Рішення № 58928646, 16.06.2016, Барський районний суд Вінницької області

справа № 125/894/16-ц

2/125/705/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2016 Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого,суддіПереверзєва С.В.

при секретарі Бородкіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданнів м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лізингової компанії «Ваш Авто», третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог- Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В заяві до суду ОСОБА_1І вказав, що 17 лютого 2016 року між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш авто» в м. Вінниці, вул. Пирогова, 22, (дана адреса ніде в договорі не вказана) був укладений договір фінансового лізингу № 003108 і ним було сплачено кошти в сумі 49 490 грн.( сорок дев»ять тисяч чотириста девяносто) гривень

за часткову вартість трактора. Як йому пояснили в офісі компанії вартість трактора становить 105 000 грн., я повинен сплатити половину і через кілька днів трактор мені буде доставлений. Коли він вдома ознайомився з договором фінансового лізингу, в якому в п. 1.1.було вказано марку трактора МТЗ 82.1.26 , в п.8.2. вказано вартість трактора- 490 000 гривень,то зрозумів, що його просто ввели в оману. 17.02.2016 р. також був укладений додатковий договір до договору фінансового лізингу № 003108, в якому керуючись пунктом 16.10 викладений розділ 18 Договору у новій редакції «18. Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін» і в додатковому договорі змінились слідуючі реквізити лізингодавця: Код ЄДРПОУ з «39706238» на «39733392», а також розрахунковий рахунок в АТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» з «26001479423» на «26004482354». Чому в один день змінюються реквізити лізингодавця незрозуміло. 19 лютого 2016 року він поїхав в м. Вінницю із заявою про розірвання договору фінансового лізингу і повернення сплачених ним коштів в сумі 49 000 грн, сплачених 17.02.2016 року згідно квитанції № ПН 1640749/ОСОБА_4 неодноразово звертався в офіс в м. Вінницю по питанню повернення коштів, працівники обіцяли, що їх повернуть, але він зрозумів, що вони в який раз вводять його в оману. На свій телефон він записав розмову з працівником офісу, вона обіцяла, що поверне кошти і підтвердила, що перед укладенням договору мова йшла про вартість трактора 105 тис. грн.

В письмовій відповіді, яку він отримав за вих.. № 1843 від 04.03. було вказано, що договір лізингу згідно його заяви був розірваний з 23.02.2016 року, а сплачені кошти в сумі 49 000 грн. згідно п.9.7. зараховані як Адміністративний платіж, а адміністративний платіж не повертається взагалі. Зазначаючи порушення ряду норм діючого законодавства просив суд визнати недійсним договір фінансового лізингу № 003188 від 17 лютого 2016 року укладений між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю « Лізингова компанія «Ваш авто», Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Лізингова компанія «Ваш авто» на його користь сплачені кошти в сумі 49 490 гривень, а також понесенні судові витрати по справі в розмірі 2000 грн, а загалом 51490 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_5І та його представник адвокат ОСОБА_6Й позов підтримали повністю та наполягали на його задоволенні.

Представник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області в судове засідання не з,явився, але в письмовій заяві до суду № 03/209 від 31.05.2016 року просив справу слухати у його відсутності, вважає позов обгрунтованим і таким який підлягає до задоволення, відповідно надав правове обгрунтування своєї позиції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3С суду пояснив, що спільно з позивачем звертався до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» в м. Вінниці по питанню повернення коштів ОСОБА_1 Спочатку представники підприємства запевняли ОСОБА_1І, що повернуть кошти, але згодом повідомили, що вканого робити не будуть.

Суд, заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити повністю. До такого висновку суд дійшов із слідуючого: 17 лютого 2016 року між ОСОБА_1І і Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш авто» в м. Вінниці, вул. Пирогова, 22, (а.с.12-16) був укладений договір фінансового лізингу № 003108 і ОСОБА_1І було сплачено кошти в сумі 49 490 грн.( сорок дев»ять тисяч чотириста девяносто) гривень (а.с.23). Відповідно до пояснень позивача, коли він вдома ознайомився з договором фінансового лізингу, в якому в п. 1.1.було вказано марку трактора МТЗ 82.1.26 , в п.8.2. вказано вартість трактора- 490 000 гривень, то зрозумів, що його просто ввели в оману. 17.02.2016 р. також був укладений додатковий договір до договору фінансового лізингу № 003108 (а.с.18), в якому керуючись пунктом 16.10 викладений розділ 18 Договору у новій редакції «18. Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін» і в додатковому договорі змінились слідуючі реквізити лізингодавця: Код ЄДРПОУ з «39706238» на «39733392», а також розрахунковий рахунок в АТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» з «26001479423» на «26004482354». Позивач неодноразово звертався в офіс в м. Вінницю по питанню повернення коштів і в письмовій відповіді, яку він отримав за вих.. № 1843 від 04.03.2016 (а.с.22) було вказано, що договір лізингу згідно його заяви був розірваний з 23.02.2016 року, а сплачені кошти в сумі 49 000 грн. згідно п.9.7. зараховані як Адміністративний платіж, а адміністративний платіж не повертається взагалі. Аналізуючи правомочність прийнято даного рішення відповідача суд зазначає, що в ст.6 п.2 Закону України «Про фінансовий лізинг» вказані істотні умови договору лізингу, а саме:предмет лізингу, строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу) розмір лізингових платежів, а в ст. 16 вказано, що лізингові платежі можуть включати- суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов»язані з виконанням договору лізингу.

В договорі фінансового лізингу № 003108 вказані такі визначення платежів:

- адміністративний платіж - першочерговий одноразовий платіж, який входить до складу

першого платежу, що підлягає оплаті Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення Договору, незалежно від назви призначенні платежу у квитанції на сплату.Розмір Адміністративного платежу відображається у Додатку № 1 до Договору та становить погоджений Сторонами відсоток від вартості предмету лізингу ( В додатку № 1 до Договору адміністративний платіж визначений 10 % від вартості предмету лізингу)

- Авансовий платіж- це обов»язковий платіж що складає частину від вартості Предмета лізингу, розмір якого визначено у Додатку № 1 Договору (50%), який сплачується Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця, на умовах Договору, до моменту передачі предмета лізингу.

- Комісія за передачу предмета лізингу- одноразовий платіж, розмір якого становить З % від вартості транспортного засобу вказаного в Договорі, що підлягає оплаті Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця за здійснення необхідних дій, які пов»язані з передачею предмета лізингу Лізингоодержувачеві.

- Комісія за супроводження Договору - грошові кошти оплачені за послуги супроводження договору, які оплачуються Лізингоодержувачем у складі лізингового платежу. Розмір Комісії за супроводження Договору відображається у Додатку № 3 до Договору та становить погоджений Сторонами відсоток.

- Лізинговий платіж- щомісячний платіж, що сплачується Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця у строки та в розмірі відповідно даного Договору та до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів ( План відшкодування. Додаток № 3 до Договору)

Згідно Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. 16, лише два платежі перераховані в спірному Договорі № 003108, відповідають Закону, це: комісія за передачу предмету лізингу, та Лізинговий платіж. Інші платежі: « Перший платіж», Адміністративний платіж», «Авансовий платіж»- не передбачені в Законі «Про фінансовий лізинг», а тому не можуть встановлюватись при укладенні Договору лізингу.

Відповідно до вимог ч.І ст. 15 Закону України «про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація говинна бути надана споживачеві до замовлення послуги.

Така послуга, як перевірка, розгляд та підготовка документів для укладення Договору фінансового лізингу ( в терміні Договору- «Адміністративний платіж»: є окремою послугою; ее відноситься до лізингових платежів. Даний правочин має вчинятись у письмовій формі, укладатись перед Договором фінансового лізингу.

Відповідно до ст.ст. 207, 208 Цивільного Кодексу України правочин- послуга, як і - . зірка, розгляд та підготовка документів для укладення Договору фінансового лізингу укладений також з порушенням вимог ст.. 203 ЦК України.

В ст. 647 ЦК України вказано, що договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи.

Відповідно до ст.. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу. В договорі фінансового лізингу № 003108 від 17.02.2016 року юридична адреса ТОВ «Лізингова компанія « Ваш авто» є: м. Київ, вул.. Шовковична, 42-44. В Договорі, офісу, в якому укладався Договір не вказана адреса в м.Вінниці.

В ч.9 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» вказано, що під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції (послуги), яку він придбаває.

В ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено перелік недійсних умов договору, що обмежують права споживача:

1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов»язків на шкоду споживача.

3. Несправедливими є, зокрема умови договору про:

3) встановлення жорстких обов»язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

4) надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв»язку з розірванням або невиконанням ним договору.

В 4.5 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» вказано, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

В ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» вказано, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін і говору, учасником якого є споживач (п.4)

Будь- яким чином обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної , достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію (п.5)

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п»ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відносини, що виникають у зв»язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного Кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.(ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»

Аналізуючи норму ст.. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими- необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності ( пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 Цивільного Кодексу); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов»язків сторін; по- третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Аналіз змісту спірного договору фінансового лізингу від 17.02.2016 року, укладеного між сторонами дає підстави прийти до висновку, що в договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов»язків, передбачених договором та законом, звужені обов»язки лізингодавця, які передбачені в Законі України «Про фінансовий лізинг», положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов»язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Згідно пункту 1.4 договору, лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов»язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов»язаннями відповідає продавець.

За змістом статті 808 ЦК України ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов»язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність з а зобов»язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

По спірному договору вибір продавця предмета лізингу за договором здійснює відповідач, так як в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звертатись споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, то пункт 1.4. договору, щодо усунення лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності та ін.. суперечать положенням статті 808 ЦК України.

Згідно пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочини юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов»язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлене законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі- продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України. Дана правова позиція була закріплена у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України № 6-2766 цс 15.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до п.3.12 глави 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/ 5 від 22.02.2012 року, договори лізингу транспортних засобів за участю фізичної особи посвідчуються нотаріусами з дотриманням загальних правил посвідчення договорів найму (оренди) та з урахуванням особливостей, установлених Цивільним кодексом України та Законом України «Про фінансовий лізинг»

Крім цього, Постановою КМУ від 7 вересня 1998 року № 1388 визначено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів , оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ від 7 вересня 1998 року № 1388 , цей Порядок є обов»язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних з асобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов»язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Договір фінансового лізингу № 003108 від 17 лютого 2016 року укладений між ОСОБА_1І та TOB J1K «Ваш авто» нотаріально посвідчено не було.

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму В СУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов»язковому нотаріальному посвідченню.

За змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

В своїх вимогах позивач наполягав на стягненні понесених судових витрат в розмірі 2000 грн. Так як суд дійшов до переконання про необхідність задоволення позову і так як витрати підтвердженні квитанціями адвоката № 64, 67, то відповідні вимоги у відповідності до ст.88 ЦПК України підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.88, 225, 226 ЦПК України, ст. 93, 203, 207, 208, 215, 216, 220, 227, 369, 628, 647, 799, 808 ЦК України, ст.хт. 6,10, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. ст 15. 18, 19, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 4,34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Постановою КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків» від 7 вересня 1998 року № 1388, Постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9, суд,

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу № 003188 від 17 лютого 2016 року укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю « Лізингова компанія «Ваш авто».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Лізингова компанія «Ваш авто» на користь ОСОБА_1 сплачені кошти в сумі 49 490 гривень, а також понесенні судові витрати по справі в розмірі 2000 грн, а загалом 51490 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Лізингова компанія «Ваш авто» на користь деражави 551 грн 20 коп судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: