Ухвала суду № 58928076, 05.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

05 липня 2016 р. справа № 804/4085/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в:

02 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення планової виїзної перевірки Українсько-Російського Акціонерного товариства закритого типу «Системи реального часу - Україна» з іноземними інвестиціями.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам ст. 106 КАС України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 7 ст. 56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 КАС України, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду.

З тексту позовної заяви та наданих до неї документів вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду та заявляє позовні вимоги, які стосуються законності проведення посадовими особами відповідача документальної планової виїзної перевірки юридичної особи - Українсько-російського акціонерного товариства закритого типу «Системи реального часу Україна», до якого він не має жодного відношення. Зокрема, до матеріалів позовної заяви не долучено документів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 звертатися до суду в інтересах зазначеної юридичної особи.

Отже, ОСОБА_1 не є позивачем по даній справі в розумінні п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

У звязку з чим, шляхом подання до суду нової позовної заяви, позивачу необхідно зазначити належного позивача у справі - Акціонерне товариство закритого типу «Системи реального часу Україна», а також підтвердити свої повноваження на представництво інтересів вказаної юридичної особи, та надати відповідні документи на представництво від імені її керівника.

Крім того, згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зазначені вимоги закону позивачем не виконано: у позовній заяві взагалі відсутній виклад фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та не наведено обгрунтуванння щодо протиправності дій відповідача (текст позовної заяви представляє собою перелік законодавчих норм). Зазначене позбавляє суд можливості встановити правовідносини, які виступають предметом оскарження по даній справі.

Крім того, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В порушення зазначених вимог, позивачем до заяви не долучено доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються його позовні вимоги.

Також, частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, а майнового характеру 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року встановлена на рівні 1 378 гривень.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) визначено, що у разі, коли у позовній заяві обєднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

У позовній заяві заявлено вимогу немайнового характеру про визнання протиправними дій відповідача.

Отже, належному позивачу по даній справі (а саме, юридичній особі, інтересів якої стосується позов) необхідно сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1 378 грн. із заявленої немайнової вимоги.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 26 липня 2016 р. для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: шляхом складання тексту нової позовної заяви, зазначити належного позивача по справі у відповідності до вимог п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України; надати документи на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності належного позивача (Українсько-російського акціонерного товариства закритого типу «Системи реального часу Україна», як юридичної особи), та на підтвердження повноважень особи, якою підписано позов, на представництво інтересів вказаної юридичної особи в адміністративному суді; викласти обставини спірних правовідносин та обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги; долучити докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги; надати оригінал документа про сплату судового збору 1 378 грн. на реквізити суду, зазначені в ухвалі.

Розяснити позивачу, що у відповідності до п. 1. ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. В. Чорна