Постанова № 58923876, 07.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 р. Справа № 818/2581/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2015р. по справі № 818/2581/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

третя особа Управління Держземагентства у Сумському районі Сумської області

про визнання протиправним і скасування рішення, зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), третя особа - управління Держземагентства у Сумському районі Сумської області, в якому просив визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській області, яка викладена у листі від 10.06.2015 за № ДС-31-18-0.7-773/25-15, у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту та зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору та 1500грн витрат на правову допомогу.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно зясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає відповідач повинен був надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки відсутні встановлені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підстави для відмови у видачі такого дозволу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року апеляційну скаргу задоволено, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року скасовано, провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 09.06.2016р.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року скасовано, а справу направлено до Харківського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Позивач надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, в якому, крім того, підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник третьої особи надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надіслав.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України. не здійснювалось

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1В 16.10.2014 звернувся до Головного управління Держземагентства у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.11). До заяви були додані графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та орієнтовний розмір земельної ділянки, а також копія паспорту та ідентифікаційного номеру.

Листом № 0-221/21-14-СГ від 20.11.2014 Головне управління Держземагентства у Сумській області повідомило позивача, що бажане місце розташування земельної ділянки, що планується до відведення, порушуватиме вимоги раціональної організації території, тому немає правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.13).

Не погодившись із відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом про визнання її протиправною і скасування та зобов'язання Головного управління Держземагентства у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 у справі 818/3692/14 позовні вимоги було задоволено, визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держземагентства у Сумській області, викладену в листі від 20.11.2014 № 0-221/21-14-СГ, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту; зобов'язано Головне управління Держземагентства у Сумській області повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.14-17). Постанова набрала законної сили 13.03.2015.

На виконання вказаної вище постанови суду, Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, яке є правонаступником Головного управління Держземагентства у Сумській області, була повторно розглянута заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та листом від 10.06.2015 за № ДС-31-18-0.7-773/25-15 (а.с.19) повідомлено, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Управлінням Держземагентства у Сумському районі Сумської області від 23.04.2015 за № 7057 (а.с.18), землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, відносяться до земель сільськогосподарського призначення: шифр рядка 94 (землі запасу), номер графи 11 (заболочені сіножаті) та 63 (відкриті заболочені землі). Крім того бажане місце розташування земельної ділянки має вкраплені контури, що не відносяться до земель сільськогосподарського призначення. Враховуючи це, Головне управління не має правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо відмови судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1500 грн. суми витрат на правову допомогу, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в цій частині, оскільки позивач не оскаржує постанову суду першої інстанції в цій частині, а відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що землі, за рахунок яких позивач планував формування земельної ділянки, відносяться, в тому числі, до земель водного фонду, а тому, у відповідності до ст. 122 Земельного кодексу України, ГУ Держгеокадастру у Сумській області відсутні правові підстави для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Аналогічне положення міститься в частині десятій статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Підстави набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності визначені статтею 116 Земельного кодексу України.

Так, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться один раз по кожному виду використання у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Положеннями статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

У відповідності до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За такого правового врегулювання, повноваження щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту поширюються на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

Згідно із частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання щодо відведення земельної ділянки та як наслідок приймає відповідне рішення. Підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із статтею 58 Земельного кодексу України, , землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм тощо належать до земель водного фонду.

Аналогічне положення кореспондується у статті 4 Водного кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Разом з цим, статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі водного фонду, до яких належать і прибережні захисні смуги, не можуть передаватися у приватну власність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту, за результатами розгляду якої суб'єктом владних повноважень відмовлено у наданні вказаного дозволу.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення слугувало віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель водного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що разом із заявою позивачем надано у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України графічні матеріали, а саме викопіювання із плану земель Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області, на якому чітко визначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Крім цього, позивачем надано експлікацію по землевласниках разом із ситуаційним планом, а також список громадян, яким надано дозвіл на складання проекту землеустрою.

З інформаційної довідки ГУ Держземагенства вбачається, що бажана земельна ділянка, яка планується для надання у власність не використовується, однак частково відноситься до категорії земель водного фонду, яку неможливо передавати у приватну власність та частково відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

В обґрунтування своїх доводів ГУ Держземагенства надав викопіювання з чергового кадастрового плану визначеної земельної ділянки на території Червоненської сільської ради, в якому зазначено категорію земель водного фонду.

Аналізуючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів вважає, що графічні матеріали, які надано позивачем разом із заявою відповідають частині шостій статті 118 Земельного кодексу України, оскільки дозволяють суб'єкту владних повноважень встановити просторове розміщення ділянки, яку бажає отримати ОСОБА_1.

Колегія суддів погоджується, що частина бажаної земельної ділянки відноситься до земель водного фонду, однак скільки саме гектарів відноситься до земель сільськогосподарського призначення та чи є можливим відведення частини спірної земельної ділянки, яка не відноситься до земель водного фонду судом першої інстанції не з'ясовано, хоча з інформаційної довідки, наданої відповідачем чітко вказано, що бажана земельна ділянка, яка планується для надання у власність не використовується та частково відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Також, з копії витягу із проекту землеустрою, який міститься в матеріалах справи вбачається, що у 2008 році громадянам надавались земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Вказані земельні ділянки межують із спірною земельною ділянкою та відносяться до земель сільськогосподарського призначення, категорія угідь - сіножаті.

Разом з цим, слід зазначити, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 10 грудня 2013 року (справа № 21-358а13).

Однак, судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення по справі не було враховано вищевказане.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та обєктивності розгляду справи спростовують висновки суду першої інстанції, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України не повно і всебічно, в межах заявлених вимог, зясував дійсні обставини справи, не дав належну оцінку наявним у справі доказам, не правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу не на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вбачає підстави для скасування постанови суду першої інстанції, та прийняття нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи.

Ухвалюючи дану постанову, суд апеляційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат.

Згідно частин 1 та 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом частин 1 та 6 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 146,16 грн., що підтверджується квитанцією №234852706 від 22.07.2015р. та № 234852286 від 22.07.2015р. відділення №86 ПАТ "А-Банк" в м. Суми (а.с. 3,4)., за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції - у розмірі 160,78 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.441741372.1 від 30.09.2015р. та №0.0.441741843.1 від 30.09.2015р. Фрунзенського відділення Сумської філії ПАТ «ПриватБанк» (а.с.74,75), а також за подання касаційної скарги - у розмірі 175,40грн., що підтверджується квитанцією №0.0.466901872.1 від 24.11.2015р. та №0.0. 466901414.1 від 24.11.2015р. Сумської філії ПАТ «ПриватБанк» (а.с.125,126).

Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції по даній справі та ухвалює нову постанову про задоволення позову ОСОБА_1, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача всю суму понесених ним по справі судових витрат.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2015р. по справі № 818/2581/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, яка викладена у листі від 10.06.2015 за № ДС-31-18-0.7-773/25-15, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 (40002, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 34коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений 11.07.2016 р.