Постанова № 58926788, 12.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2016 р. Справа№ 910/31716/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Баранця О.М.

За участю представників:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача 1 - Добролюбов В.І. ( довір. №18-0009/39478 від 06.05.16);

Від відповідача 2 - Шевченко В.Г. (довір. №32 від 21.03.16);

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Національного банку України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2016р.

у справі № 910/31716/15 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Компанії Quickcom Limited (Квікком Лімітед)

до 1. Національного банку України

2. Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»

про розірвання кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про розірвання укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2 кредитного договору № 43 від 13.10.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016р. у справі № 910/31716/15 призначено судову економічну експертизу, а ухвалою від цієї ж дати (01.06.2016р.) провадження у справі № 910/31716/15 зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

Не погоджуючись з вказаними ухвалами, Національний банк України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2016р. у справі № 910/31716/15, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає про таке.

По-перше, апелянтом в апеляційній скарзі невірно зазначено дату винесення судом першої інстанції ухвал про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі, а саме замість «01.06.2016р.» зазначено «03.06.2016р.», а по-друге зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт виходить з того, що судом першої інстанції було винесено одну ухвалу, якою призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі, в той час як, як було встановлено вище, з цього приводу 01.06.2016р. судом було винесено 2 різні ухвали.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ним ухвала (тобто фактично дві ухвали від 03.06.2016р.- примітка суду) винесена за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та із неправильним застосуванням норм процесуального права.

В обґрунтуванні вказаної позиції Національний банк України послався на те, що з аналізу поставлених судом першої інстанції експерту питань слідує, що вони носять правовий характер, а тому мають вирішуватись судом самостійно під час розгляду справи і не можуть бути предметом судової експертизи, тобто суд першої інстанції під час розгляду цієї справи може самостійно та в повній мірі встановить, дослідити та надати правову оцінку всім без виключення питанням, а отже відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі № 910/31716/15.

Також апелянт зазначив про те, що ініціювавання пов'язаної з боржником окремого спору про розірвання спірного кредитного договору вчинено не з метою об'єктивного розгляду спірного питання, а для отримання формального приводу заявити клопотання про зупинення судових процесів про стягнення з нього та пов'язаних компаній боргу про що зокрема свідчить те, що самостійний позов про розірвання кредитного договору було подано після відкриття Печерським районним судом м. Києва провадження у справі № 344/1754/15-ц за позовом Національного банку України до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 43 від 13.10.2014р. провадження у якій було зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/31716/15.

Крім того апелянт зазначив і про те, що в провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 910/28408/15 за позовом Quickcom Limited (Квікком Лімітед) до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про розірвання кредитного договору № 07 від 04.03.2013р. під час розгляду якої було призначено судову економічну експертизу на вирішення якої ставились питання аналогічні тим, які були поставлені в оскаржуваній ухвалі, проте листом від 05.05.2016р. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив про неможливість проведення вищезазначеної експертизи у вказаній експертній установі, оскільки вирішення питань потребує проведення повного аудиту банку, що не відноситься до завдань судово-економічної експертизи та про те, що навіть після проведення аудиту вирішити питання неможливо, так як питання відсутні в переліку НМР.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2016р. розгляд апеляційної скарги призначено на 12.07.2016р.

Позивач, в судове засідання представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, а також те, що ч. 2 ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представника позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Заслухавши пояснення представників відповідача 1 та відповідача 2, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши додані до позовної заяви матеріали, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила таке.

Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про розірвання укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2 кредитного договору № 43 від 13.10.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016р. у справі № 910/31716/15 (далі Ухвала про призначення експертизи) призначено судову економічну експертизу, визначено експертну установу, яка має її проводити, та перелік питань та встановлено, на кого саме покладені судові витрати за проведення зазначеної експертизи.

Ухвалою від цієї ж дати (01.06.2016р.) провадження у справі № 910/31716/15 зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта (далі Ухвала про зупинення).

Як було встановлено вище при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою апелянт виходить з того, що судом було винесено одну ухвалу якою призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі та, відповідно, фактично, оскаржує обидві ухвали від 01.06.2016р.

Водночас колегія суддів зауважує відповідачу 1 на тому, що пунктом 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» роз'яснено, що ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке. Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК України не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Враховуючи, що доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, стосуються не тільки правомірності зупинення судом першої інстанції провадження у справі, а й підстав та необхідності призначення судом першої інстанції експертизи у даній справі, що, відповідно до приписів чинного законодавства, не може бути предметом перегляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів розглядає в апеляційному порядку лише Ухвалу про зупинення.

Відповідно до ч.2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Враховуючи, що підставою для зупинення у цій справі є призначення судової експертизи, що відповідає нормам процесуального права, дії судді з зупинення провадження у справі є законними і обґрунтованими.

Правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 01.06.2016р. у справі № 910/31716/15 про зупинення провадження у справі та для задоволення апеляційної скарги Національного банку України відсутні.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати на подачу апеляційної скарги покладаються на Національний банк України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2016р. у справі № 910/31716/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2016р. у справі № 910/31716/15 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/31716/15.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

О.М. Баранець