Ухвала суду № 58923546, 12.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Томілін О.М.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року справа №266/698/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 23 травня 2016 року у справі № 266/698/16-а (головуючий І інстанції Томілін О.М.) за позовом ОСОБА_3 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про скасування постанови №227 від 17.02.2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. за порушення ч.2 ст. 156 КУпАП України..

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 23 травня 2016 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначив, що продаж пива у період часу з 20 години вечора до 10 години ранку не є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.156 КУпАП України. Позивач також зазначив, що на час розгляду справи 17 лютого 2016 року від органа, що розглядав справу (адміністративної комісії) не було жодних даних щодо повідомлення про дату та час розгляду справи. Тобто, справу за відсутністю позивача було розглянуто незаконно, з порушенням прав, передбачених ст. 268 КУпАП України, зокрема, внаслідок чого, позивач не мав можливості надати докази щодо відсутності у діях складу адміністративного правопорушення, скористатись правовою допомогою захисника. В порушення вимог ч.2 ст..254 КУпАП другий екземпляр протоколу позивачу не вручено, не має підпису про отримання другого екземпляру протоколу. Так само не мається відповідного запису у протоколі щодо відмови в отриманні другого екземпляру протоколу. Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено із грубим порушенням вимог законодавства, він не може бути належним та допустимим доказом скоєння адміністративного правопорушення. Позивач також зазначив, що відповідачем було застосовано максимальний розмір штрафу, передбачений ч.2 ст.156 КУпАП, не звертаючи увагу на ті обставини, що вона раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності та має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачем на адресу суду апеляційної інстанції надіслано клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутністю позивача.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що постановою адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №227 від 17.02.2016р. позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..156 ч.2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн..

Частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), у вигляді накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, за пропозицією Командуючого антитеррористичною операцією від 20.10.2014 року на підставі статей 30,36, 38, 40 Закону України «Про місцеве самоврядування» прийнято рішення №425 від 19.11.2014 рокуПро впорядкування продажу алкогольних напоїв у міській торгівельній мережі, яким у м.Маріуполі було обмежено продаж алкогольних напоїв з 20 години вечора до 10 годин ранку у всіх підприємствах роздрібної торгівлі.

Постанова №227 від 17.02.2016р. була прийнята відповідачем на підставі протоколу Приморського відділення поліції м.Маріуполя від 05.01.2016р. яким встановлено, що позивач 05.01.2016 року в 20 годині 30 хвилин знаходилася в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою АДРЕСА_1, здійснювала продаж алкогольного пива всупереч рішенню Маріупольського виконавчого комітету №425 від 19.11.2014 року.

Наведений протокол був складений за участю свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5

У поясненнях, доданих до протоколу, позивачем зазначено, що вона працювала в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» 05.01.2016 у вечірній час, проте факт продажу алкогольних напоїв заперечує.

З рапорту інспектора Приморського ВП Маріупольського відділу ГУНП в Донецькій області Шмигельського А.О. від 07.01.2016 року вбачається, що власник магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_3 проходила стажування в якості продавця у вказаній крамниці у період часу з 02.01.2016 року по 06.01.2016 року.

Факт скоєння адміністративного правопорушення підтверджується також поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8

За приписами статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст..156 ч.2 КУпАП, підтверджено належними доказами, а тому відповідачем правомірно було прийнято постанову №227 від 17.02.2016р. про притягнення до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів вважає, що протокол про адміністративне правопорушення містить в собі всі відомості, необхідні для вирішення справи; пояснення позивача по суті порушення були викладені ним на окремому аркуші, які додані до цього протоколу, а тому доводи апеляційної скарги щодо складення протоколу з грубим порушенням вимог законодавства, колегією суддів не прийнято до уваги.

Частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема, торгівля пивом (крім безалкогольного), в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена.

Враховуючи, що рішенням від 19.11.2014 року №425 Про впорядкування продажу алкогольних напоїв у міській торгівельній мережі у м.Маріуполі було заборонено продаж алкогольних напоїв з 20 години вечора до 10 годин ранку на всіх підприємствах роздрібної торгівлі, доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративне правопорушення, колегією суддів не прийнято до уваги.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративне правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За приписами стаття 278 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4)чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, про розгляд справи 17.02.2016р. в 14 год., позивача було своєчасно повідомлено, що засвідчується поштовою квитанцією від 09.02.2016р.

За приписами статті 268 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 цього Кодексу, не належить до переліку справ, при розгляді в яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а тому доводи апеляційної скарги про те, що повістку ним було отримано лише 18.02.2016р., колегією суддів не прийнято до уваги.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем не було встановлено обставин, що пом'якшують відповідальність позивача. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно застосовано штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зурахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 23 травня 2016 року у справі № 266/698/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 23 травня 2016 року у справі № 266/698/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

Сухарьок М.Г.