Постанова № 58926878, 07.07.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2016 р. Справа № 906/1605/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги 1- компанії Agrein Management Limited, 2-компанії Agrein Finance Limited, 3 - DNS Trust Settlement в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous на рішення господарського суду Житомирської області від 26.10.2015 року у справі № 906/1605/14

за позовом ОСОБА_1

до 1. Компанії Agrein Management Limited

2. Компанії Agrein Finance Limited

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем"

про розірвання договорів купівлі - продажу від 29.08.2012 р. та скасування рішення загальних зборів учасників, оформлене протоколом №3/2012 від 29.08.2012р.

За участю представників:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача 1 - не з'явився,

відповідача 2 - не з'явився,

відповідача 3 - не з'явився,

від апелянта DNS Trust Settlement - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.10.2015 року у справі №906/1605/14 (суддя Маріщенко Л.О.) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю: розірвано договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем" від 29.08.2012 року, укладений між громадянином України ОСОБА_1 та Компанією "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited); розірвано договір купівлі продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем від 29.08.2012 року, укладений між громадянином України ОСОБА_1 та компанією "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited); скасовано рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем", оформлене протоколом № 3/2012 від 29.08.2012 року.

Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідач-1 та відповідач-2 не виконали свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати фактично переданих їм часток у статутному капіталі ТОВ "Агростем", що в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України є істотним порушенням договорів купівлі-продажу від 29.08.2012 року, оскільки, укладаючи договори купівлі-продажу та фактично передаючи об'єкт продажу покупцям, позивач правомірно розраховував на отримання грошових коштів за даними договорами. А тому, позовні вимоги в частині розірвання договорів купівлі-продажу від 29.08.2012 часток позивача в ТОВ "Агростем" до відповідачів -1 та 2 є обґрунтованими й такими що підлягають задоволенню. Керуючись ч. 2 ст. 16, ст. ст. 88, 89, 143 та ч. 4 ст. 694 ЦК України, ст. ст. 4, 6, 7 та 51 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 29 та 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцевий господарський суд вважає, що позивачем обрано правомірний спосіб захисту прав в частині заявлених вимог про скасування рішення загальних зборів, а враховуючи висновок суду про розірвання договорів купівлі-продажу часток в ТОВ "Агростем", обґрунтованим є заявлений позов в частині заявлених вимог про скасування рішення загальних зборів від 29.08.2012 року як правовий наслідок припинення правовідносин купівлі-продажу часток в товаристві.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами звернулись відповілач-1 компанія "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) та відповідач-2 компанією "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited), в яких відповідачі просять рішення господарського суду Житомирської області від 26.10.2015 року у справі №906/1605/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх апеляційних скарг відповідач-1 та відповідач-2, зокрема, зазначають, що висновок суду першої інстанції є передчасним, оскільки ґрунтується лише на доводах позивача про відсутність оплати за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 29.08.2012 року. Вказують, що судом першої інстанції не було встановлено факту завдання позивачу шкоди внаслідок не проведення оплати за договорами купівлі-продажу, що виключає застосування ч.2 ст. 651 ЦК України до спірних правовідносин.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, DNC Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous (Маргаріти ОСОБА_3) звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 26.10.2015 року у справі №906/1605/14 скасувати та прийняти нове, яким залучити DNC Trust Settlement, в особі трастового керуючого Маргаріти ОСОБА_3 до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, а також відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення порушив вимоги п. 3 ч. 3 ст. 104 ГПК України, оскільки, його не було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідачів. Також зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено факту завдання позивачу шкоди внаслідок порушення відповідачами договорів, та, відповідно, позбавлення значною мірою позивача того, на що він розраховував при укладанні договорів, внаслідок завданої шкоди. Зазначив також, що враховуючи те, що право власності на корпоративні права товариства перейшло до відповідачів з моменту державної реєстрації, позивач, відповідно до положень ст.653 ЦК України, не може вимагати повернення таких корпоративних прав. Також, вказав, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.

Від позивача надійшов відзив на апеляційні скарги компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) та компанії "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited), в яких позивач просить рішення господарського суду Житомирської області від 26.10.2015 року у справі №906/1605/14 залишити без змін, а апеляційні скарги відповідача-1 та відповідача-2 залишити без задоволення.

Також від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу DNC Trust Settlement, в особі трастового керуючого Маргаріти ОСОБА_3, в якому він просить припинити апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою

Розглянувши апеляційні скарги, відзиви на них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.08.2012 року між ОСОБА_1 (продавець) та компанією "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем" (надалі договір -1), за умовами п. п. 1.1., 2.1., 2.3. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця частину належної йому частки у розмірі 99 % статутного капіталу ТОВ "Агростем", що еквівалентно 931,59 грн., а відповідач-1 зобов'язався прийняти та оплатити вказану частку, що належать продавцеві до 31.12.2013 року шляхом безготівкового перерахування коштів на поточні рахунки продавців (т. 1 а. с. 17, 18).

Розділом 3 договору-1 визначено наслідки придбання частки для покупця, зокрема зазначено, що до покупця переходять всі права та обов'язки учасника ТОВ "Агростем", передбачені чинним законодавством та установчими документами ТОВ "Агростем", з моменту внесення державним реєстратором відповідних змін до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі, стосовно покупця, як учасника товариства (п.3.1 договору-1).

29.08.2012 року між ОСОБА_1 (продавець) та компанією "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited) (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем" (надалі договір -2), відповідно до умов п. п. 1.1., 2.1, 2.3 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця частку у розмірі 1 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем", що еквівалентно 09,41 грн., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку до 31.12.2013 року шляхом безготівкового перерахування коштів на поточні рахунки продавця (т. 1 а. с. 19, 20).

Розділом 3 договору-2 визначено наслідки придбання частки для покупця, зокрема зазначено, що до покупця переходять всі права та обов'язки учасника ТОВ "Агростем", передбачені чинним законодавством та установчими документами ТОВ "Агростем", з моменту внесення державним реєстратором відповідних змін до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі, стосовно покупця, як учасника товариства (п.3.1 договору-2).

Положення статті 626 Цивільного кодексу України передбачають, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Глава 54 Цивільного кодексу України закріплює загальні положення про купівлю - продаж. Так, за визначенням статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст. 656 Цивільного кодексу України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права; до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Згідно із частиною 1 статті 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Статтею 100 Цивільного кодексу України визначено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Проте, статями 116, 147 Цивільного кодексу України, ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" надано право учасника товариства продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними правами розуміються права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З системного аналізу вищенаведених норм права, вбачається, що зміст укладених між позивачем та відповідачем-1, відповідачем-2 договорів відповідає вимогам чинного законодавства та за своєю правовою природою вказані договори є договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 2.3 договору-1 та договору-2 визначено, що покупці (відповідачі-1 та відповідач-2), зобов'язуються сплатити вартість частки, зазначеної у пункті 2.1 цих договорів до 31.12.2013 року, шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок продавця (позивача).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач належним чином виконав умови договорів, вийшовши зі складу засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем". Зазначений факт підтверджений наявними в справі документами, а саме: рішенням загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем", яке оформлене протоколом №3/2012 від 29 серпня 2012 року (т. 1, а. с. 21-22), а також підтверджується витягом з ЄДРПОУ (т. 1, а. с. 23-25) та статутом ТОВ "Агростем" в новій редакції (т. 3, а. с. 89-95).

Проте, відповідач-1 та відповідач-2 у визначений договором строк свої зобов'язання щодо оплати переданої їм частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем" не виконали. Документів, що підтверджують проведення оплати не надали ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (частина третя статті 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Таким чином, при вирішені даного спору підлягає зясуванню, зокрема, питання щодо того, наскільки продавець позбавлений того, на що він розраховував при укладенні спірних договорів.

Відчужуючи частки в статутному капіталі, позивач розраховував на отримання вартості цих часток у встановлених договорами купівлі-продажу строк та розмірі, а саме за продаж частки у розмірі 1 % статутного капіталу ТОВ "Агростем", позивач мав отримати від покупця компанії "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited) оплату за договором купівлі-продажу в сумі 9,41 грн.; та за продаж частки у розмірі 99 % статутного капіталу ТОВ "Агростем", позивач мав отримати від покупця компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) оплату за договором купівлі-продажу в сумі 931,59 грн..

Разом з тим, дії компанії "Агрей Менеджмент Лімітед" та компанії "Агрейн Файненс Лімітед" з невиконання умов договору (не проведення оплати у встановлені договорами строки та розміри) і є тими істотними порушеннями договору, з якими закон повязує настання відповідних наслідків для покупців за договорами купівлі-продажу, а саме надання продавцю права на розірвання договірних зобовязань.

Твердження апелянтів (відповідача-1 та відповідча-2), що відсутність оплати за договорами купівлі-продажу ґрунтуються лише на доводах позивача, оцінюється апеляційним судом критично, оскільки в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України відповідачами ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не було надано доказів належного виконання своїх зобов'язань за договорами купівлі-продажу від 29.08.2012 року.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не отримання вартості проданих часток є істотним порушенням права продавця, який позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договорів купівлі-продажу від 29.08.2012 року, тому обґрунтованими є позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу від 29.08.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та компанією "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited), та розірвання договору купівлі-продажу від 29.08.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та Компанією "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited).

Стосовно позовних вимог щодо скасування рішення загальних зборів ТОВ "Агростем", прийнятого 29 серпня 2012 року за участю позивача, який повністю на момент проведення зборів відступив належні йому частки у розмірі 100% статутного капіталу відповідачу-1 (у розмірі 99%) та відповідачу-2 (у розмірі 1%), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України встановлено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, колегія суддів зазначає, що дана норма закону застосовується лише у випадку виконання зобов'язань за договором обома сторонами, а не лише однією з сторін.

Окрім того, вказана норма є загальною щодо наслідків розірвання договорів та застосовується, якщо інше не встановлено законом або договором.

Частиною 2 ст. 697 ЦК України, передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, то продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Відповідно до ч.2 ст. 695 ЦК України, якщо покупець не здійснив у встановлений строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення проданого товару.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що у будь-якому різновиді договору купівлі-продажу товару, продавець має право вимагати повернення товару, якщо він був неоплачений покупцем.

Частиною 2 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, та які не випливають із положень законодавства.

Визначені ст. 16 ЦК України способи захисту цивільних прав та інтересів можуть застосовуватися як окремо, так і в сукупності, тому цілком правомірним є застосування при вирішенні даної справи способів захисту, передбачених п. 4 (відновлення становища, яке існувало до порушення) та п. 7 (припинення правовідношення) ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Отже, повернення корпоративних прав позивачу можливо лише шляхом припинення корпоративних правовідносин відповідача-1 та відповідача-2, як учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем", та застосування механізму поновлення у цих корпоративних правовідносинах позивача, виходячи з приписів чинного законодавства, яким врегульовані правовідносини набуття, припинення корпоративних прав та їх реєстрації.

Правовий статус учасника товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється статутом останнього, як установчим документом. Згідно приписів ст. 88 та ст. 143 ЦК України, ст. 4 та ст. 51 Закону України "Про господарські товариства", установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який має містити, зокрема, відомості про розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника.

Відповідно до ст. 89 ЦК України, статей 6, 7 Закону України "Про господарські товариства", юридична особа підлягає державній реєстрації, до Єдиного державного реєстру включаються дані державної реєстрації, встановлені законом відомості про юридичну особу; зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня державної реєстрації. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в ред. чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), до відомостей, які включаються до Єдиного державного реєстру відноситься перелік засновників (учасників) юридичної особи.

Таким чином, повернення позивачу корпоративних прав можливе лише шляхом внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю та наступної державної реєстрації змін до установчих документів. Однак, для вчинення таких дій учасниками, вони мають бути внесені до Єдиного реєстру та мати повноваження на проведення загальних зборів з питання внесення змін до установчих документів.

Статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в ред. чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що для внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Враховуючи те, що позивач не має правового статусу учасника товариства, то він позбавлений можливості провести загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем", а також не вправі спонукати відповідачів як дійсних учасників товариства провести такі збори та прийняти рішення про внесення змін до статуту щодо зміни учасників.

Згідно ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в ред. чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його юридичній особі - відповідачу для вжиття заходів до приведення установчих документів у відповідність із прийнятим судовим рішенням, а також державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Як вбачається з вимог ст. 31 Закону України "Про державну реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в ред. чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), законодавством передбачений правовий механізм скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи та визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, враховуючи висновок суду про розірвання договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обґрунтованим є заявлений позов в частині вимог про скасування (визнання недійсними) рішення загальних зборів від 29.08.2012 р., як правовий наслідок припинення правовідносин купівлі-продажу часток в статутному капіталі товариства.

Крім того, розглянувши апеляційну скаргу DNS Trust Settlement (ДНС Траст), в особі трастового керуючого ОСОБА_3, колегія суддів зазначає на наступне.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого ОСОБА_3 вказала на те, що опосередковано володіє 50 % корпоративних прав компанії "Агрейн Холдінг Лімітед".

Предметом розгляду у даній справі є розірвання договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агростем" від 28.08.2012 року та скасування рішення загальних зборів ТОВ "Агростем", оформленого протоколом від 29.08.2012 року.

Частиною першою ст. 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, предмет спору стосується правовідносин, які виникли виключно між окремими юридичними особами щодо володіння корпоративними правами, що включають в себе право особи, яка ними володіє, на участь в управлінні такою юридичною особою, отримання частки прибутку тощо. Власник корпоративних прав перебуває у правовідносинах лише та саме з тією юридичною особою, власником корпоративних прав якої він є.

Так, акціонером "Агрейн Холдинг Лімітед" ("Agrein Holding Limited") є громадянка ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_3, яка діє як трастовий керуючий DNS Trust Settlement.

На час розгляду спору компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" та "Агрейн Файненс Лімітед" перебувають у правовідносинах з ТОВ "Агростем", власником корпоративних прав (100% статутного капіталу) якого вони є.

В свою чергу компанія "Агрейн Холдинг Лімітед" перебуває у правовідносинах з компаніями "Агрейн Менеджмент Лімітед" та "Агрейн Файненс Лімітед", власником корпоративних прав (100% статутного капіталу) якого вони є.

Таким чином, в розумінні ст. 167 ГК України, лише компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" та "Агрейн Файненс Лімітед" перебувають у корпоративних правовідносинах з ТОВ "Агростем" і володіють відповідними корпоративними правами на участь в управління цією господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації, та іншими корпоративними правами. Компанія "Агрейн Холдинг Лімітед" не є власником корпоративних прав (частки статутного капіталу) в ТОВ "Агростем" і, відповідно, не має похідних від корпоративних прав правомочностей щодо цього товариства.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що DNC Trust Settlement в особі трастового керуючого ОСОБА_3, не доведено те, що оскаржуване рішення господарського суду Житомирської області від 26.10.2015 року у справі №906/1605/14, якимось чином порушує його права чи законні інтереси.

В п. 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011р. №7 зазначено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права та обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного провадження.

Таким чином, апеляційне провадження DNC Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous (Маргаріти ОСОБА_3) підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів вважає посилання апелянтів, викладені в апеляційних скаргах, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржники, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довели тих обставин, на які вони посилаються як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подані апеляційні скарги не можуть бути підставами для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в них доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги DNS Trust Settlement в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous припинити.

2. Апеляційні скарги компанії Agrein Management Limited та компанії Agrein Finance Limited залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду Житомирської області від 26.10.2015 року у справі №906/1605/14 залишити без змін.

4. Матеріали справи №906/1605/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.