Рішення № 58925261, 13.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.16р. Справа № 904/3419/16

За позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Криворіжгаз", Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Дзержинський р-н

про стягнення 353 607,02 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 - провідний юрисконсульт за довіреністю № 14-137 від 13.05.2014 року

від відповідача ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 35-д від 01.07.2016 року

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Криворіжгаз" про стягнення 141 046,70 грн. - інфляційних, 13 969,16 грн. - 3% річних, 198 591,16 грн. - пені; судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 13-155-В.

Відповідач позов не визнає (відзив на позовну заяву від 19.05.2016 року за № 22/9791) посилаючись на те, що:

- підписані ПАТ "НАК "Нафтогаз України" акти приймання-передачі газу за договором № 13-155-В купівлі-продажу природного газу для здійснення розрахунків до канцелярського відділу ПАТ "Криворіжгаз" не надходили;

- позивачем не було надано доказів, які б підтверджували момент виникнення у відповідача зобов'язання платити;

- позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних у період прострочення безпідставно включено ті дні, в яких відповідачем здійснювалась фактична оплата.

Відповідачем 10.06.2016 року подано до суду доповнення до відзиву № 22/11401 від 08.06.2016 року.

Позивач 24.06.2016 року до суду надав заперечення № б/н від 17.06.2016 року на відзив, в яких зазначає:

- відповідач повністю погасив заборгованість з поставленого природного газу. У призначеннях платежу відповідач зазначав номер договору, загальна сума оплат відповідає кількості поставленого газу, в більшості випадків сума окремих платежів співпадає з вартістю природного газу, поставленого у відповідному місяці;

- твердження відповідача про те, що він не отримав або отримав невідомо чий природний газ вперше були виражені лише після подання позову.

Відповідачем 24.06.2016 року до суду подано відзив на позовну заяву № б/н від 24.06.2016 року, в якому просить призначити судово-економічну експертизу.

Позивач заперечив проти призначення судово-економічної експертизи, оскільки відповідно до п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про вдповідальність за порушення грошового зобовязання з огляду на вимоги ч. 1 ст. 47 і ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має зясовувати обставини, повзані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок грунтується.

У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено не правильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у звязку з порушенням грошового зобовязання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду час, протягом якого, на думку позивача мало місце невиконання такого зобовязання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пні та інших нарахувань.

Суд відхилив клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2013 р. між ОСОБА_1 акціонерним товариством Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - продавець, позивач) та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Криворіжгаз" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 13-155-В (далі-договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди № 11 від 22.12.2014 р.). Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, які є кінцевими споживачами газу (п. 1.2. договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця два примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з пунктом 6.1 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 31.12.2013 р. оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу.

Пунктом 6.4. договору встановлено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

За приписами пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У розділі 11 договору (в редакції додаткової угоди № 11 від 22.12.2014 р.) сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивач за період з січня 2013р. по серпень 2015р. поставив відповідачу природний газ загальною вартістю 2 958 224,63, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2013р., від 28.02.2013р., від 31.03.2013р., від 30.04.2013р., від 31.05.2013р., від 30.06.2013р., від 31.07.2013р., від 31.08.2013р., від 30.09.2013р., від 31.10.2013р., від 30.11.2013р., від 31.12.2013р., від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р., від 30.04.2014р., від 31.05.2014р., від 30.06.2014р., від 31.07.2014р., від 31.08.2014р., від 30.09.2014р., від 31.10.2014р., від 30.11.2014р., від 31.12.2014р., від 31.01.2015р., від 28.02.2015р., від 31.03.2015р., від 30.04.2015р., від 31.05.2015р., від 30.06.2015р., від 31.07.2015р., від 31.08.2015р., від 30.09.2015р. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Відповідач заборгованість за спожитий газ оплачував з порушенням терміну оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач заявив та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 198 591,16 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2013р. порушено провадження по справі № 38/904/208/2013 про банкрутство ОСОБА_1 акціонерного товариства "Криворіжгаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 акціонерного товариства "Криворіжгаз", який згідно зів статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Ухвалою суду від 31.05.2016 р. по справі № 38/904/208/2013 припинено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 акціонерного товариства "Криворіжгаз", однак пеня у даній справі розрахована за період з 20.02.2013 р. по 24.11.2015 р., отже в період дії мораторію.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом із тим Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 12 Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто наведена норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 141 046,70 грн. за загальний період з березня 2014р. по вересень 2015р. та 3% річних в розмірі 13 969,16 грн. за загальний період з 20.02.2013р. по 24.11.2015р.

Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення суми 3% річних, нарахованих за несплату суми боргу розмірі 13 719,37 грн. В решті позовних вимог необхідно відмовити.День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу.

Позовні вимоги про стягнення суми інфляційної складової підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За результатом зробленого судом розрахунку сума інфляційної складової становить 137 791,36 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Криворіжгаз" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Дзержинський р-н, проспект Металургів, будинок 1; код ЄДРПОУ 03341397) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; код ЄДРПОУ 20077720) 137 791 (сто тридцять сім тисяч сімсот девяносто одна) грн. 36 коп. - інфляційних втрат, 13 719 (тринадцять тисяч сімсот девятнадцять) грн. 37 коп. - 3% річних, 2 273 (дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 04 коп. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 11.07.2016 року.

Суддя ОСОБА_4