення .

Суддя Калашнікова О. І.