Ухвала суду № 58923959, 07.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6505/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

ООдеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Домусчі С.Д.

за участю секретаря: Богданової С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Атаман-Фрут" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2015 року Приватне підприємство "Атаман-Фрут" (далі ТОВ, позивач) звернулось до суду із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу митного оформлення №6 митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000035/1 від 04 вересня 2015 року;

- визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00062 від 04 вересня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджували заявлену митну вартість товару, правомірність застосування резервного методу визначення митної вартості відповідачем не доведена, оскільки, всі порушення, визначені в рішенні про коригування митної вартості товарів є не обґрунтовані, не впливають на ціноутворення та не спростовують заявлену вартість товару, розбіжності в документах, поданих для розмитнення товару відсутні, що підтверджується наданими доказами у справі.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним 10 березня 2016 року прийнято постанову про задоволення позову.

Визнано протиправними та скасовано рішення відділу митного оформлення №6 митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000035/1 від 04 вересня 2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00062 від 04 вересня 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що документи, які позивач подав для митного оформлення, містили достатні відомості про ввезений товар та підтверджували задекларовану митну вартість, визначену за ціною договору відповідно до статті 58 Митного кодексу України. Разом з тим відповідач не довів як необхідності надання декларантом додаткових документів для підтвердження митної вартості, заявленій у митній декларації, наданої позивачем, так і неможливості застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, Одеською митницею ДФС встановлені розбіжності в поданих документах та відсутність в них всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично сплачена за товар, однак, додаткові документи позивачем в повному обсязі не були надані, а ті що надавалися також мали розбіжності, при цьому, дані ЄАІС свідчать про здійснення розмитнення подібних товарів за значно вищою ціною, ніж заявлена позивачем..

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що між ПП "Атаман-Фрут" та Компанією ООО "Ceteronis ST" (Молдова) 03.07.2015 року укладений зовнішньоекономічний контракт №106/MD, за яким Компанія ООО "Ceteronis ST" (р. Молдова) зобов'язалася поставляти, а ПП "Атаман-Фрут" приймати та оплачувати товар, вказаний в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту (а.с. 19-26).

В межах зазначеного контракту Компанія ООО "Ceteronis ST" (Молдова) зобов'язалася поставити, а ПП "Атаман-Фрут" прийняти та оплатити товар відповідно до Специфікації №34 від 31.08.2015 року та Інвойсу №А34 від 31.08.2015 року, зокрема, виноград свіжий, столовий, сорт "Вікторія" у кількості: вага брутто - 18310 кг, вага нетто - 15240 кг, на загальну суму 7924,80 доларів США (0,52 долара США за 1 кг), умови поставки FCA склад постачальника село Дойна, район Кагул, республіка Молдова (а.с. 29-30).

З метою митного оформлення зазначеного товару, до відділу митного оформлення №6 митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС подана електронна митна декларація №500060006/2015/007223, в якій митна вартість визначена за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а саме: у розмірі 0,70 доларів США за 1 кг товару та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, контракт №106/MD від 03.07.2015 року, специфікацію №34 від 03.07.2015 року; інвойс №А34 від 31.08.2015 року; лист про транспортні витрати від 28.07.2015 року; проформа - рахунок №2/А34 від 31.08.2015 року; копія митної декларації країни відправлення №3741 від 31.08.2015 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №063576 від 31.08.2015 року; декларацію митної вартості с відомостями щодо митного оформлення аналогічних товарів ВМД №125130005/2015/547038 від 03.09.2015 року; декларацію виробника від 31.08.2015 року та інші.

За наслідками розгляду наданих документів, у зв'язку із спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та у зв'язку з тим, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення інвойсі №А34 від 31.08.2015 року не вказані дані про передоплату, які передбачаються п. 3.1, 3.2 контракту 106/МD від 03.07.2015 року; не надано довідки про передоплату, посадовою особою підрозділу митного оформлення було витребувано у декларанта додаткові документи.

Відповідачем було витребувано у декларанта: виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивачем за вимогою посадової особи митного органу було надано додаткові документи згідно зі ст. 53 Митного кодексу, зокрема: заявка на купівлю іноземної валюти №220 від 12.08.2015 року, платіжне доручення №221 від 17.08.2015 року, прайс-лист виробника б/н від 01.08.2015 року, довідка Одеської регіональної торгово-промислової палати: СИО-а №000537 від 13.08.2015 року.

04.09.2015р. митним органом було прийнято рішенням № 500060006/2015/000035/1 про коригування митної вартості товару, яким відмовлено в митному оформлені товару, що імпортується, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у розмірі - 0,70 доларів США за кг.

Згідно з графою 33 рішення, причинами коригування митної вартості задекларованого товару слугували виявлені розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення Інвойсі №А34 від 31.08.2015 року не вказані дані про предоплату; в довідці Одеської регіональної ТПП: № 000537 від 13.08.2015р. ціна товару визначена на умовах DAP на серпень місяць.

В обґрунтування застосування другорядних методів визначення митної вартості, митний орган зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄФІС Міндоходів та встановлено, що по товару № 1 рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшім - 1,33 USD за кг. нетто, ніж заявлено декларантом - 0,70 USD за кг. нетто.

З урахуванням викладеного, при розмитненні імпортованого товару, митним органом був застосований резервний метод визначення митної вартості товару.

У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів, відповідачем було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2015 року № 500060006/2015/00062.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що оскаржувані рішення та картки відмови прийняті без достатніх правових підстав, є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України можна зробити висновок, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Ця норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України передбачається, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, аналізуючи наведені вище норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод, тобто за ціною договору.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в подальшому товариством на вимогу митниці було надано додаткові документи для здійснення перевірки митним органом визначеної позивачем митної вартості товару.

З наданих документів вбачається, що товар, який ввозився на територію України був придбаний саме за контрактом № 106/MD від 03.07.2015 року, укладеним з Компанією ООО "Ceteronis ST" (Республіка Молдова) та специфікації №34 до вказаного контракту.

У підтвердження ціни товару, який був придбаний позивачем, були надані - інвойс №А34 від 31.08.2015 року; лист про транспортні витрати від 28.07.2015 року; проформа - рахунок №2/А34 від 31.08.2015 року; копія митної декларації країни відправлення №3741 від 31.08.2015 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №063576 від 31.08.2015 року; декларацію митної вартості с відомостями щодо митного оформлення аналогічних товарів ВМД №125130005/2015/547038 від 03.09.2015 року; декларацію виробника від 31.08.2015 року; заявка на купівлю іноземної валюти №220 від 12.08.2015 року; платіжне доручення №221 від 17.08.2015 року; прайс-лист виробника б/н від 01.08.2015 року та довідка Одеської регіональної торгово-промислової палати: СИО-а №000537 від 13.08.2015 року.

Апеляційний суд не погоджується з посиланнями відповідача в апеляційній скарзі на відсутність в інвойсі даних про передоплату, як на наявність розбіжностей в документах, оскільки відсутність цієї інформації не може свідчити про заниження митної вартості товару, умови оплати визначені в контракті, на який є посилання в інвойсі, а інвойс є наслідком контракту та є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, до того ж, в інвойсі №А34 від 31.08.2015 року міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару.

Щодо посилань відповідача стосовно зазначення у довідці Одеської регіональної ТПП: № 000537 від 13.08.2015р. (а.с. 38) умови постачання DAP та визначення ціни на серпень, суд першої інстанції правомірно зазначив, що у довідці ТПП ціна аналогічного імпортованого з Республіки Молдова товару визначена у серпні у розмірі від 0,68 до 0,70 доларів США за кг. Умовами Контракту, прайс-листом виробника вартість товару також визначена у серпні 2015р., що було відображено в інвойсі, оскільки пакет документів формувався в серпні, а електронна митна декларація подана 04.09.2015 року.

Дійсно, у довідці Одеської регіональної ТПП зазначена певна ціна товару (виноград) на умовах постачання DAP, де ціна вказана з урахуванням транспортних витрат постачальника.

Відповідно до правил Інкотермс 2010 DAP - це (Delivered at Place): поставка в місті призначення.

FCA - це (Free Carrier) (вказане місце): товар доставляється перевізнику замовника.

У контракті умовами постачання зазначено FCA - склад постачальника село Дойна, район Кагул, республіка Молдова (Інкотермс 2010). Митна вартість товару при умовах постачання FCA передбачає включення транспортних витрат при митному оформленні, але покупця.

Згідно довідки про транспортні витрати від 28.07.2015 року ПП "Атаман-Фрут" транспортні витрати по доставці вантажу по маршруту с. Дойна (район Кагул), республіка Молдова до п/п "Старокозачьє", Україна становлять 0,05 доларів США за один кг. нетто.

Таким чином навіть якщо вважати, що товар поставляється за умовами FCA, то його вартість не перевищує 0,57 доларів США за кг. нетто. (15240 кг. (вага нетто) * 0,05 доларів США = 762 доларів США) + 7924,8 доларів США = 8686,8 доларів США (загальна вартість з урахуванням доставки вантажу). 8686,8 доларів США / 15240 кг. = 0,57 долів США за кг. нетто з урахуванням доставки на умовах FCA.

Таким чином ціна, на умовах постачання DAP значно перевищує ціну на умовах постачання FCA, як правомірно зазначив суд першої інстанції, та позивач при митному оформленні товарів вказав саме ціну, за умовами DAP у розмірі 0,70 доларів США, яка є вищою ніж ціна встановлена контрактом у розмірі 0,52 доларів США.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що довідка ТПП підтверджує ринкову вартість товару.

Щодо посилання відповідача на відсутність довідки про передоплату апеляційний суд зазначає, що на вимогу митного органу позивачем надано додаткові документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації у вигляді заявки на закупівлю іноземної валюти №220 від 12.08.2015 року та платіжного доручення №221 від 17.08.2015 року, які підтверджують здійснення передоплати ПП "Атаман фрут" на адресу ООО "Ceteronis ST" (Молдова) передоплати за товар.

Також представником позивача під час апеляційного перегляду зазначеної справи пояснено, що умовами контракту, а саме п.3.1 передбачено здійснення передоплати за товар у розмірі 49000 доларів США. Відповідно до додаткової угоди від 11.08.2015 року до контракту ПП "Атаман Фрут" здійснювало передоплату у наступному порядку:

- у розмірі 49 000 доларів США протягом 5 робочих днів з дати укладання додаткової угоди

- у розмірі 49 000 доларів США протягом 14 робочих днів з дати укладання додаткової угоди.

Всього за контрактом передоплата за товар була здійснена на загальну суму 98 000 доларів США.

Постачання Товару (виноград свіжий, столовий, сорт "Вікторія" у кількості: вага брутто - 18 310, вага нетто - 15240, на загальну суму 7924,8 доларів США) було здійснено за рахунок вищевказаної передоплати, що підтверджується актом звірки між компанією ООО "Ceteronis ST" (Молдова) та позивачем станом на 10.09.2015 року (а.с. 43).

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари були оформлені за вищою митною вартістю спростовуються наданою позивачем до митного органу інформацією щодо подібних (аналогічних) товарів у розмірі 0,70 доларів США за кг. ВМД №12513005/2015/547038 від 03.09.2015 року.

Також апеляційний суд зазначає, що відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною аналогічних (подібних) товарів та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним підприємством "Атаман-Фрут" надано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наданих декларантом документів в цілому було достатньо для підтвердження заявленої митної вартості, а зазначення не всіх артикулів, про яке зазначив відповідач, жодним чином не вплинула і не могла вплинути на правильність її розрахунку, як і на правомірність визначення такої за ціною договору (контракту).

Тому за встановлених обставин висновок відповідача про неподання декларантом усіх обов'язкових документів відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України є необґрунтованим.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

При відкритті апеляційного провадження Одеським апеляційним адміністративним судом було відстрочено Одеській митниці Державної фіскальної служби сплату судового збору у розмірі 1339 грн. 80 коп. до вирішення спору, а тому, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, на підставі ч.1 ст.94 КАС України, недоплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги підлягає стягненню з Одеської митниці Державної фіскальної служби.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Атаман-Фрут" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - без змін.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби недоплачений судовий збір у розмірі 1339 (тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп. на рахунок №31212206781008, одержувач ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030101 код ЄДРПОУ 38016923,банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011 Код ЄДРПОУ суду 34380461 за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної фіскальної служби.

Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: С.Д. Домусчі