Постанова № 58927356, 11.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2016 року № 813/1853/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

з участю секретаря судового засідання Булавко О.З.

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Галицької обєднаної державної податкової інспекції (надалі Галицька ОДПІ) Головного управління ДФС у Львівській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

в с т а н о в и в :

фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.04.2016 року за №Ф-848-25У.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2014 року у позивача була проведена перевірка за наслідками якої ніякої заборгованості не було виявлено, ним було сплачено кошти в розмірі 270 грн. та 243 грн. 00 коп. Інших оплат йому не виставлялось. Також, позивач звертався до УПФУ у Галицькому районі м.Львова в якому повідомили, що жодної заборгованості у нього перед бюджетом немає. ДПІ у Галицькому районі м.Львова було прийнято рішення про анулювання з 01.01.2015 року свідоцтва платника єдиного податку. Окрім того, зазначає позивач, оскаржувана вимога не підтверджена жодним актом перевірки, який мав підтверджуватись відповідним наказом.

Позивач дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає про те, що платник податків перебував на спрощеній системі оподаткування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року. Згідно карток особових рахунків заборгованість позивача із сплати єдиного соціального внеску виникла ще у 2014 році та становить 6290 грн. 47 коп. А відтак, відповідачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства було надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позивача та представника відповідача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.

28.04.2016 року Галицькою ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області було прийнято вимогу за № Ф-848-25У, у якій вимагалось сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у сумі 6290 грн. 47 коп.

При згадану вимогу позивач дізнався 31.05.2016 року та оскаржив її до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року за № 2464-VI, з наступними змінами та доповненнями, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як передбачено ст.25 даного Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Абзацом 1 п.4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року за №449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953, визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

В матеріалах справи наявна облікова картка платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з якої вбачається, що у фізичної особи підприємця ОСОБА_1 наявна заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року в розмірі 6290 грн. 47 коп.

А відтак, на вищезазначену суму недоїмки контролюючим органом було надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки).

При цьому, посилання позивача на те, що в Рішенні про анулювання свідоцтва платника податків від 31.12.2014 року за №1558/17-01-19/128/22 зазначається лише про наявність у позивача податкової заборгованості в розмірі 244 грн. 87 коп., не можуть бути поскладені в основу судового рішення, оскільки зазначені обставини не можуть свідчити про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а стосуються лише податкової заборгованості порядок нарахування та сплати якої регулюється Податковим кодексом України. В даному ж випадку, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) направлялась в порядку визначеному Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який обчислюється у відповідності до цього Закону.

З наявних в матеріалах справи квитанцій вбачається, що позивачем сплачувались суми коштів в рахунок погашення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, а не єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у звязку з чим його посилання про сплату заборгованості судом до уваги не беруться.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року, з 11.08.2013 року адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється органами доходів і зборів, а не органами Пенсійного фонду України.

Відтак, не беруться до уваги доводи позивача про те, що він звертався до УПФУ у Галицькому районі м.Львова з проханням повідомити про наявну в нього заборгованість.

Окрім того, не беруться до уваги посилання позивача на те, що оскаржувана вимога приймалась не за результатами перевірки, оформленої відповідним актом, оскільки така була сформована на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу, як передбачено абзацом 1 п.4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За таких обставин, суд вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 28.04.2016 року за №Ф-848-25У була надіслана позивачу правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити з позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

3. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 липня 2016 року.

Суддя В.Я.Мартинюк