Постанова № 58926685, 05.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2016 р. Справа№ 904/11007/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Верьовкін С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Назаренко І.С. (за довіреністю № 67-07 від 04.01.2016 р.)

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016р.

у справі № 904/11007/15 (суддя: Смирнова Ю.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства " Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод"

до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця " в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця "

про стягнення 463 310,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення з відповідача 463 310,16 грн., у зв'язку з неправомірним стягненням з позивача зборів за зберігання вантажів та вагонів за накопичувальними картками, за користування вагонами за відомостями плати та за маневрові роботи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2016 р. по справі № 904/11007/15 у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" було відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивачем було передано відповідачу план-схему тимчасової зони митного контролю на території із зазначенням номерів колій та інформації щодо місткості на них вагонів, відповідно до п. 2.6 спільного наказу Дніпропетровської митниці та Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень від 14.09.2009 № 417/646 із запізненням, тобто 11.08.2015 р., то у відповідача були підстави для нарахування та списання з позивача за період з 07.08.2015 р. по 11.08.2015 р. 295 938,60 грн. збору за зберігання вантажів та вагонів за накопичувальними картками, 83 123,60 грн. збору за користування вагонами за відомостями плати, 7 029,60 грн. збору за маневрові роботи, а всього загальну суму у розмірі 463 310,16 грн. з ПДВ.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 р. у справі № 904/11007/15 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що при винесенні рішення суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до п.1.1. Порядку, затвердженого Наказом від 14.09. 2009 року № 417\646, даний порядок регулює взаємодію саме Дніпропетровської митниці та Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень, а регулювання відносин підприємств, установ організацій з вищезазначеними установами даним наказом не передбачено. Вважають, що Дніпропетровська митниця , затверджуючи своїм наказом створення зони митного контролю ПАТ «Євраз Дніпродзержинський КХЗ» 11001\0019 від 01.07.2015 року не могла не погодити з адміністрацією станції Правда ТЗМК ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський КХЗ».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" та призначено справу № 904/11007/15 до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 р. було прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" на рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016р. у справі № 904/11007/15 до провадження, у складі колегії суддів: головуючий суддя: Руденко М.А., судді: Кропивна Л.В., Андрієнко В.В.

10.05.2016 р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли пояснення до апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 р. було відкладено розгляд апеляційної скарги до 31.05.2016 р.

31.05.2016 р. було оголошено перерву у судовому засіданні до 05.07.2016 р.

21.06.2016 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

В судовому засіданні 05.07.2016 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 05.07.2016 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача 2, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням № 11001/0019 від 01.07.2015 (а.с.56-57) Митний пост "Дніпродзержинськ" Дніпропетровської митниці ДФС затвердив тимчасову зону митного контролю: частина під'їзної залізничної колії ПАТ "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод", вул. Колеусівська, 1, м. Дніпродзержинськ, на термін з 01.07.2015 по 30.06.2016. Даним рішенням встановлено межі зони митного контролю і способи, які використовуються для її позначення, а саме: Тимчасова зона митного контролю створюється на території ПАТ "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" на залізничних коліях підприємства. Межі зони митного контролю позначаються за допомогою тимчасово встановлених знаків прямокутної форми на синьому фоні яких білим кольором виконано напис українською та англійською мовами відповідно - "Зона митного контролю" та "Customs control zone" та тимчасової огорожі, яка створюється встановленням переносних стовпчиків. Тимчасова зона митного контролю створюється виключно для проведення митних формальностей стосовно товарів, які переміщуються залізничним транспортом. План-схема зони митного контролю додається (а.с. 56-58).

Відповідно до залізничних накладних №№ 20150194, 20150103, 20149867, 20157597, 20157721, 20157645, 20157735, 20157681, 20157638, 20157568, 20157792, 20157682, 20157776, 2050527, 20157808, 44269068, 44260628, 20157754, 20157682, 52991072 ТОВ "Промугольсервис" відправило від ст. РЖД/Ерунаково З-Сиб. ж.д. вагони з вантажем на адресу ПАТ "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" ст. Правда Придніпровської залізниці. Всього в період з 07.08.2015 р. по 11.08.2015 р. на ст. Правда прибуло 134 вагона.

Як встановлено судом першої інстанції, після прибуття вагони не були подані на під'їзну колію підприємства, а були затримані на коліях станції Правда Придніпровської залізниці. Працівниками станції Правда Придніпровської залізниці були складені акти загальної форми ГУ-23 із зазначенням причини затримки, а саме "до з'ясування місткості митної зони на п/колії ПАТ "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод", а саме: акт № 560, накладна № 2050527, вагони №№ 52939980, 55371504, 55153902, 56214927, 56038573, 53573671, 54153622, 56579519, 56273386, 52939741, 65048357, 68758465, 64055932, 61407813, 61536116, 53086450, 58942822, 58595828, 60737780, 53794160. 64908700, 65854473, 63553051, 59878018, акт № 561, накладна № 20157808, вагони: 61458147, 61615324, 60182805, 63580864, акт № 562, накладна № 44269068, вагон № 56960768, накладна № 44260628, вагон № 52364350, накладна № 20157754, вагон № 56258783, акт № 566, накладна № 20157682, вагон № 52991023, накладна № 20157770, вагон № 52991072, акт № 567, накладна № 20149803, вагони: 62534672, 67736330, 60752938, 68436070, 68399582, 65150138, 65163362, 67809549, 52991307, накладна № 20150194, вагони: 55645733, 68398676, 64387012, 65187270, 62404355, 65214538, 60424363, 57530362, 68174002, 60880385, 62428345, 62883764, 62072533, накладна № 20150103, вагони: 63342489, 53263331, 62583701, 57418709, 62652342, 59762872, 63414957, 61468583, 63086557, 52485158, 62480058, 61074738, 61198966, 52988409, накладна № 20149867, вагони: 64451487, 66392754, 64531460, 65444234, 59956201, 67709964, 60396041, 65250854, 67728923, 67006569, 61135356, 6869677, 68682582, 55546865, акт № 568, накладна № 20157597, вагони: 53127160, 56841737, 58371477, 55365001, 61622767, 52895398, 56087448, 56010754, 52767258, 55371512, 53585675, 55370613, 56356462, накладна № 20157721, вагони: 52782895, 61593307, 61601472, 56855166, 56234453, 54188479, 52939121, 54189543, 52818408, 61522645, 61622965, 56063340, 56623424, 56140551, накладна № 20157645, вагони: 52964046, 52925310, 61622627, 61522728, 52895687, 61623112, 56827926, 52756830, 61593422, 52790672, 52767126, 56842677, 56842529, 56817497, накладна № 20157735, вагон № 52946860, накладна № 20157681, вагон № 61615142, накладна № 20157638, вагон № 52838232, накладна № 20157568, вагон № 52993367, накладна № 20157792, вагон № 52991335, накладна № 20157682, вагони: 52821311, 53383193, 56842495, накладна № 20157776, вагон № 52756103.

Вище перелічені акти загальної форми ГУ-23 підписані представниками відповідача у кількості 2-х осіб та в них зазначено про те, що представник позивача на підписання акту відмовився.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, після отримання станцією Правда 11.08.2015 р. копії плану-схеми тимчасової зони митного контролю ПАТ "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" вищевказані вагони були зняті з актів затримки та передані на під'їзну колію ПАТ "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" у тимчасову зону митного контролю.

На підставі вищезазначених актів відповідачем було проведено нарахування платежів за затримку вагонів та стягнуто з позивача 295 938,60 грн. збору за зберігання вантажів та вагонів за накопичувальними картками, 83 123,60 грн. збору за користування вагонами за відомостями плати, 7 029,60 грн. збору за маневрові роботи, а всього на загальну суму 463 310,16 грн. з ПДВ.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 01-67-1862/09-250 від 15.09.2015 р. з проханням повернути необґрунтовано стягнуті, на думку позивача, грошові кошти (а.с. 74).

Листом за вих. № МКРП 09/15-40 від 23.10.2015 р. відповідач відмовив позивачу у задоволенні претензії останнього з огляду на те, що наданому позивачем плані-схемі тимчасової зони митного контролю на території ПАТ "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" не зазначено ні номерів колій, ні їх вмісткість, у зв'язку з чим існує питання, яку кількість вагонів можливо на них встановити, а крім цього відповідач вказав на те, що спільним наказом Дніпропетровської митниці та Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень від 14.09.2009 № 417/646 передбачено необхідність погодження меж тимчасових зон митного контролю з адміністраціями залізничних станцій - тобто в даному випадку з керівництвом станції Правда, чого позивачем зроблено не було (а.с. 75).

Позивач звернувся з позовними вимогами на підставі того, що зазначена в актах загальної форми ГУ-23 причина не є підставою для затримки видачі вантажу, а нарахована сума за надані послуги ст. Правда Придніпровської залізниці стягнута не обґрунтовано.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивачем було передано відповідачу план-схему тимчасової зони митного контролю на території із зазначенням номерів колій та інформації щодо місткості на них вагонів, відповідно до п.2.6 спільного наказу Дніпропетровської митниці та Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень від 14.09.2009 № 417/646 із запізненням, тобто 11.08.2015 р., отже у відповідача були підстави для нарахування та списання з позивача за період з 07.08.2015 р. по 11.08.2015 р. 295 938,60 грн. збору за зберігання вантажів та вагонів за накопичувальними картками, 83 123,60 грн. збору за користування вагонами за відомостями плати, 7 029,60 грн. збору за маневрові роботи, а всього загальну суму у розмірі 463310,16 грн. з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць) вказаний Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Згідно з п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до п. 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу.

Як видно зі змісту п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087 збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення, на підходах до неї тощо).

На підставі вимог п. 2.1 Наказу Міністерства фінансів України від 22.05.2012 р. № 583, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 879/21191 - рішення про створення тимчасової митної зони повинно бути підписане керівником митного органу та відповідним чином зареєстроване на митниці, у разі здійснення митного контролю у місцях, передбачених ч.2 ст.220 Митного кодексу України зони митного контролю створюються за погодженням з керівниками залізничних станцій та відповідного органу охорони державного кордону; п. 2.3 цього ж наказу передбачено створення на територіях і в приміщеннях підприємств тимчасових зон митного контролю з розробленням відповідного додатку - плану-схеми тимчасової зони митного контролю, а в п. 3.3 цього ж наказу вказано, що позначення меж тимчасових зон митного контролю здійснюється за допомогою тимчасово встановлених знаків, інформаційних стендів та огорожі.

Пунктом 7 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, зазначено, що вантаж разом з накладною видається на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній, після внесення ним усіх належних залізниці платежів, видача імпортних вантажів провадиться після митного оформлення.

Відповідно до п. 2.6 спільного наказу Дніпропетровської митниці та Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень від 14.09.2009 № 417/646 передбачено необхідність погодження меж тимчасових зон митного контролю з адміністраціями залізничних станцій.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент прибуття імпортного вантажу на адресу позивача на станцію Правда в період з 07.08.2015 р. по 11.08.2015 р. у кількості 134 вагона ПАТ "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" не було надано на станцію Правда план-схему тимчасової зони митного контролю на території із зазначенням номерів колій та інформації щодо місткості на них вагонів, відповідно до п. 2.6 спільного наказу Дніпропетровської митниці та Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень від 14.09.2009 № 417/646, у зв'язку з чим відповідачем правомірно було складено акти загальної форми ГУ-23 про затримку вагонів на коліях станції призначення з вини вантажоодержувача до з'ясування місткості митної зони ПАТ "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод", які підписані 2-ма уповноваженими особами відповідача та від підписання яких представник позивача відмовився.

Після надання копії плану-схеми із зазначенням кількості вагонів ПАТ "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" на станцію Правда 10.08.2015 р. та оригіналу цієї схеми 11.08.2015, вище перелічені вагони були зняті з актів затримки та передані на під'їзну колію тимчасової зони митного контролю (сторонами даний факт не заперечується), а за час затримки вагонів на коліях станції з причин, які залежать від одержувача, залізницею було нараховано передбачені чинним законодавством України платежі, а саме: 295938,60 грн. збору за зберігання вантажів та вагонів за накопичувальними картками, 83123,60 грн. збору за користування вагонами за відомостями плати, 7029,60 грн. збору за маневрові роботи, а всього на загальну суму 463310,16 грн. з ПДВ.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що спільним наказом від 14.09.2009 року № 417/646 Дніпропетровської митниці та Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень пункт 2.6 передбачено необхідність погодження меж тимчасових зон митного контролю з адміністраціями залізничних станції - тобто в даному випадку з керівництвом станції Правди, яка на час прибуття вагонів не надала план-схему тимчасової зони митного контролю на території із зазначенням номерів колій та інформації щодо місткості на них вагонів

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні стягнення 463310,16 грн. у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року у справі № 904/11007/15, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" на рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року у справі № 904/11007/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року у справі № 904/11007/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 904/11007/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Л.В. Кропивна