Рішення № 58926453, 07.07.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2016 р.pСправа № 921/239/16-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", вул. Чорновола, 1, м. Тернопіль, 46001

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Митрополита Шептицького, 20, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46008

про cтягнення заборгованості за договором про надання послуг з приймання платежів від 03.07.2015р. №4030327 в сумі 104 675,73 грн, з яких: 91050,37 грн - сума боргу, 12182,84 грн - пеня, 832,12 грн - 3% річних, 610,40 грн - інфляційні нарахування.

За участю представників сторін:

позивача: в.о. начальника юридичного відділу Тернопільської дирекції УДППЗ "Укрпошта" ОСОБА_2, довіреність № 12-05 від 14.01.16 р.;

відповідача: юрисконсульт ОСОБА_3, довіреність № 2 від 05.05.16 р.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта", вул. Чорновола, 1, м. Тернопіль, 46001 звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Митрополита Шептицького, 20, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46008 про cтягнення заборгованості за договором про надання послуг з приймання платежів від 03.07.2015р. за №4030327 в сумі 104 675,73 грн, з яких: 91 050,37 грн - сума боргу, 12 182,84 грн - пеня, 832,12 грн - 3% річних, 610,40 грн - інфляційні нарахування.

Ухвалою господарського суду від 25 квітня 2016 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

10.05.2016року позивачем через канцелярію суду подано письмові доповнення №110215 від 06.05.2016 року до позовної заяви з додатками, у якому позивач повідомив суд , що на виконання вимог ухвали про порушення провадження по справі від 25.04.2016р. повторно надіслано на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків по договору №4030327.

12.05.2016р. у судовому засіданні представником позивача оголошено короткий виклад обставин, що стали підставою для звернення із позовом до суду та позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Представником відповідача у даному засіданні для долучення до матеріалів справи подано та оголошено відзив № 257 від 12.05.2016р. на позов, у якому в якості заперечень на позовні вимоги він посилається на те, що на підставі ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінет Міністрів України Постановою № 792 від 30.09.2015р. "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" затвердив "Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий газ" та "Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ", відповідно до п. 9 "Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ" оплата послуг щодо приймання платежів від побутових споживачів банківськими установами та підприємствами поштового зв'язку здійснюється газопостачальними підприємствами виключно з їх поточних рахунків, які не є поточними рахунками із спеціальним режимом використання, у розмірі, що не перевищує 0,3% загальної суми коштів, що надійшли від побутових споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті газопостачальними підприємствами. Вказана Постанова КМУ № 792 від 30.09.2015 р. набрала чинності 10.10.2015 р. і у відповідності до ст. 117 Конституції України є обовязковою до виконання.

17.06.2016 року позивачем через канцелярію суду подано доповнення №110279 від 16.06.2016 року до позовної заяви з додатками.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.07.2016р. представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві з врахуванням поданих доповнень №110215 від 06.05.2016р. та №110279 від 16.06.2016 р.

Представник відповідача у даному судовому засіданні заперечила проти позову у повному обсязі і з підстав, викладених у поданому 12.05.2016 року відзиві на позов.

У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва (востаннє на 07.07.2016р.). для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи та прийняти участь у розгляді справи.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

03 липня 2016р. між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" (Виконавець) та Дочірнім підприємством "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (Замовник) був укладений Договір на надання послуг з приймання платежів №4030327 (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець зобовязався надати Замовнику послуги з приймання об'єктами поштового зв'язку платежів у національній валюті від платників для перерахування їх на користь Замовника у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, а Замовник в свою чергу - оплатити послуги Виконавця у порядку визначеному договором.

Згідно п. 3.1. р. 3 Договору плата за послуги відповідача, які є предметом договору, становить 0,8 % від суми перерахованих платежів від мешканців м. Тернополя та Тернопільського району (крім сіл Довжанка, Домаморич, Драганівка, Забойки, Почапинці). Послуги з приймання платежів згідно п. 196.1.5 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що оплата наданих Виконавцем послуг здійснюється шляхом перерахування Замовником на рахунок Виконавця суми плати, розрахованої згідно п. 3.1. Договору. Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється Замовником до 15 числа місяця наступного за звітним на підставі Актів.

У відповідності до п.п. 4.2.6. Договору Замовник зобов'язаний забезпечити перерахування плати за надані Виконавцем послуги у розмірі та у строки, визначені п. 3.2. цього Договору.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що він набуває чинності з 04.07.2015р. і діє до 31.12.2015р., але в будь-якому випадку до повного виконання своїх грошових зобовязань Сторонами.

Згідно п. 7.2 Договору, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до дати, вказаної у п. 7.1 цього договору в письмовій формі не повідомить іншу сторону про намір припинити дію цього договору, його дія продовжується на кожний наступний рік на умовах, викладених у ньому. Кількість таких пролонгацій не обмежується.

Договір може бути достроково розірваний за ініціативою однієї зі Сторін шляхом направлення відповідного повідомлення про дострокове розірвання Договору іншій Стороні не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання. У разі дострокового розірвання Договору Сторони повинні виконати свої зобовязання, які існували на день такого розірвання в повному обсязі (п. 7.3 Договору).

У звязку із набранням 20.10.2015р. чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. за №792 "Про затвердження Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ" Замовником згідно супровідного листа №232 від 27.10.2015р. надіслано Виконавцю для підписання Додаткову угоду №1 до Договору від 03.07.2015р. №4030327, якою запропоновано внести зміни у п. 3.1 р.3 Договору, згідно з яким плата за послуги Виконавця, які є предметом договору, становитиме 0,3 % від суми перерахованих платежів від мешканців м. Тернополя та Тернопільського району. Послуги з приймання платежів згідно п. 196.1.5 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування ПДВ.

У відповідь на вказаний лист позивач листом №403-32-518 від 20.11.2015р. повідомив Замовника, що з огляду на те, що встановлення розміру винагороди за приймання платежів, що не забезпечує покриття витрат за надання послуги, є неможливим, оскільки не відповідає чинному законодавству та інтересам підприємства, останній повертає проект Додаткової угоди №1 без підписання. Крім того, з урахуванням викладеного, дирекцією підприємства прийнято рішення про розірвання Договору від 03.07.2015р. за №4030327 з 01.01.2016р.

В подальшому, 31.12.2015р. на адресу відповідача надіслано для підпису Додаткову угоду №1 до Договору від 03.07.2015р. за №4030327 щодо розірвання даного договору, яка останнім не підписана та позивачу не повернута.

З огляду на викладене, позивач вважає, що з 01.01.2016р. надання послуг з приймання обєктами поштового звязку платежів від населення за спожитий газ на користь ДП "Газпостач" ПАТ "Тернопільміськгаз" здійснюється на бездоговірних умовах за тарифами УДППЗ "Укрпошта".

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору Виконавець в період з жовтня по грудень 2015р. надав, а Замовник отримав послуги на загальну суму 144 280 грн 17 коп., що підтверджується актами приймання передачі наданих послуг від 31.10.2015р., 30.11.2015р., 31.12.2015р. та 06.01.2016р., які не підписані відповідачем.

Платіжними дорученнями №859 від 27.01.2016 року, №860 від 27.01.2016р., №861 від 27.01.2016р. відповідачем було частково оплачено вартість послуг на суму 53229,80 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 91050,37 грн. станом на день звернення до суду з позовом (21.04.2016р.).

З огляду на порушення відповідачем умов укладеного договору в частині оплати наданих послуг, позивачем на адресу підприємства було направлено претензію від 09.02.2016р. за №403-32-95 з вимогою оплатити заборгованість по Договору від 03.07.2015р. за №4030327, а також згідно супровідного листа №403-32-136 від 02.03.2016р. на адресу відповідача надіслано для підписання акт звірки розрахунків за період з 01.07.2015р. по 01.03.2016р., які залишені без відповіді та виконання.

І оскільки відповідач взяті на себе згідно з умовами договору від 03.07.2015р. за №4030327 зобов'язання з оплати наданих послуг виконав лише частково, допустивши заборгованість в сумі 91050,37грн, УДППЗ "Укрпошта" звернулася до суду з позовом про їх стягнення в примусовому порядку, а також стягнення12182,84 грн пені, 832,12 грн 3% річних та 610,40 грн інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке:

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, цивільні права та обов'язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 629 ЦК України).

Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

В процесі розгляду спору судом встановлено, що між ДП "Газпостач" ПАТ "Тернопільміськгаз" та УДППЗ "Укрпошта" виникли зобовязання, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір на надання послуг з приймання платежів від 03.07.2015р. за №4030327 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з надання послуг з приймання платежів.

Матеріалами справи (зокрема актами приймання передачі наданих послуг від 31.10.2015р., 30.11.2015р., 31.12.2015р. та 06.01.2016р.) підтверджено, що Виконавець згідно з умовами договору №4030327 від 03.07.2015р. надав Замовнику послуги з приймання об'єктами поштового зв'язку платежів у національній валюті від платників для перерахування їх на користь Замовника на загальну суму 144 280 грн 17 коп., які останнім оплачені лише частково на суму 53 229,80 грн.

Заперечення щодо факту отримання та обсягів наданих позивачем послуг в матеріалах справи відсутні. Також в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів та термінів надання послуг, докази опротестування виставлених позивачем рахунків-актів за надані послуги та складання актів із переліком недоліків, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання позивачем умов договору з боку відповідача.

У пункті 3.2. Договору сторони погодили, що оплата наданих Виконавцем послуг здійснюється шляхом перерахування Замовником на рахунок Виконавця суми плати, розрахованої згідно п. 3.1. Договору ( 0,8 % від суми перерахованих платежів). Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється Замовником до 15 числа місяця наступного за звітним на підставі Актів.

Враховуючи викладене та з урахуванням вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивач зобов'язання за Договором на надання послуг з приймання платежів №4030327 від 03.07.2015 року виконав в узгодженому порядку, що не спростовується відповідачем. Проте, відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов Договору, в повному обсязі не забезпечив перерахування плати за надані позивачем послуги у розмірі та у строки, визначені пунктом 3.2. спірного Договору, доказів на підтвердження виконання взятих на себе договірних зобов'язань в повному обсязі суду не надав.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити суму боргу (претензія №4003-32-95 від 09.02.2016р.), однак, як встановлено судом, така залишена відповідачем без оплати.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 ЦК України, порушене право УДППЗ "Укрпошта" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 91050 грн 37 коп. основного боргу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Належне виконання зобовязань Замовником забезпечено сторонами у п. 5.3. р.5 договору №40303 на надання послуг з приймання платежів від 10.07.2015 р., сторони погодили, що за порушення "Замовником" строків оплати наданих "Виконавцем" послуг, встановлених пунктом 3.2 цього договору, "Замовник" сплачує "Виконавцю" пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на день прострочення, від суми несвоєчасно оплачених послуг за кожен день такого прострочення.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині оплати за надані послуги, позивачем нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати в сумі 12182 грн 84 коп. за період з 16.11.2015 року по 20.03.2016 року (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Господарський суд, враховуючи положення названих норм законодавства, умови договору №4030327 від 03.07.2015р. та матеріали справи, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, дійшов висновку про обґрунтованість, підставність нарахування та заявлення до стягнення 12182,84 грн. пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку розмір втрат від інфляції за період з 16.11.2015р. по 20.03.2016р. складає 610 грн 40 коп., три проценти річних від простроченої суми за період з 16.11.2015р. по 20.03.2016р. становить 832 грн. 12 коп.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох відсотків річних, суд, здійснивши власний арифметичний їх перерахунок по кожному рахунку окремо, з врахуванням часткової їх оплати, вважає заявлені вимоги в цій частині правомірними, обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам закону та умовам договору, а тому задовольняються судом у заявленому розмірі.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про стягнення з ОСОБА_1 підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" 104 675 грн 73 коп. заборгованості за договором про надання послуг з приймання платежів від 03.07.2015р. №4030327, з яких: 91050,37 грн - сума боргу, 12182,84 грн - пені, 832,12 грн - 3% річних, 610,40 грн - інфляційних нарахувань, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та по суті неоспорені відповідачем.

Посилання ж відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. за №792 "Про затвердження Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ" суд оцінює критично , оскільки сторонами не подано, а судом не здобуто доказів на підтвердження дотримання ст. 188 ГПК України щодо порядку внесення змін у договір на надання послуг з приймання платежів від 03.07.2015р. за №4030327, а тому слід рахувати, що його умови (зокрема в частині розміру плати за послуги з приймання платежів у розмірі 0,8% від суми прийнятих платежів) залишилися чинними.

Судові витрати, у відповідності з вимогами ст.ст. 44, 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з дочірнього підприємства "Газпостач" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Митрополита Шептицького, 20, м. Тернопіль, ідент. код 39456152 на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", вул. Чорновола, 1, м. Тернопіль, ідент. код 01192220 104 675 (сто чотири тисячі шістсот сімдесят пять) грн 73 коп. заборгованості за договором про надання послуг з приймання платежів від 03.07.2015р. №4030327, з яких: 91050 (девяносто одна тисяча п'ятдесят) грн 37 коп. - сума боргу, 12182 (дванадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн 84 коп. - пені, 832 (вісімсот тридцять дві) грн 12 коп. - 3% річних, 610 (шістсот десять) грн 40 коп. - інфляційних нарахувань та 1570 (одну тисячу пятсот сімдесят) грн 14 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 12.07.2016р.

СуддяН.М. Бурда