Рішення № 58927105, 13.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

13 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючий суддя: Качан В.Я.

Судді: Кравець В.А., Желепа О.В.

Секретар: Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Сбербанк» про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди, -

встановила:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «Сбербанк» про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 2 519 426,00 грн. та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, при цьому, посилався на незаконність та необґрунтованість рішення, неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильність дослідження доказів та їх оцінку.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа 761/22509/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/8922/2016Головуючий у суді першої інстанції: Притула Н.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я. З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2015 ОСОБА_2 написав розписку ОСОБА_1 про те, що він отримав кошти в сумі 108 100,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 30.03.2015 становить 2 534 148,30 грн., та зобов'язується повернути грошові кошти в доларах США або гривні в строк до 06.04.2015.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_5 від 24.03.2015 про те, що вона отримала від ОСОБА_2 для купівлі 108 100,00 дол. США для ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, позивач просить стягнути заборгованість лише з ОСОБА_2

Так, вирішуючи питання про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що передачу коштів ОСОБА_1 у власність ОСОБА_2 не встановлено. Так як кошти надавалися для здійснення обмінної операції та ОСОБА_2 не міг використати кошти на власні потреби, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та стягнення коштів саме як заборгованість за договором позики. Разом з тим, суд першої інстанції виходив із того, що не надано доказів неправомірності дій відповідачів, що між ними і шкодою є причинний зв'язок та є вина відповідачів, а тому кошти, які отримав ОСОБА_2 для здійснення обміну не можуть бути збитками.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 надав ОСОБА_2, а ОСОБА_2 в свою чергу отримав грошові кошти для обміну на валюту, однак обмін валюти не здійснив, грошові кошти позивачу не повернув.

При цьому, ОСОБА_2 не заперечував того факту, що брав грошові кошти у позивача, проте не повернув їх.

Враховуючи викладене та обставини справи, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів від ОСОБА_1 для обміну валюти та неповернення вказаних грошових коштів є встановленим та сторонами не заперечувався. Так, у ОСОБА_2 виник борг перед ОСОБА_1 із зазначених вище підстав, тому у відповідності до вимог ст. 1053 ЦК України такий борг може бути замінений позиковим зобов'язанням.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 1047 ЦК України, згідно розписки від 02.04.2015 позикове зобов'язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 становить 2 534 148,30 грн.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог, в межах доводів апеляційної скарги, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 2 519 426,00 грн. з урахуванням уже повернутої суми в розмірі 14 721,50 грн. (а.с. 25).

При цьому, в силу ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною заявою, в розмірі 4 154,00 грн.

За таких обставин, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року ухвалено з неповним з'ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Сбербанк» про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 519 426,00 грн. (два мільйони п'ятсот дев'ятнадцять тисяч чотириста двадцять шість гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4 154,00 грн. (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: