Рішення № 58926161, 06.07.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2016 р.Справа № 916/1426/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення №005250 від 22.09.2012р.);

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 258 від 27.11.2014р.);

Від відповідача: ОСОБА_3 (голова фермерського господарства).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до відповідача ОСОБА_4 господарства Квітень-Р про примусове стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки у сумі 96 500,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 31.05.2016р. керівник Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_4 господарства Квітень-Р про примусове стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки у сумі 96 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2016р. було порушено провадження по справі №916/1426/16 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 06.07.2016р. відповідачем було надано суду відзив на позовну заву, відповідно до якого, відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, зобовязується сплатити в найкоротший термін, крім того, просив суд відстрочити виконання рішення терміном на 2 місяці в порядку ст. 121 ГПК України.

06.07.2016р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

23 грудня 2010 року між Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі директора ОСОБА_2, та ОСОБА_4 господарством «Квітень-P», в особі голови фермерського господарства ОСОБА_3, укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №14 (надалі Договір), відповідно до умов якого Укрдержфонд підтримки фермерських господарств (Одеське відділення) зобовязується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству «Квітень-Р» в сумі 100 000 грн., а фермерське господарство зобовязується використати її за цільовим призначенням і повернуті фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним Договором строк.

Відповідно до пункту 2 Договору, фінансова підтримка (допомога) надається з метою провадження виробничої діяльності.

За приписами п. 3.2.1. Договору, фінансова підтримка надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеної в договорі суми фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Пунктом 3.4.2. Договору визначено, що фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на тозоротній основі Укрдержфонду фонду підтримки фермерських госдодарств (Одеському відділенню) згідно з встановленим графіком, а саме:

-до 01 грудня 2013 року - у сумі 10 000 (десять тисяч)грн.

-до 01 грудня 2014року - у сумі 10 000 (десять тисяч)грн.

-до 01 грудня 2015 року - у сумі 80 000 (вісімдесят тисяч)грн.

Платіжним дорученням №3 від 24 грудня 2010 року Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств перерахувало на рахунок фермерського господарства «Квітень-Р» 100 000 грн. фінансової підтримки, чим виконало свої зобовязання по договору у повному обсязі.

Відповідно до пункту 3.4.2 Договору, кінцевий термін повернення заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі) - до 01 грудня 2015 року.

Однак, Фермерське господарство «Квітень-P» в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, у встановлений договором строк кошти не повернуло, сплативши лише частину боргу у розмірі З 500,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Одеське відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств направило фермерському господарству «Квітень-P» претензію №015/332 від 4 грудня 2015 року з вимогою повернути Укрдержфонду підтримки фермерських господарств, в особі Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств, кошти фінансової допомоги.

Після чого, відповідно до виписки з рахунку ГУ ДКСУ в Одеській області, за договором від 23.12.2010 №14, фермерським господарством «Квітень-Р» 28.01.2016, як зазначалось вище, частково повернуто суму боргу у розмірі 3500 грн.

Претензія Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств №015/31 від 9 лютого 2016 року з аналогічною вимогою залишились без відповіді та без задоволення.

З наведених підстав керівник Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_4 господарства Квітень-Р про примусове стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки у сумі 96 500,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного прокурором в позовній заяві та не спростованого відповідачем, відповідачем договірні зобовязання щодо повернення фінансової допомоги в сумі 96 500,00 грн., не виконані, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 96 500,00 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості, встановлена судом в розмірі 96 500,00 грн.

Крім того, відповідачем було надано суду відзив на позовну заву, відповідно до якого, відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, зобовязується сплатити в найкоротший термін, крім того, просив суд відстрочити виконання рішення терміном на 2 місяці в порядку ст. 121 ГПК України.

Згідно ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств у звязку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 96 500,00грн. заборгованості.

Проаналізувавши клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення терміном на 2 місяці в порядку ст. 121 ГПК України, прийшов до висновку про відмову у його задоволенні, у звязку із його недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь Прокуратури Одеської області 1447,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до відповідача ОСОБА_4 господарства Квітень-Р про примусове стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки у сумі 96 500,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_4 господарства Квітень-Р (67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Вишнева, 2; код ЄДРЮОФОП 36527644) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8, кімн. 58А, 59, код ЄДРЮОФОП 20029342) в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРЮОФОП 20990849) 96 500 (девяносто шість тисяч пятсот)грн. 00 коп. заборгованості.

3. Стягнути з ОСОБА_4 господарства Квітень-Р (67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Вишнева, 2; код ЄДРЮОФОП 36527644) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул.. Пушкінська, 3; код ЄДРЮОФОП 03528552; рахунок №35213085000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172) 1 447 (одна тисяча чотириста сорок сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 11 липня 2016 р.

Суддя Ю.О. Зайцев