Постанова № 58928388, 24.05.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/114/16

Справа №754/893/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Панченко О. М.,

при секретарі - Буцко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що має загальний трудовий стаж 36 років 9 місяців 19 днів, з них 10 років 2 місяці 16 днів стажу роботи у шкідливих умовах, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 2.

У зв'язку з цим, 21.10.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком з врахуванням пільгового стажу за Списком № 2 на підставі Закону «Про пенсійне забезпечення» та Закону «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

10.11.2016 на адресу позивача надійшов лист у якому відповідач відмовив йому у призначенні пільгової пенсії за Списком № 2, мотивуючи тим, що в наданих Позивачем документах вбачається невідповідність посади за якою працював Позивач (згідно наказів) з переліком посад зазначених к постанові КМУ від 11.03.1994 р. № 162, а саме невідповідність між посадою електрогазозварник та газоелектрозварник та неможливістю встановити відповідність записів у трудовій книжці до інформації зазначеної в довідках про пільговий характер роботи оскільки Позивачем не надано копію трудової книжки.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки вважає, що відповідач невірно визначив його стаж роботи та пільговий характер роботи, який дає право на отримання пенсії за віком відповідно до Списку № 2, що призвело до порушення його прав на пенсійне забезпечення.

Крім цього звернув увагу, що на підтвердження стажу роботи він надав відповідачу всі необхідні документи передбачені Законом «Про пенсійне забезпечення» та постановою КМУ «Про порядок підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає дії відповідача незаконними, а тому звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов з врахуванням уточнень підтримав та просив задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, мотивуючи тим що позивач неправомірно посилається на факт того, що призначення пенсії за віком на пільгових умовах здійснюється лише на підставі відомостей, які зазначені у трудовій книжці.

Так відповідно до норм чинного законодавства у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконано роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, перинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

На підставі вищезазначеного, представник відповідача просила у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Цей факт встановлений на підставі паспорту серії НОМЕР_2, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 21.10.1999

Відповідно до відомостей про роботу, які зазначені у трудовій книжці ОСОБА_1, трудовий стаж позивача складає 36 років 9 місяців 19 днів

Відповідно до довідок №01\150 від 28.10.2013 року, 01\152 від 28.10.2013 року ОСОБА_1 за періоди з 10.03.1980 р. по 26.11.1980 р., з 12.12.1980 р. по 31.12.1980 р., з 01.01.1981 р. по 31.03.1981 р., з 16.04.1981 р. по 30.04.1981 р., з 01.05.1981 р. по 17.08.1981 р., з 18.09.1981 р. по 03.10.1981 р., з 15.10.1981 р. по 30.10.1981 р. виконував роботи за професією електрогазозварник.

Відповідно до довідок № 05\21 від 05.11.2013 року ПАТ «Будівельно-монтажне управління № 5» - електрозварник 4-го розряду арматурного цеху Броварського заводобудівельного комбінату, ОСОБА_1 направлявся у відрядження на будівництво об'єктів потоку №5 Броварського заводобудівельного комбінату з 27.11.1980 року по 11.12.1980 року, з 02.04.1981 року по 15.04.1981 року, з 18.08.1981 року по 19.09.1981 року, з 04.10.1981 року по 14.10.1981 року, та відповідно до довідки № 15546 від 03.03.2014 року «ОАО ЗАРУБЕЖСТРОЙ», про підтвердження роботи на посаді електрогазозварника в період з 10.03.1982 року по 14.04.1985 року, під час роботи у закордонному відрядженні у Монголії на будівництві об'єктів у м. Улан-Батор.

21.10.2015 року позивач подав до Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі заяву про призначення пенсії за віком.

Відповідно до листа начальника управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва № 7001/09/Я-92/1 від 10.11.2015 року йому було відмовлено в призначенні пенсії через невідповідність посади за якою працював Позивач (згідно наказів) з переліком посад зазначених к постанові КМУ від 11.03.1994 р. № 162.

За правилами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є підвідомчими органами Фонду та разом утворюють систему органів Фонду.

Преамбула Закону «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що всім непрацездатним громадянам України гарантується право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Держава гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Пунктом «б» частини першої статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

Відповідно до статті 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначений постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 (далі-порядок).

Так пункт 3 порядку передбачає, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пункт 20 порядку передбачає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Крім цього, суд зазначає, що пунктом 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110, визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1- рп/99).

До спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд застосовує постанову Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах».

Згідно з записами трудової книжки позивача вбачається, що він дійсно працював в ПАТ «Броварський завод будівельних конструкцій», ВАТ «Київське спеціалізоване управління ескавації» на посадах, що передбачені Списком № 2, зокрема у період з 10.03.1980 року по 14.12.1981 року на посаді електрозварника 4-го розряду, у період з 01.10.1987 року по 20.08.1992 року на посаді електрозварника 5-го, 6-го розряду, що загалом складає 6 років 7 місяців пільгового стажу.

Оскільки позивачем для призначення пенсії трудова книжка була подана, то посилання відповідача при відмові у призначенні пенсії на відсутність інших первинних документів, є протиправним.

При цьому суд зазначає, що на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивачу виповнилось 58 років і в порядку ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», позивачу необхідно довести наявність п'яти років пільгового стажу.

З'ясувавши обставини справи та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд констатує що ОСОБА_1 був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці, який дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, має необхідний стаж роботи зі шкідливими умовами.

Отже позивач відповідно до норм чинного законодавства має право на отримання на пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Крім цього, суд зазначає що відповідач порушив встановлені вимоги Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005.

Так, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».

Відповідно до частини першої статті 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, констатує, що відповідач не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіляючи судові витрати відповідно до статті 94 КАС, суд зазначає, що з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 551 грн. 21 коп.

Керуючись статтями 19, 46 Конституції України, Законом «Про пенсійне забезпечення», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993, постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах» № 1173 від 22.08.1956, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 110 від 17.08.1993, статтями 2, 18, 99, 104-106, 158-163, 254 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов'язати Лівобережне Об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 21.10.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) 551,21 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. М. Панченко