Постанова № 58923894, 07.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 р. Справа № 820/837/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Русанової В.Б. ,

при секретарі судового засідання - Ружинській К. О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. по справі № 820/837/16

за позовом ОСОБА_1

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області компенсацію за затримку виплат в сумі 100 179,43 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 13.04.2016 року частково задовольнив позов.

Стягнув з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області компенсацію за затримку виплат у сумі 95 907,68 грн.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Харківсь кій області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначає про не застосування судом першої інстанції ч. 2 ст. 258 КАС України, невірне застосування ч. 2 ст. 72 КАС України та порушення ч. 13 ст. 37 ЗУ «Про державну службу», ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 8,19,129 КУ; ст.ст.7-9 КАС України.

У судовому засіданні позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що позивач 17.03.2014 року звільнений з посади начальника відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України, на підставі наказу № 10-К від 17.03.2014 (а.с. 14).

15 червня 2015 року Харківський окружний адміністративний суд постановою по справі № 820/1409/15, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного суду від 21.09.2015 року та Вищого адміністративного суду від 18.11.2015 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Зобов'язав Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Харківській області виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 10 посадових окладів у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. В іншій частині позову відмовлено.

09.10.2015 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 820/1409/15, внаслідок чого відкрито провадження у справі ВП № 49094822.

01 лютого 2016 року Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області зараховано на вказані позивачем банківські реквізити у заяві про відкриття виконавчого провадження грошові кошти вихідної допомоги в розмірі 10 посадових окладів у сумі 11 680,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 115.

Рішення суду по справі № 820/1409/15 виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом, у зв'язку з чим державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49094822 від 30.03.2016 року (а.с. 36).

ОСОБА_1, вважаючи, що має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки відповідач в день звільнення - 17.03.2014 року не виплатив йому вихідну допомогу, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача щодо невиплати позивачу компенсації за затримку виплат у сумі 95 907,68 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Частиною першою ст.116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку настає виключно у разі невиплати сум, які були нараховані або повинні бути нараховані працівнику підприємством на день його звільнення та виплачені йому в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок при звільненні.

Тобто, відсутність порушення підприємством ст. 116 КЗпП України виключає застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ч. 13 ст. 37 Закону України "Про державну службу" державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Тобто, нарахування суми зазначеної грошової допомоги залежить від факту виходу державного службовця на пенсію (призначення пенсії), а не його звільнення, а тому не підлягає нарахуванню та виплаті у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України.

У постанові Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року у справі №820/1409/15 суд встановив, що ОСОБА_1 був звільнений 17.03.2014 року за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України).

Отже, оскільки на день звільнення позивач не набув права на грошову допомогу, то відповідач в цій частині не порушив вимоги ст. 116 КЗпП України щодо позивача, а тому середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні стягненню не підлягає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, внаслідок чого помилково частково задовольнив позовні вимоги.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 202 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 року - скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. по справі № 820/837/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про стягнення суми відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Русанова В.Б. Повний текст постанови виготовлений 12.07.2016 р.