Постанова № 58926699, 12.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2016 р. Справа№ 927/212/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

Від позивача - Хлабистін Д.М. ( довір. НАТ 719923 від 27.04.16);

Від відповідача - Рудь О.Ф. (довір. №228 від 07.07.16);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.16р.

у справі №927/212/16 (суддя Бобров Ю.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

в особі: Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Державного підприємства "Ніжинське лісове господарство",

про стягнення 36755 грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2016р. у справі №927/212/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Ніжинське лісове господарство" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 3675,50 грн. штрафу та 1378,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору, відмовивши в решті позову.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що акт РА №011341/697/2 від 12.09.2015р. відповідає вимогам законодавства і є допустимим доказом, який засвідчує матеріальну відповідальність ДП "Ніжинський лісгосп". Оскільки, як зазначає суд, відповідачем у накладній було вказано масу вантажу більшу, ніж маса фактично перевозимого вантажу, отже залізниця фактично отримала надлишкову плату (переплату) залізничного тарифу. При цьому, наслідки допущеного відповідачем порушення не завдали залізниці матеріальних збитків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.16р. в частині зменшення штрафу, задовольнити позов у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу. Штраф стягується за факт допущення порушень, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитків.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016р. розгляд апеляційної скарги призначено на 12.07.2016р.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду представником відповідача заявлено письмове клопотання про прийняття рішення щодо направлення матеріалів справи до органів МВС для забезпечення можливості проведення об'єктивного розслідування всіх обставин справи, у зв'язку з чим винести ухвалу про зупинення провадження у справі.

Судова колегія зазначене клопотання відхиляє у зв'язку з його необґрунтованістю.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

На виконання умов договору купівлі-продажу необробленої деревини № 138 від 18.06.2015, укладеного між Державним підприємством "Ніжинське лісове господарство", як продавцем, та ТОВ "Укрлісексперт", як покупцем, ДП "Ніжинський лісгосп" здійснено відвантаження одержувачу вантажу ПАО "ДТЕК Павлоградвугілля" м. Павлоград деревини паливної для технологічних потреб.

Відвантаження здійснювалося 09.09.2015 на Бобровицькому нижньому складі (структурному підрозділі відповідача) на станції Бобровиця Південно-Західної залізниці для відправки на станцію Ароматная Придніпровської залізниці у вагоні № 67179051.

При завантаженні вагона, вага вантажу визначалася за допомогою ваг електронних кранових типу "ОСS-10+-XZA" (а.с.35), заводський номер 0514, вантажопідйомністю 10 тон, які занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за номером У2262-12, остання метрологічна перевірка перед завантаженням проведена 06.08.2015, повторна - 12.08.2015.

Згідно з Відомістю завантаження напіввагонів на Бобровицькому нижньому складі (вагон № 671779051), складеною 09.09.2015 та Специфікацією-накладною № 11 на відправлення деревини залізницею/водним шляхом від 09.09.2015 вага вантажу склала 51900 кг, об'єм 67,144 мі. Згідно з накладною № 33295353 ) маса вантажу, визначена відправником, склала 51900 кг.

При проходженні 11.09.2015 вагону № 67179051 з вантажем через станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, залізницею було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вантажу, вказаній вантажовідправником у накладній № 33295353.

Як свідчать матеріали справи, цю невідповідність було виявлено при зважуванні вагону на вагонних вагах. З'ясувалося, що вага брутто - 62570 кг, тара згідно з накладною - 23200 кг, нетто - 39550 кг, що менше маси, вказаної в накладній, на 12350 кг.

Для засвідчення цих обставин, станцією було складено акт загальної форми та комерційний акт РА № 011341/697/z.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 № 273/96-ВР встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст.306 Господарського кодексу України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 37 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник має зазначити їх масу у накладній.

Стаття 24 Статуту залізниць України надає залізницям право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Статтею 122 Статуту встановлена відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Цією статтею передбачено також, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Так, правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 08.07.2002 за № 567/6855, в п.2 яких зазначено, що комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Як вбачається з комерційного акта РА № 011341/697/2 (а.с.9), підставою його складення стала невідповідність маси вантажу, який перевозився у вагоні № 67179051, даним, зазначеним вантажовідправником у накладній № 33295353.

У розділі "Д" (опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку) комерційного акту зазначено, що при переважуванні вагону в статичному режимі на справних 150 т вагонних електронно-тензометричних вагах, які пройшли держповірку 15.10.2014, виявилось, що вага брутто - 62570 кг, тара згідно з накладною - 23200 кг, нетто - 39550 кг, що менше ваги (маси), вказаній у документі, на 12350 кг (51900 кг - 39550 кг). Навантаження вантажу, згідно вказаного акту, вище бортів в три штабелі. Ув'язки цілі, не порушені. Слідів втрати і розкрадання вантажу немає. Вагон без торцевих дверей, розвантажуванні люки з обох сторін закрити. У технічному стані вагон справний. При повторному перевантаженні вагона вага підтвердилась.

Отже, з вказаного у комерційному акті вбачається, що при перевірці маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, маса тари приймалась за масу, вказану у накладній № 33295353 - 23200 кг. Окремо від вантажу вагон № 67179051 при складанні станцією комерційного акта не зважувався. Не проводилось його зважування і вантажовідправником і вантажоотримувачем.

При зважуванні цього вагону з вантажем, як свідчать матеріали справи, станцією використовувалися 150 т вагонні ваги, копію технічного паспорту на які позивачем додано до позовної заяви (а.с.11-12).

Згідно з п.12 технічного паспорту засобу вагоновимірювальної техніки (ЗВВТ) № 14 вагонні ваги інтервал між оглядами - перевірками ЗВВТ 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст.13 Статуту залізниць України, для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.

Наказом Міністерства інфраструктури України 31.07.2012 № 442, зареєстрованому в Мінюсті України 11.10.2012 за № 30/143-08(39366-07(10/348-06), затверджено Інструкцію про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України (далі - Інструкція), розроблена відповідно до положень Законів України "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про залізничний транспорт".

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України, діяльність яких пов'язана із застосуванням, розробленням, виготовленням, продажем, прокатом та обслуговуванням засобів ваговимірювальної техніки, призначених для визначення маси вантажів, які перевозяться залізничним транспортом України, і за результатами зважування на яких оформлюються перевізні документи (п.13. Інструкції).

Відповідно до п.1.4 Інструкції, огляд-перевірка придатності ЗВВТ для зважування вантажів - визначення стану та характеристик ЗВВТ, відновлення, у разі потреби, робочого стану ЗВВТ без заміни або зміни конструкції його елементів чи програмного забезпечення.

Відповідно до п.5.6 Інструкції, під час експлуатації ЗВВТ виконуються такі види робіт з обслуговування: огляд-перевірка, профілактичне технічне обслуговування, ремонт, технічний огляд ЗВВТ, діагностичне обстеження вагонних ваг.

Під час огляду-перевірки ЗВВТ перевіряється відповідність їх технічного стану конструкторській документації і нормативним вимогам та визначається за допомогою еталонів, чи не перевищуються значення встановлених для ЗВВТ нормованих метрологічних характеристик: для статичних ЗВВТ - непостійність показів ненавантажених ЗВВТ, незалежність показів ЗВВТ від положення вантажу на вантажоприймальному пристрої, похибки навантажених ЗВВТ; для динамічних ЗВВТ - похибка ЗВВТ під час зважування вагонів у русі (п.5.7 Інструкції).

Згідно з п.3.46 Інструкції не допускається заїзд рухомого складу на вагонні ваги, які не пройшли необхідного діагностичного обстеження, мають прострочені терміни повірки чи огляду-перевірки або мають видимі деформації, тріщини в опорних частинах важелів та в елементах фундаменту, стійок, балок (поздовжніх та поперечних).

Згідно з п.3.47 Інструкції не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, у яких: прострочені терміни повірки; пошкоджені відбитки повірочних тавр або місця їх нанесення; втрачений технічний паспорт ЗВВТ; в останніх записах в технічному паспорті про повірку, огляд-перевірку зроблені виправлення, не засвідчені підписом осіб, зазначених у пункті 2.5 розділу ІІ цієї Інструкції; прострочені терміни огляду-перевірки.

Позивачем надано копію технічного паспорта на доказ своєчасності проходження огляду-перевірки вагонних ваг, на яких проводилося зважування вагону № 67179051 в вантажем (а.с.92-101).

У п.3.2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезень вантажів залізницею" в редакції роз'яснення президії ВГСУ від 29.09.2008 № 04-5/225, роз'яснено, що статтею 34 ГПК передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Отже, допустимим доказом матеріальної відповідальності відповідача (вантажовідправника) є саме комерційний акт.

У п.8 листа ВГСУ від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства, зокрема, вказано, що господарський суд при вирішенні спору по суті має право і повинен надавати оцінку будь-яким доказам, - в тому числі комерційному акту, акту загальної та інших форм, іншим складеним залізницею та вантажоодержувачем,вантажовідправником, документам з огляду на їх відповідність вимогам Статуту залізниць України, Правилам перевезення вантажів, іншим нормативно-правовим актам.

Надаючи оцінку складеному 12.09.2015 залізницею комерційному акту РА № 011341/697/2, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що цей акт відповідає вимогам законодавства і є допустимим доказом, який засвідчує матеріальну відповідальність ДП "Ніжинський лісгосп".

Згідно зі ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем нараховано суму штрафу за невірно вказану у накладній масу вантажу, яка складає 36 755,00 грн. ( 7351,00 грн. х 5).

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов невірного висновку про можливість зменшення штрафу до 3675,50 грн. При цьому суд посилається на те, що оскілки відповідачем у накладній було вказано масу вантажу більшу, ніж маса фактично перевозимого вантажу, залізниця фактично отримала надлишкову плату (переплату) залізничного тарифу, наслідки допущеного відповідачем порушення не завдали залізниці матеріальних збитків, а тому відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, суд має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Судова колегія не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, якими чітко визначено розмір штрафу, тому підстав для його зменшення у місцевого господарського суду не було.

Таких висновків дійшов Вищий господарський суд у постанові №910/13414/15 від 14.12.2015р.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2016р. підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2016р. у справі №927/212/16 частково змінити. Резолютивну рішення викласти в наступній редакції:

« Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Ніжинське лісове господарство" (вул. Московська 5, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600,р/р 26003060282858 в Чернігівському РУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 353586, код ЄДРПОУ 0993521) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (пр. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49602, рахунок не відомий, код ЄДРПОУ 40081237) 36 755 (тридцять шість тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн.00 коп. штрафу та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. на відшкодування витрат по оплаті судового збору за розгляд позовної заяви та 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги».

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.

4. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/212/16.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Л.Г. Сітайло