Ухвала суду № 58923698, 07.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1002/16

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача Балахтіна І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом малого приватного підприємства «ГОРІЗОНТ» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року мале приватне підприємство «ГОРІЗОНТ» (далі МПП «ГОРІЗОНТ») звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі Одеська митниця) про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10 вересня 2015 року № 500060006/2015/00068, а також рішення про коригування митної вартості товарів від 10 вересня 2015 року № 500060006/2015/000040/2.

В обґрунтування позову зазначалось, що 8 вересня 2015 року МПП «ГОРІЗОНТ» було надано до Одеської митниці для митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митну декларацію № 500060006/2015/007455 для оформлення імпорту вантажу - сталеві панельні радіатори у кількості 950 одиниць, відповідно до якої позивачем визначена вартість товару за ціною контракту в розмірі 28320,12 доларів США. 10 вересня 2015 року Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 500060006/2015/00068, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № 500060006/2015/000040/2, в яких зазначено про наявність в поданих декларантом документах розбіжностей, що є підставою для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару. При цьому митним органом здійснено коригування заявленої митної вартості із застосуванням резервного (шостого) методу. На думку позивача, відповідачем порушено норми Митного кодексу України щодо поняття митної вартості товару та методів її визначення, оскільки підприємством правильно визначено митну вартість товару та надано всі необхідні документи щодо її підтвердження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року позовні вимоги МПП «ГОРІЗОНТ» задоволено повністю. Визнано протиправними дії Одеської митниці ДФС по коригуванню митної вартості товарів від 10 вересня 2015 року № 500060006/2015/000040/2 та оформленню картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10 вересня 2015 року № 500060006/2015/00068. Скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10 вересня 2015 року № 500060006/2015/00068 та рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 10 вересня 2015 року № 500060006/2015/000040/2. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378 грн..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Одеської митниці в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги Митного кодексу України, Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631. Крім того, судом першої інстанції не враховано практику Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, пов'язану з вирішенням спорів даної категорії. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що МПП «ГОРІЗОНТ» обліковується в Одеській митниці ДФС як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності.

10 червня 2015 року між позивачем (Покупець) та Компанією «UNMAK ISITMA SISTEMLERI MAKINA SANAYI VE TIC. AS.» (Туреччина) (Продавець) укладено контракт за № UК 2015-1006, відповідно до якого «Продавець» зобов'язується поставити, а «Покупець» приймає на умовах ЕХW, AFYON/ ТУРЕЧЧИНА, згідно з Інкотермс 2010, сталеві панельні радіатори, рушникосушки, котли та бойлери. Загальна вартість контракту складає 490000 доларів США (а. с. 29-31).

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до названого вище контракту від 3 липня 2015 року Продавець («UNMAK ISITMA SISTEMLERI MAKINA SANAYI VE TIC. AS.») є виробником сталевих радіаторів, який продає та відвантажує, а Покупець (позивач) приймає на умовах ЕХW, AFYON/ ТУРЕЧЧИНА, згідно з Інкотермс 2010, названий вище товар. Передплата товару здійснюється у розмірі від 50% до 70% від суми інвойсу за розсудом Покупця. Залишок сплачується протягом 45 днів від дати інвойсу (а. с. 32).

8 вересня 2015 року, з метою митного оформлення товару, МПП «ГОРІЗОНТ» було подано до Одеської митниці електронну митну декларацію № 500060006/2015/007455, відповідно до якої позивачем визначена вартість товару (радіатори панельні, несекційні, для центрального опалення з неелектричним нагрівом, виготовлені зі сплаву на основі заліза) за ціною контракту в розмірі 28320,12 доларів США (а. с. 27). Одночасно з митною декларацією декларант подав митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

За результатами розгляду наданих документів, що на думку відповідача містять розбіжності, які викликали сумніви щодо правильності заявленої декларантом митної вартості товару, контролюючий орган повідомив МПП «ГОРІЗОНТ» про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

На вимогу митного органу, позивачем 10 вересня 2015 року надано додаткові документи, а саме: висновок експерта ТОВ «Одеський аукціонний центр» від 9 вересня 2015 року № 20-27/09-2015 щодо визначення вартості продукції, поставленої позивачем (а. с. 43-46), та оборотно-сальдову відомість по рахунку позивача за період липень-вересень 2015 року з контрагентом «UNMAK ISITMA SISTEMLERI MAKINA SANAYI VE TIC. AS.» (а. с. 55).

За результатами перевірки наданих позивачем документів, 10 вересня 2015 року митним постом «Одеса-порт» Одеської митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № 500060006/2015/000040/2, в якому зазначено про наявність в поданих декларантом документах розбіжностей, що є підставою для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару. При цьому митним органом здійснено коригування заявленої митної вартості із застосуванням резервного (шостого) методу (а. с. 23-24).

Відповідачем також складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 500060006/2015/00068 (а. с. 25-26).

Задовольняючи позовні вимоги МПП «ГОРІЗОНТ», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем до митного органу надано передбачений ст. 53 Митного кодексу України пакет документів, достатній для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом, а тому відсутні підстави для коригування митним органом митної вартості товару.

Так, відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 50 названого Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Відповідно до частин 2 - 4 статті 53 Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно частинам 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1 та 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. Орган доходів і зборів має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Як вбачається із матеріалів справи, Одеською митницею на підставі відомостей з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС) про оформлення ідентичних товарів встановлено, що митна вартість на даний товар нижча, ніж була заявлена при митному оформлені подібного (аналогічного) товару у червні 2015 року.

Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Оцінюючи оскаржені позивачем рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 10 вересня 2015 року за № 500060006/2015/000040/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00068, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність порушень позивачем норм Митного кодексу України, що зазначені у названому рішенні відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що імпортований товар позивач придбав у компанії «UNMAK ISITMA SISTEMLERI MAKINA SANAYI VE TIC. AS.» (Туреччина) за контрактом від 10 червня 2015 року № UК 2015-1006. Перелік та кількість товару, який поставлявся, визначені в інвойсі від 29 липня 2015 року № 266025, загальна сума якого складає 28320,12 доларів США.

Умовами Додаткової угоди № 1 до названого вище контракту від 3 липня 2015 року передбачено, що передплата товару здійснюється у розмірі від 50% до 70% від загальної суми інвойсу.

На виконання наведених вище зобов'язань, позивачем здійснена передплата за відповідний вантаж у розмірі 19000 доларів США, що складає більше 67 % від загальної суми інвойсу від 29 липня 2015 року № 266025, та підтверджено платіжним дорученням від 17 липня 2015 року № 51, копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 36).

Крім того, на підтвердження реальності визначеної позивачем митної вартості товару, МПП «ГОРІЗОНТ» на адресу митного органу додатково надано бухгалтерські відомості по взаєморозрахункам з контрагентом «UNMAK ISITMA SISTEMLERI MAKINA SANAYI VE TIC. AS.» та висновок експерта ТОВ «Одеський аукціонний центр» від 9 вересня 2015 року № 20-27/09-2015, в якому за результатами аналізу ринку викладено узагальнену інформацію щодо середньої вартості на аналогічний або подібний задекларованому товар за ідентичними умовами поставки (а. с. 43-46, 55).

При цьому ТОВ «ПРАЙМ СТАР ШИППІНГ» надано відкориговану довідку про транспортні витрати від 18 серпня 2015 року № 08/18-15, а також рахунок на оплату від 9 вересня 2015 року № 90 та платіжне доручення від 17 вересня 2015 року № 511, що підтверджують здійснення МПП «Горізонт» фактичної оплати наданих послуг (а. с. 52-54).

Вказана довідка надана позивачем до Одеської митниці на спростування обставин щодо розбіжності умов транспортування поставленого товару.

Посилання відповідача на те, що під час проведення митного огляду вантажу позивача встановлено відмінність маркування на упаковці товару від маркування, яке зазначене в наданих до митного оформлення документах, а саме наявність символу «EXTRA», який може визначати іншу модель, що викликає сумнів у контролюючого органу щодо вартості виробу, не впливають на правильність визначеної декларантом митної вартості товару за обраним ним методом, оскільки додатком до прайс-листа Компанії «UNMAK ISITMA SISTEMPLERI MAKINA SANAYI VE TIC. AS.» від 29 травня 2015 року визначено, що символ «EXTRA» не впливає на вартість радіаторів або їх технічну та експлуатаційну характеристику (а. с. 40).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки, всупереч доводам апелянта, позивачем надано Одеській митниці передбачений ст. 53 МК України пакет документів, достатній для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 10 вересня 2015 року за № 500060006/2015/000040/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00068, є правильним.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару, який належить до виключної компетенції митного органу, полягає не в тому, щоб скоригувати митну вартість товару в бік збільшення, а в тому, щоб визначити реальну ціну товару, що ввозиться на територію України.

При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, здійсненого у попередні періоди, сам по собі не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, а також не може бути єдиною достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за визначеним декларантом методом.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 12 липня 2016 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко