Рішення № 58926367, 11.07.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2016 р.Справа № 922/1699/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ", м. Харків до Професійно - технічного училища №60 смт. Кегичівка Харківської області про стягнення 1012397,92 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №246 від 09.02.2016р.;

відповідача - ОСОБА_2 директора;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Професійно - технічного училища №60 смт. Кегичівка Харківської області, в якій позивач просить стягнути з відповідача: заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 997143,59 грн., пеню у розмірі 74984,95 грн., 3% річних у розмірі 5382,27 грн., інфляційні у розмірі 38760,06 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати поставленого відповідачу природного газу згідно актів про надання послуг від: 31.01.2016р., 29.02.2016р., 31.03.2016р., 30.04.2016р. Крім того, позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про зменшення позовних вимог, яка надана ним через канцелярію суду 01.07.2016р., в якій позивач користуючись правами наданими йому ст. 22 ГПК України, просить стягнути з відповідача: заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 968 255,59 (дев'ятсот шістдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят п'ять грн. 59 коп.) грн., 3% річних у розмірі 5 382,27 (п'ять тисяч триста вісімдесят дві грн. 27 коп.) грн., інфляційні втрати у розмірі 38 760,06 (тридцять вісім тисяч сімсот шістдесят грн.06 коп.).

Враховуючи, що згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Також, позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, яка була уточнена щодо вказання найменування позивача у заяві від 08.07.2016р. було викладено клопотання про повернення судового збору у розмірі 1558,09 грн., у зв'язку із зменшенням позовних вимог згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Суд, розглянувши подане клопотання визнав за необхідне його задовольнити та повернути позивачу частину судового збору у розмірі 1558,09 грн., про що судом винесено відповідну ухвалу від 11.07.2016р.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача проти позову не заперечував та визнав наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 968255,59 грн., та не заперечував проти нарахування позивачем інфляційних та 3% річних.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача господарським судом встановлено наступне.

ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (далі по тексту - позивач) в період з 01.01.2016 р. по 30.04.2016 р. здійснювало постачання природного газу Професійно - технічному училищу №60 смт. Кегичівка Харківської області (далі по тексту - відповідач), а відповідач, в свою чергу, прийняло та використало спожитий природний газ та повинно було сплатити його вартість.

Відповідно до п. 2.2.2 статті 2 Статуту ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" однією з основних функцій товариства є надання послуг по забезпеченню газом підприємств усіх форм власності і населення шляхом постачання природного газу і його транспортування.

П. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Постачання природного газу відбулось в результаті гоподарсько-правових відносин, на підставі угоди на постачання природного газу, яка була укладена шляхом вчинення конклюдентних дій, а саме - в силу загальних приписів цивільного законодавства замість відповіді про прийняття пропозиції укласти договір контрагент може вчинити дії, які підтверджують наявність правовідносини між контрагентами, зокрема прийняти товар, сплатити відповідні суми, підписати документи, які підтверджують факт отримання послуги, тощо. Вчинення таких конклюдентних дій означає згоду на укладання договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.12 Розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за №1382/27827 за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику (позивачу) копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором газорозподільної системи/газотранспортної системи та споживачем, відповідно до вимог кодексу газорозподільної системи.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора газорозподільної системи/газотранспортної системи (ПАТ "Харківгаз") постачальник (позивач) протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, які підписані уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

На виконання вимог чинного законодавства позивачем надавалися відповідачу акти приймання-передачі природного газу: від: 31.01.2016р., 29.02.2016р., 31.03.2016р., 30.04.2016р., а відповідачем вказані акти приймання-передачі -природного газу були підписані, тобто відповідач погоджувався із обсягом вказаного в актах поставленого природного газу, але оплату відповідачем не проведено, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість за період з 01 січня 2016 р. по 30 квітня 2016р. у розмірі 968255,59 грн.

Між сторонами було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2016р. по квітень 2016р. від 30.04.2016р., тобто наявність боргу перед позивачем відповідач не заперечує, про що зазначив також представник відповідача у судовому засіданні.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем та проти наявності заборгованості перед позивачем не заперечує, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 968255,59 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь: 3% річних у розмірі 5 382,27 грн., інфляційні втрати у розмірі 38 760,06 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Професійно - технічного училища №60, смт. Кегичівка Харківської області (64003, Харківська область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, вул. Калініна, б. 30, код ЄДРПОУ 02548038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, п/р 26005110058 в АБ "Кліринговий дім" м. Київ, МФО 300647, код 39590621) заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 968 255,59 (дев'ятсот шістдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят п'ять грн. 59 коп.) грн., 3% річних у розмірі 5 382,27 (п'ять тисяч триста вісімдесят дві грн. 27 коп.) грн., інфляційні втрати у розмірі 38 760,06 (тридцять вісім тисяч сімсот шістдесят грн.06 коп.) та судовий збір у розмірі 15185,97 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.07.2016 р.

Суддя ОСОБА_3