Ухвала суду № 58925684, 05.07.2016, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.07.2016 Справа № 26/214/10

За позовом: Публічного акціонерного товариства Перший Український ОСОБА_1 (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 39-а)

до відповідача - 1: Приватного підприємства Астерікс - 2007 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Набережна, 137)

до відповідача 2: Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 21)

про звернення стягнення на заставлене майно, предмет іпотеки, передане за договором іпотеки від 28.05.2008р. № 6445722; про визнання права власності на комплекс будівель і споруд; про зобовязання відповідача 1 передати позивачу оригінали документів, які мають відношення до предмету іпотеки; про зобовязання відповідача 2 провести державну реєстрацію права власності за позивачем на обєкт нерухомості

Заінтересована особа Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, 60)

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача ОСОБА_2, дов. від 20.01.2016 р.

ОСОБА_3, дов. від 15.01.2016 р.

Відповідача-1 не з'явився

Заінтересована особа не з'явився

Розглядається скарга ПАТ ПУМБ на дії Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області щодо скасування постанови від 29.10.2013 р. (ВП 39748444) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на комплекс будівель та споруд по вул.. Макарова, 22-д в м. Бердянськ Запорізької області, який належить на праві власності ПАТ ПУМБ.

Скаргу прийнято судом та призначено до розгляду в судовому засіданні 08.06.2016 р. Розгляд скарги відкладався до 05.07.2016 р.

Скаржник Публічне акціонерне товариство Перший Український ОСОБА_1 - вказує, що на виконанні у ВДВС Бердянського МУЮ знаходилося виконавче провадження № 39748444, відкрите 13.09.2013 р. на виконання наказу господарського суду Запорізької області від 15.01.2011 р. у справі № 26/214/10 про стягнення заборгованості з ПП Астерікс-2007 на користь ПуАТ ПУМБ у сумі 25736 грн. Господарським судом Запорізької області прийнято рішення від 07.12.2010 р. по справі № 26/214/10 про задоволення позову Банку та визнано право власності ПуАТ ПУМБ на предмет іпотеки комплекс будівель та споруд загальною площею 2144,3 кв.м. за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 22д. Зазначене рішення суду залишено в силі відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 21.07.2011 р. Щодо вищезазначеного обєкту нерухомого майна 05.04.2013 р. проведена державна реєстрація права власності ПуАТ ПУМБ, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2077035. В ході проведення виконавчих дій 29.10.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Скаржник вважає, що в порушення конституційних прав банку, як власника, під час реєстрації арешту та заборони відчуження нерухомого майна боржника ПП Астерікс-2007 на підставі вищезазначеної постанови державного виконавця від 29.10.2013 р. накладено арешт і на обєкт нерухомого майна, яке на момент винесення оскаржуваної постанови належав ПуАТ ПУМБ. Постанова про арешт майна боржника ПП Астерікс-2007 та оголошення заборони його відчуження від 29.10.2013 р. ВП № 39748444, якою в тому числі накладено арешт на майно ПуАТ ПУМБ, винесена вже після проведення державної реєстрації та виникнення права власності ПуАТ ПУМБ на зазначений обєкт нерухомого майна (05.04.2013 р.). Запис про арешт внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 3146901 30.10.2013 р., про що свідчить інформаційна довідка № 59166852 від 16.05.2016 р. Таким чином, при накладенні арешту державним виконавцем в порушення вимог діючого законодавства України, не перевірено факт державної реєстрації прав власності на комплекс будівель та споруд, загальною площею 2144,3 кв.м., що розташований за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул.. Макарова, 22-д за ПуАТ ПУМБ. Скаржник просить скасувати постанову від 29.10.2013 р. (ВП 39748444) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на комплекс будівель та споруд по вул.. Макарова, 22-д в м. Бердянськ Запорізької області, який належить на праві власності ПАТ ПУМБ та скасувати обтяження арешт нерухомого майна та заборону на його відчуження, номер запису про обтяження №3146901 з внесенням відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Боржник ПП Астерікс-2007 свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Бердянський міськрайонний ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області свого представника в судове засідання двічі не направив. У відзиві на скаргу, направленому до суду, заперечив проти доводів скарги. Зазначає, що на виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження ВП № 39748444 з виконання наказу № 26/214/10, виданого 15.01.2011 р. господарським судом Запорізької області, про стягнення з ПП Астерікс-2007 на користь ПуАТ ПУМБ боргу на загальну суму 25736 грн. Державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 57 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.10.2013 р. У постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем зазначено про накладення арешту на все майно боржника ПП Астерікс-2007, а не на конкретно визначений обєкт нерухомості. Таким чином, арешт розповсюджується на все майно, що належить боржнику. 24 березня 2015 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Отже, боржником по виконавчому документу витрати на проведення виконавчих дій та виконавчий збір не сплачено. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта від 02.06.2016 р. № 60442011 за боржником ПП Астерікс-2007 зареєстровано обєкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд, обєкт житлової нерухомості за адресою: м.Бердянськ, вул.. Макарова, 22-д.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши представників заявника, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 р. по справі № 26/214/10 позовні вимоги ПуАТ «Перший Український ОСОБА_1» задоволено та стягнуто на його користь з ПП «Астерікс-2007», Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради держмито у сумі 25500 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання вказаного рішення, яке набрало чинності у відповідній частині, господарським судом Запорізької області 15.01.2011 р. видано відповідний наказ.

Наказ від 15.01.2011 р. предявлено до примусового виконання. Як зазначає Бердянський міськрайонний відділ ДВС, державним виконавцем у відповідності до ст.. 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2013 р. (ВП № 39748444). Постановою від 29.10.2013 р. Державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника ПП «Астерікс-2007». Та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику. Копію даної постанови направлено на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника.

В матеріалах справи наявна постанова від 24.03.2015 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, підставою винесення якої зазначено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Підставами звернення зі скаргою стягувач вказує неправомірні дії органу виконання щодо накладення арешту на майно, яке не належить боржнику.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 57 вказаного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про виконавче провадження зняття арешту з майна можливо: за постановою державного виконавця - у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна за позовом особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові (ч. ч. 1, 2); за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом (ч. 3); а також за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, - у разі наявності письмового висновку експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у звязку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, повязані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано (ч. 4). У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження).

У пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що відповідно до статті 60 Закону України „Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 82 Закону України „Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

З аналізу даних норм випливає, що пред'явлення позову про звільнення майна з-під арешту є одним із способів захисту права власності особи від незаконних посягань на майно, який застосовується у випадку, коли особа, яка вважає себе власником спірного майна, не може здійснювати свої правомочності власника через те, що майно було арештоване державним виконавцем, тобто, коли є спір про право.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, у даній справі відсутній спір про право власності на арештоване майно - комплекс будівель та споруд по вул.. Макарова, 22-д в м. Бердянськ Запорізької області. Скаржник вказує на ухилення Відділу ДВС від зняття арешту зі спірного майна, що є оскарженням дії органу ДВС в процесі здійснення виконавчого провадження.

Враховуючи те, що спір про право власності на нерухоме майно між стягувачем та боржником відсутній, вимоги скарги направлені виключно на оспорювання законності окремих дій Бердянського міськрайонного ВДВС. Тобто, в даному випадку стягувач оскаржує законність арешту майна шляхом подання відповідної скарги на дії органу державної виконавчої служби до суду, яким було видано відповідний виконавчий документ.

Як свідчать додані матеріали, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.05.2016 р. за параметрами запиту «Реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 35634423104» на обєкт нерухомого майна (реєстраційний номер 35634423104) комплекс будівель та споруд загальною площею 2144,3 кв.м.по вул.. Макарова, 22-д в м. Бердянську Запорізької області 15.04.2013 р. внесено запис про право власності (№ 572000) Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», підставою виникнення права власності вказано рішення суду у справі №26/214/10 від 07.12.2010 р.

У відзиві на скаргу державний виконавець, з посиланням на Інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.06.2016 р., вказує, що обєкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд, обєкт житлової нерухомості за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова, 22д, зареєстровано за боржником ПП Астеріс-2007.

Як вбачається з доданої Інформаційної довідки в розділі Відомості з Реєстру права власності на нерухоме майно за параметрами запиту ЄДРПОУ 34909606 ПП Астерікс-2007 відомості у Реєстрі відсутні.

При цьому, в Інформаційній довідці з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна міститься запис про обтяження (№ 3146901), внесений 30.10.2013 р., підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 39748444, видана 29.10.2013 р. відділом державного виконавчої служби Бердянського МУЮ; вид обтяження: арешт та заборона на його відчуження.

З викладеного вбачається, що саме стягувачу (ПуАТ «ПУМБ») належить право власності на обєкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова, 22д. Це право позивач правомірно набув на підставі рішення суду від 07.12.2010 р. у справі № 26/214/10. Відтак неправомірним є внесення запису про обтяження вказаного майна шляхом накладення на нього арешту та заборони на його відчуження. Таким чином, наслідком виконавчих дій, а саме винесенням постанови від 29.10.2013 р. про арешт майна та заборони на його відчуження, стало внесення запису про арешт майна, яке належить стягувачу, а не боржнику у виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним винесення органом виконання постанови про арешт майна від 29.10.2013 р. в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому наслідки винесення такої постанови є недійсними частині, що потягли накладення арешту на майно стягувача, що призвело до порушення його прав.

Щодо заперечень органу виконання, викладених у відзиві на скаргу, стосовно того, що арешт залишається чинним, оскільки боржником не сплачено борг по виконавчому документу, витрати на проведення виконавчих дій та виконавчій збір, суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 6 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно приписів частини першої статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження (згідно із статтею 49); повернення виконавчого документа стягувану (згідно із статтею 47); повернення виконавчого документу до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав (згідно із статтею 48). Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Частиною 6 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Як встановлено, на час розгляду даної скарги відсутнє відкрите виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 15.01.2011 р. На вимогу суду орган виконання не надав суду доказів відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору. Викладені органом ДВС доводи суд вважає надуманими та взаємовиключними.

В пункті 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 розяснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії держвиконавця щодо накладення арешту на майно, яке на час винесення постанови про арешт майна боржника належало стягувачу у виконавчому провадженні, суперечать приписам Закону України "Про виконавче провадження" та наслідки таких виконавчих дій, а саме: внесення запису про обтяження такого майна, підлягають визнанню їх недійсними та обтяження арешт нерухомого майна та заборони на його відчуження, номер запису: 3146901 підлягає скасуванню з внесенням відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Скарга на дії Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області задовольняється частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Доводи скарги на дії Бердянського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області визнати правомірними частково, скаргу задовольнити частково.

Визнати недійсними наслідки виконавчих дій. Скасувати обтяження арешт нерухомого майна та заборона на його відчуження, номер запису про обтяження: 3146901, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 39748444, виданий 29.10.2013 р., видавник: ОСОБА_4, головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, з внесенням відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Суддя Попова І.А.