Постанова № 58928259, 22.06.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/364/16

Справа №754/6908/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2016 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

24.05.2016 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги мотивує тим, що з 30 жовтня 2014 року в нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Він звернувся до відповідачів та надав всі документи, проте відповідачі категорично відмовилися від реалізації його права на соціальний захист.

Просить суд визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності ІІ групи; зобов»язати Міністерство оборони України призначити йому одноразову грошову допомогу в зв»язку встановленням ІІ групи інвалідності, пов»язаної з виконанням обов»язків військової служби в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до п.п. «Б» п. 1 ст. 16-2 ЗУ «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та перерахувати Київському міському військовому комісаріату грошові кошти для подальшої йому виплати; зобов'язати Київський міський військовий комісаріат виплати йому суму одноразової грошової допомоги в зв»язку встановленням ІІ групи інвалідності, пов»язаної з виконанням обов»язків військової служби в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до п.п. «Б» п. 1 ст. 16-2 ЗУ «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ в редакції Закону з 01.01.2014 року.

До суду надійшли письмові заперечення від представників Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах колишнього Радянського Союзу в період з 03.08.1983 року по 14.01.1984 року та був учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан, що підтверджується довідкою Деснянського районного у м. Києві Військового комісаріату та копією військового квитка.

Під час виконання бойового завдання, отримав осколкові поранення голови та кінцівок, контузію головного мозку. Даний факт підтверджено витягом із Протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 12.04.2012 № 701 по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. У позивача встановлено ЗЧМТ, контузію, захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії .

16.10.2013 року позивачу було призначено ІІІ групу інвалідності, в подальшому 29.10.2014 року позивач повторно пройшов медико-соціальну експертизу, якою йому було визначено ІІ групу інвалідності, що настала внаслідок поранення, контузії та пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК.

19.03.2015 року з метою вирішення питання про виплату одноразової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії, позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату з відповідною заявою та надав копії необхідних документів.

Листом № ВСЗ/418 від 24.02.2016 року Київський міський військовий комісаріат проінформував позивача про те, що за результатами розгляду документів позивача підстави для призначення останньому одноразової грошової допомоги відсутні. Як на причину відмови у виплаті грошової допомоги посилається на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975, поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 1 січня 2014 року, тобто після набуття постановою чинності.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

У відповідності до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011- XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(далі - Закон № 2011- XII).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. б ч.1 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

З метою виконання Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв 25.12.2013р. Постанову № 975 " Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві "

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

З аналізу норм законодавства вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від часу настання інвалідності.

Таким чином, з моменту встановлення позивачу IІ групи інвалідності 30.10.2014 року останній має право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до ч. 2 ст.16 Закону № 2011-ХІІ.

Висновки Департаменту Фінансів Міністерства оборони України про те, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 поширюється тільки на осіб, які вперше отримали інвалідність після 01 січня 2014 року суд вважає необґрунтованими, оскільки даний нормативний акт таких обмежень не містить.

Заперечення представників відповідачів щодо передачі справи до окружного адміністративного суду, суд не бере до уваги оскільки відповідно п. 4 ч.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели суду правомірність свого рішення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного , керуючись статтями 11, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності другої групи в наслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до п.п. «Б» п. 1 ст. 16-2 ЗУ «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ в редакції закону з 01.01.2014 року.

Зобов»язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності другої групи в наслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до п.п. «Б» п. 1 ст. 16-2 ЗУ «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ в редакції закону з 01.01.2014 року та перерахувати Київському міському військовому комісаріату грошові кошти для подальшої виплати.

Зобов»язати Київський міський військовий комісаріат виплати ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги в зв»язку встановленням ІІ групи інвалідності, пов»язаної з виконанням обов»язків військової служби в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до п.п. «Б» п. 1 ст. 16-2 ЗУ «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ в редакції Закону з 01.01.2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва в 10-денний строк, з дня отримання її копії.

Суддя :