Постанова № 58926616, 05.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2016 р. Справа№ 910/6730/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гончарова С.А.

Тарасенко К.В.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: Гуща В.О. (представник за довіреністю), Татарчук Р.О. (представник за довіреністю)

від відповідача: Глазунов М.Ю. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення господарського суду міста Києва

від 16.05.2016 року

у справі №910/6730/16 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Концерну "Техвоєнсервіс"

до Міністерства оборони України

про стягнення 318621,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Техвоєнсервіс" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 318621 грн. 13 коп. заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти №294/14/148 від 24.07.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань по оплаті наданих послуг.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Концерну "Техвоєнсервіс" заборгованість у розмірі 318621 (триста вісімнадцять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять) грн. 32 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Міністерство оборони України звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року у справі №910/6730/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права. При цьому скаржник посилається на те, що відповідно до ч.4 ст.612 ЦК України, прострочення боржника не настало, оскільки відбулося прострочення кредитора - в порушення умов договору послуги з капітального ремонту автомобільної техніки не були надані в термін до 31.12.2014 р., а надані лише 25.12.2015 р., тому підстав для остаточного проведення розрахунків з позивачем за договором, укладеним в 2014 р. за рахунок видатків, виділених відповідачу на 2016 р. немає. На думку скаржника, задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 318621,13 грн. за рахунок видатків, виділених Міністерству оборони України на 2016 р., суперечить ч.4 ст.48 Бюджетного кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016 р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.06.2015 р.

22.06.2016 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, рішення суду - без змін, зазначаючи про те, що рішення суду ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, тоді як мотиви та підстави, зазначені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та безпідставними.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду №09-52/2508/16 від 22.06.2016 р. у справі №910/6730/16 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/6730/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Гончаров С.А., Тищенко О.В.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.07.2016 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду №09-52/2804/16 від 04.07.2016 р. у справі №910/6730/16 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/6730/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Гончаров С.А.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.07.2016 р.

Представники сторін надали в судовому засіданні пояснення по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

24.07.2014 між Міністерством оборони України, як замовником, та Концерном "Техвоєнсервіс", як виконавцем, укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №294/14/148, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2014 році надати послуги з ремонтування та технічного обслуговування машин і устатковання спеціальної призначеності (33.12.2) (послуги з поточного ремонту автомобільної техніки та спеціальної автомобільної техніки Збройних Сил України, двигунів та агрегатів до неї). Поточний ремонт автомобілів та автомобільних базових шасі КрАЗ, КАМАЗ, УРАЛ, ЗІЛ, УАЗ, ГАЗ, в місцях дислокації військових частин, які зазначені в специфікації надання послуг (додаток 1 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти через командирів військових частин і оплатити такі послуги.

Згідно з пунктом 10.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а з питань розрахунків, гарантійних зобов'язань - до повного виконанням сторонами зобов'язань по цьому договору.

У відповідності до пункту 3.1. договору, ціна цього договору становить 319998 грн., за загальним фондом бюджетної підпрограми КПКВ 2101020/7, КЕКВ 2260, стаття 3640 кошторису Міністерства оборони України, в тому числі податок на додану вартість - 53333 грн.

Замовник проводить розрахунки з виконавцем шляхом оплати (поетапної, повної) за фактично надані послуги протягом 30 банківських днів з дати підписання замовником акту наданих послуг, який є невід'ємною частиною цього договору, відповідно до наданих виконавцем рахунків, за умови надходження бюджетних коштів на рахунки Міністерства оборони України (пункт 4.1. договору).

Відповідно до пункту 4.2. договору, до рахунку виконавцем додається: акт приймання наданих послуг; протокол погодження договірної ціни; затверджені командирами військових частин акти виконаних робіт за встановленою формою; висновок 637 ВП МО України щодо рівня фактичних витрат. На підставі зазначених документів не пізніше 10-денного терміну сторонами оформляється акт приймання наданих послуг за договором, який є підставою для проведення розрахунків.

Термін надання послуг визначено до 30.09.2014. Надання послуг здійснюється поетапно: перший етап надання послуг - до 31.07.2014; другий етап надання послуг - до 30.09.2014 (п.5.1. договору).

У відповідності до умов пункту 5.10. договору, зобов'язання виконавця по наданню послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання акту приймання наданих послуг.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правочин, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем було надано послуги з поточного ремонту автомобілів на загальну суму 318621,13 грн. на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором про закупівлю послуг за державні кошти №294/14/148 від 24.07.2014, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом приймання наданих послуг з поточного ремонту виробів №1 від 25.12.2015 р., належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Проте, відповідачем в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконано взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг згідно з договором про закупівлю послуг за державні кошти №294/14/148 від 24.07.2014 за актом приймання наданих послуг з поточного ремонту виробів №1 від 25.12.2015, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед виконавцем у розмірі 318621,13 грн.

16.03.2016 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №225/к/484 від 16.03.2016 про виконання грошових зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/148 від 24.07.2014. Проте, відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.

Доказів оплати наданих послуг на суму 318621,13 грн. відповідачем не надано.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі щодо неможливості оплати у 2016 році наданих послуг за договором, який був укладений в 2014 році колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки як встановлено вище відповідачем були належним чином прийняті зазначені послуги без будь-яких зауважень. Відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем не виконано обов'язок з оплати отриманих послуг за договором про закупівлю послуг за державні кошти №294/14/148 від 24.07.2014, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають в розмірі 318621 грн. 13 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року у справі №910/6730/16 залишити без змін.

Матеріали справи №910/6730/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді С.А. Гончаров

К.В. Тарасенко